12 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 210/2099/23
провадження № 61-1820ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу Департамента розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 січня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Департамента розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» про відшкодування шкоди,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» (далі - ТОВ «Житлосервіс-КР») про відшкодування шкоди у розмірі 76 230,73 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнено з Департамента розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування майнової шкоди 76 230,73 грн.
Стягнено з Департамента розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля від 18 листопада 2022 року № Д2/11/22 у розмірі 4 500,00 грн.
Стягнено з Департамента розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради Любарського А. О. суму судового збору в
розмірі 1 073,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 січня 2024 року рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 20 вересня 2023 року змінено в частині стягнутих витрат на правничу допомогу.
Викладено абзац четвертий рішення Дзержинського районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року в наступній редакції: «стягнути з Департамента розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 1 073,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 600,00 грн».
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
02 лютого 2024 року Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської радизвернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 січня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у даній справі становить 76 230,73 грн, яка станом на 01 січня
2024 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00,00х250=757 000,00).
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 рокусправу визнано малозначною та вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.
Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом «а», «б», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібпідлягає касаційному оскарженню.
Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому, доводи касаційної скарги зводяться виключно до незгоди заявника з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Касаційна скарга не містить належного обґрунтування наявності підстав, передбачених підпунктом «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для перегляду справи з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом касаційної інстанції.
Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що справа має для заявника виняткове значення, зводиться до незгоди із рішеннями судів попередніх інстанцій.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Верховний Суд враховує Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня
1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(II)/2023)
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
З урахуванням наведеного, оскільки Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради подавкасаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської радина рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 січня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» про відшкодування шкоди.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська