13 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/11252/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Ємця А.А.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Гриньковський С.П. (адвокат),
відповідача 1 - Фесик М.О.,
відповідача 2 - Деяк Я.М. (адвокат),
третьої особи 1 - не з'явився,
третьої особи 2 - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги державного підприємства "Сетам" та приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Інвест"
до: приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни;
державного підприємства "Сетам"
про: визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронного аукціону; повернення гарантійного внеску у сумі 200 732,85 грн;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ХДМ Сервіс",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фоксленд".
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Інвест" (далі - ТОВ "ФК Інвест", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни (далі - приватний виконавець Фесик М.О., відповідач 1 ) та державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам", відповідач 2) про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна по лоту №516746, об'єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5, проведених ДП "Сетам" 07.10.2022, визнання недійсним протоколу проведення електронного аукціону по лоту №516746 та зобов'язання ДП "Сетам" повернути 200 732,85 грн гарантійного внеску.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що електронні торги з реалізації арештованого майна по лоту №516746, об'єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5, проведені з грубим порушенням норм статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), розділів 2, 3 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 (далі - Порядок №2831/5), оскільки правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків. Зокрема, оформлення права власності за переможцем торгів, шляхом державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
1.3. Позивач стверджує, що приватний виконавець Фесик М.О. подала заявку на реалізацію майна на яке накладено арешт та щодо якого діє заборона на проведення реєстраційних дій. Судовим рішенням, на підставі якого накладено арешт на майно та інші обтяження, є ухвала Печерського районного суду міста Києва від 02.06.2021, постановлена у кримінальному провадженні №12021100060000886.
1.4. Наявність арешту та заборони, у свою чергу, унеможливлює позивачу, як переможцю торгів, здійснити реєстрацію права власності на придбане майно, а тому, на думку позивача, є обставинами, які свідчать про недійсність проведених торгів.
1.5. Також позивач зазначає, що у подальшому існує ймовірність пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача такого майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України та, як наслідок, витребування цього майна від переможця електронного аукціону.
1.6. Ухвалою від 28.10.2022 господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі №910/11252/22 та вирішив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
1.7. У подальшому, ухвалами від 19.012.2022 та від 10.04.2023 господарський суду міста Києва залучив до участі у справі: товариство з обмеженою відповідальністю "Фоксленд", як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (далі - ТОВ "Фоксленд", третя особа 2) та товариство з обмеженою відповідальністю "ХДМ-Сервіс", як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (далі - ТОВ "ХДМ-Сервіс", третя особа 1).
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2023 (суддя Ковтун С.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Приймаючи вищевказане судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів порушення його суб'єктивного права, яке може бути відновлено шляхом визнання торгів недійсними.
2.3. Зокрема, на час подання приватним виконавцем Фесик М.О. заявки на реалізацію арештованого майна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомості про обтяження вказаного майна були відсутні, а позивач зворотнього не довів. ТОВ "ФК Інвест" не надало суду жодного доказу на підтвердження арешту майна, як на час подання заявки, так і на час проведення аукціону. Вказане, у свою чергу, свідчить про недоведеність позивачем обставин проведення спірних торгів з порушенням Порядку №2831/5 та необґрунтованість вимог в частині визнання недійсними електронних торгів по лоту №516746 та визнання недійсним протоколу проведення електронного аукціону по лоту №516746.
2.4. Також суд першої інстанції з посиланням на положення пункту 3 розділу Х Порядку №2831/5 визнав необґрунтованими вимоги про повернення 200 732,85 грн гарантійного внеску. Зокрема, за висновком суду, оскільки позивачем до 21.10.2022 не була внесена решта суми від ціни продажу лоту №516746, гарантійний внесок поверненню не підлягає.
2.5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 08.11.2023 (колегія суддів: Сітайло Л.Г., Буравльов С.І., Шапран В.В.) скасував рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі №910/11252/22 та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив; визнав недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна по лоту №516746 - об'єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ.2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, проведені ДП "Сетам" 07.10.2022; визнав недійсним протокол проведення електронного аукціону з реалізації арештованого майна по лоту №516746; зобов'язав ДП "Сетам" повернути на рахунок ТОВ "ФК Інвест" суму сплаченого гарантійного внеску в розмірі 200 732,85 грн; стягнув з приватного виконавця Фесик М.О. та ДП ДП "Сетам" на користь позивача по 3 986,49 грн судового збору відповідно.
2.6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції з посиланням на положення статті 170 Кримінального процесуального кодексу України зазначив про принцип пріоритету кримінального арешту.
2.7. Встановивши обставини, щодо наявності у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2021 у справі №757/33892/21-к у рамках кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886 про накладення арешту та заборону відчуження майна (об'єкт незавершеного будівництва - цех рулонних матеріалів, розташованого у місті Києві по вулиці Деревообробній, будинок 5, загальною площею 4 017,8 кв.м, придбаного ТОВ "ХДМ-Сервіс" згідно з договором купівлі-продажу від 08.10.1998), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявка на реалізацію арештованого майна не відповідала вимогам, які передбачені Порядком №2831/5.
2.8. Зокрема, приватним виконавцем Фесик М.О. не було зазначено відомості про арешт спірного майна в межах кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886 і такі дії, на думку суду, є порушенням вимог пункту 2 розділу 2 і пункту 3 розділу 5 Порядку №2831/5 (обов'язкове зазначення відомостей про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб). Наявність арешту та заборони, у свою чергу, унеможливлюють проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5.
2.9. Тобто, наведені вище обставини є такими, що свідчать про недійсність оспорюваних торгів.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. ДП "Сетам", не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
3.2. Приватний виконавець Фесик М.О. також звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №910/11252/22 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Також зазначає про те, що очікує понести судові витрати у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
4.1.1. На думку ДП "Сетам", судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права та підлягають касаційному оскарженню на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки суди не врахували висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у таких постановах:
- постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/494/17 та від 22.11.2023 у справі №607/11581/21 (щодо необхідності встановлення фактів порушення вимог Порядку №2831/5 реалізації арештованого майна та / або інших норм законодавства під час проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів та порушення прав і законних інтересів позивача, який оскаржує результати таких торгів);
- постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №911/845/17 та від 14.03.2018 у справі №910/1454/17. (у контексті висновку про те, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до всіх сторін цього правочину, з якими є матеріально - правовий спір, і такі сторони мають бути залучені до участі у справі відповідачами у справі; окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем);
- у постанові Верховного Су від 22.11.2023 у справі №607/11581/21 (у контексті того, що за відсутності відомостей про те, що позивач є особою в інтересах якої накладено арешт на його ж майно в кримінальній справі такі підстави позову не можуть вважатися такими, що пов'язані із захистом законних прав позивача);
- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/856/17 (щодо суб'єктного складу учасників спору про визнання недійсними електронних торгів [особливого виду договору купівлі-продажу - набуття майна за результатами електронних торгів] та обов'язкового залучення до участі у спорі особи, яка визнана переможцем цих торгів);
- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (у контексті того, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи).
4.1.2. У касаційній скарзі приватний виконавець Фесик М.О. не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених:
- у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №924/374/17, від 15.03.2018 у справі №910/28435/15, від 30.05.2018 у справі №906/278/17, від 20.11.2019 у справі №925/796/18, від 10.03.2020 у справі №927/1184/15, від 17.10.2018 у справі №338/1454/16-ц, від 24.05.2018 у справі №155/291/17, від 12.09.2018 у справі №336/198/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 (щодо відсутності порушення Порядку №2831/5 та відсутності порушених прав позивача);
- у постановах Верховного Суду від 22.11.2023 у справі №903/675/22, від 30.11.2023 у справі №911/2129/22 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 (щодо неналежного способу захисту прав позивача, шляхом визнання недійсними електронних торгів);
- у постанові Верховного Суду від 22.11.2023 у справі №607/11581/21 (щодо застосування положень пункту 6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у правовідносинах, які виникають з реєстрації права власності на майно набуте у результаті його примусової реалізації);
- у постанові Верховного Суду від 09.11.2023 у справі №Б-50/232-09 (щодо застосування положень статей 2, 13, 74 ГПК України - cудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій).
4.1.3. Так, аналіз змісту касаційних скарг відповідачів (скаржників) свідчить, що касаційні скарги містять однакове обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції та містять однакові доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
4.1.4. Зокрема, за твердженням відповідачів, наявні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки постанова прийнята судом апеляційної інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
4.1.5. За твердженням відповідачів, суд апеляційної інстанції у вирішенні даного спору не врахував сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що головною умовою, яка підлягає встановленню судом у такому спорі є наявність порушень які могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
4.1.6. Судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки відсутності порушеного права позивача оскаржуваним протоколом №578901, та, як наслідок, неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: положення статей 15, 16 ЦК України та порушено положення частини першої статті 4 ГПК України щодо судового захисту неіснуючого права позивача.
4.1.7. Відповідачі наголошують на тому, що суд апеляційної інстанції взагалі не надав оцінки обставинам, що переможцем електронних торгів з реалізації майна у межах виконавчого провадження №69674909 по лоту №516746 визначено саме товариство з обмеженою відповідальністю "Тацит" (далі - ТОВ "Тацит"), а тому у позивача не виникли будь-які права на майно за лотом №516746 (об'єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5), які б підлягали судовому захисту.
4.1.8. Суд залишив поза увагою, що позивачем не доведено обставин на підтвердження наявності обмежень (арешту майна), як на час подання заявки, так і на час проведення електронних торгів, а також обставин щодо порушення Порядку №2831/5 при проведенні оспорюваних електронних торгів. Як і не доведено будь-якого впливу зазначених обставин на права позивача та на результати проведених електронних торгів. Зокрема, суд апеляційної інстанції не врахував, що вимоги позивача про визнання недійсними електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів не призведуть до поновлення прав позивача, адже він в силу положень Порядку №2831/5 не буде визнаний переможцем електронних торгів.
4.1.9. Разом з тим, переможцем електронних торгів арештованим майном - ТОВ "Тацит" результати проведених електронних торгів не оскаржуються.
4.1.10. Крім того скаржники зазначають, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги істотних обставин спору. Зокрема, що ТОВ "ФК Інвест" не є стороною у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12021100060000886 також не є учасником справи №757/33892/21-к, у рамках якої вирішувалося питання щодо накладення кримінального арешту на спірне майно. У матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження обставин, що такий арешт був накладений саме в інтересах ТОВ "ФК Інвест".
4.1.11. Разом з тим недоведеність позивачем обставин впливу наявності арешту майна, що було предметом лоту №516746 на його права є окремою самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
4.1.12. Відповідачі наголошують на тому, що суд апеляційної інстанції не врахував зазначені вище обставини справи та суб'єктивно розтлумачив положення норм ЦК України, Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку №2831/5, унаслідок чого дійшов необґрунтованих висновків про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. Позивач та треті особи своїм правом на подання відзивів на касаційні скарги не скористались.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5.1. На виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. перебувало виконавче провадження ВП №69674909 з виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 у справі №873/165/21 про стягнення з ТОВ "Фоксленд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Янтра Капітал" 8 225 3843,31 грн та 449 989,60 грн третейського збору.
5.2. Під час виконавчого провадження 17.08.2022 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. виявила та наклала арешт на нерухоме майно, що належить боржнику (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2621744880000, об'єкт незавершеного будівництва - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5).
5.3. 06.09.2022 приватний виконавець Фесик М.О. звернулася до ДП "Сетам" із заявкою на реалізацію арештованого майна.
5.4. На підставі заявки на реалізацію арештованого майна ДП "Сетам" 07.09.2022 розмістило на сайті лот №516746 та визначило дату проведення аукціону - 07.10.2022 (посилання на лот: https://setam.net.ua/auction/514778). Відповідно до опублікованої інформації, стартова ціна лоту становила 4 014 657,00 грн, і для участі у аукціоні учасник повинен сплатити гарантійний внесок у розмірі 200 732,85 грн.
5.5. ДП "Сетам" 07.10.2022 проведено аукціон (торги), переможцем якого визнано ТОВ "ФК Інвест" із ціновою пропозицією у розмірі 8 500 000,00 грн.
5.6. За результатами аукціону складно протокол №577373.
5.7. Звертаючись до суду з позовом ТОВ "ФК Інвест" вважає електронні торги незаконними, оскільки такі дії вчинені всупереч наявного арешту, накладеного в межах кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886.
5.8. Приватний виконавець Фесик М.О. порушила вимоги Порядку №2831/5. Зокрема, провела торги щодо реалізації майна по лоту №516746 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2621744880000, об'єкт незавершеного будівництва - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5), яке є арештованим та щодо якого діє заборона на проведення реєстраційних дій. Вказане у свою чергу, унеможливлює позивачу, як переможцю торгів, здійснити реєстрацію права власності на придбане майно. Ці порушення є такими, що свідчать про недійсність самих торгів. Рішенням, на підставі якого накладено арешт на майно та інші обтяження, є ухвала Печерського районного суду міста Києва від 02.06.2021, постановлена у кримінальному провадженні №12021100060000886.
5.9. Як встановив суд першої інстанції, за винятком сплаченого гарантійного внеску у розмірі 200 732,85 грн ТОВ "ФК Інвест" (позивач) у силу положень Порядку №2831/5 мав обов'язок сплатити до 21.10.2022 решту належної до сплати суми від ціни продажу. Однак, позивач не вніс оплату у встановлені Порядком №2831 строки, внаслідок чого акт про проведені електронні торги складений не був.
5.10. Суд першої інстанції також встановив, що приватний виконавець Фесик М.О. наявність у боржника (ТОВ "Фоксленд") об'єкта нерухомого майна: 2621744880000, об'єкт незавершеного будівництва - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5) виявив за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
5.11. На час подання приватним виконавцем Фесик М.О. заявки на реалізацію арештованого майна, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) відомості про обтяження вказаного майна не містились, і позивач зворотних доказів не надав.
5.12. Суд апеляційної інстанції ухвалою від 04.10.2023 задовольнив клопотання ТОВ "ФК Інвест" про витребування доказів та витребував у Печерського районного суду міста Києва належним чином засвідчені копії ухвал у кримінальному провадженні від 02.06.2021 №12021100060000886, якими накладались та скасовувались арешти на об'єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2621744880000.
5.13. Як встановив суд апеляційної інстанції, із ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2021 у справі №757/33892/21-к вбачається, що у рамках кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886, вказаною ухвалю було накладено арешт на нерухоме майно ТОВ "ХДМ-Сервіс", зокрема, об'єкт незавершеного будівництва - цех рулонних матеріалів, розташованого у місті Києві по вулиці Деревообробній, будинок 5, загальною площею 4 017,8 кв.м, придбаного ТОВ "ХДМ-Сервіс" згідно з договором купівлі-продажу від 08.10.1998; заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищевказаного нерухомого майна; заборонено розпоряджатися (в тому числі, але не виключно: продавати, дарувати, міняти, іншим способом відчужувати майно товариства, передавати його в заставу або управління).
5.14. Відомостей щодо скасування вищенаведеної ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2021 у справі №757/33892/21-к, у встановленому Законом порядку, матеріали справи не містять.
5.15. Позивач стверджує, що проведення зазначеного вище електронного аукціону здійснене з порушенням приписів Порядку №2831/5, що призвело до звернення позивача до господарського суду з такими позовними вимогами:
- визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна по лоту №516746, об'єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5, проведених ДП "Сетам" 07.10.2022;
- визнати недійсним протокол проведення електронного аукціону по лоту №516746;
- зобов'язати ДП "Сетам" повернути 200 732,85 грн гарантійного внеску.
6. Касаційне провадження
6.1. У зв'язку з відпусткою судді Малашенкової Т.М. склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2024, який наявний в матеріалах справи.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.2. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і вказаного вище пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. При цьому, з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.4. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
8.5. У контексті доводів касаційних скарг Суд зазначає про те, що спір у справі стосується вимог ТОВ "ФК Інвест" про визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна боржника у виконавчому провадженні, визнання недійсним протоколу проведення електронного аукціону та повернення гарантійного внеску.
8.6. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".
8.7. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
8.8. Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
8.9. За змістом статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
8.10. Процедура реалізації арештованого майна визначається Порядком №2831/5.
8.11. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов'язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Аналіз частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України дає підстави дійти висновку, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17, від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, від 22.06.2021 у справі №200/606/18 та від 15.09.2022 у справі №910/12525/20).
8.12. У силу положень частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
8.13. Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
8.14. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).
8.15. У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
8.16. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
8.17. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
8.18. Верховний Суд у спорах про визнання електронних торгів недійсними неодноразово наголошував на тому, що у вирішенні такого спору обов'язковому встановленню підлягають обставини: 1) чи мало місце порушення вимог Порядку №2831/5 та інших норм законодавства шляхом проведення електронних торгів; 2) чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; 3) чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів (постанови Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №910/1454/17, від 20.11.2019 у справі №925/796/18, від 10.03.2020 у справі №927/1184/15 на які посилаються скаржники).
8.19. Суд зазначає, що відповідно до змісту статей 15, 16 ЦК України матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення. Подібні за змістом висновки, викладено у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/9256/17 та від 28.11.2018 у справі №924/374/17 (на яку посилаються скаржники).
8.20. Так, у справі, що розглядається позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсними не тільки електронних торгів із реалізації арештованого майна, але й протоколу про проведені торги. Також позивач просить стягнути з відповідача 2 (організатора аукціону/торгів) суму грошових коштів, сплачених як гарантійний внесок учасника аукціону.
8.21. Підставою позовних вимог ТОВ "ФК Інвест" зазначено порушення вимог Порядку №2831/5, що призвело до неможливості в подальшому переможцем торгів реалізувати право власності на придбане майно.
8.22. Таким чином з урахуванням обґрунтування наведеного позивачем у позові в даному спорі підлягають встановленню обставини щодо наявності/відсутності порушень з боку відповідачів положень Порядку №2831/5 під час проведення оспорюваних торгів у тому числі і встановлення обставин щодо наявності/відсутності впливу таких порушень на результати електронних торгів. Крім того, обов'язковому встановленню підлягають обставини щодо наслідків та впливу таких порушень на права та інтереси позивача, який оспорює результати електронних торгів.
8.23. Водночас відповідно до закріпленого у статтях 2, 13, 74 ГПК України принципу змагальності доведення таких обставин покладається саме на позивача.
8.24. Так, у вирішенні даного спору суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову та мотивував своє рішення тим, що позивач не довів суду обставин проведення спірних торгів з порушенням Порядку №2831/5, оскільки, на час подання приватним виконавцем Фесик М.О. заявки на реалізацію арештованого майна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомості про обтяження вказаного майна були відсутні. Позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження арешту майна, як на час подання заявки, так і на час проведення аукціону. Крім того, за висновком суду першої інстанції, позивач не довів порушення його суб'єктивного права, яке може бути відновлено шляхом визнання торгів недійними.
8.25. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив таке:
- відповідно до пункту 5 розділу 3 Порядку №2831/5 інформаційне повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною) повинно містити, зокрема, відомості про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб;
- водночас суд встановив, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2021 у справі №757/33892/21-к у рамках кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886 було накладено арешт на нерухоме майно ТОВ "ХДМ-Сервіс", зокрема - об'єкт незавершеного будівництва - цех рулонних матеріалів, розташованого у місті Києві по вулиці Деревообробній, будинок 5, загальною площею 4 017,8 кв.м, придбаного ТОВ "ХДМ-Сервіс" згідно з договором купівлі-продажу від 08.10.1998 та заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб'єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищевказаного нерухомого майна; заборонено розпоряджатися (у тому числі, але не виключно: продавати, дарувати, міняти, іншим способом відчужувати майно товариства, передавати його в заставу або управління);
- зазначена ухвала Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2021 у справі №757/33892/21-к міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
8.26. Саме з урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погодилась із доводами позивача, що заявка на реалізацію арештованого майна, не відповідала вимогам, які передбачені Порядком №2831/5. За висновком суду, приватним виконавцем Фесик М.О. не було зазначено відомостей про арешт майна за лотом №516746, накладеного в межах кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886. Наведені вище дії відповідача 1 є порушенням вимог пункту 2 розділу 2 і пункту 3 розділу 5 Порядку №2831/5 і такі порушення унеможливлюють проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5.
8.27. Також із посиланням на положення пункту 2 розділу 10 Порядку №2831/5 суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими вимоги позивача в частині зобов'язання повернути гарантійний внесок у сумі 200 732,85 грн.
8.28. Як свідчить зміст оскаржуваної постанови, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважав, що оспорювані електронні торги порушують право переможця електронних торгів провести державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5. Крім того, такі допущені приватним виконавцем Фесик М.О. порушення Порядку №2831/5 дають можливість повернути гарантійний внесок у сумі 200 732,85 грн.
8.29. Однак Верховний Суд не погоджується з цим висновком та зазначає про його передчасність з огляду на таке.
8.30. У контексті доводів касаційних скарг, Верховний Суд зазначає, що із обставин справ №910/1454/17, №927/1184/15, №924/374/17, №910/28435/15, №906/278/17, №925/796/18, №927/1184/15, №338/1454/16-ц, №155/291/17, №336/198/16-ц та №922/3537/17 (на які посилаються скаржники) вбачається, що спірні правовідносини з цією справою (№910/11252/22) є подібними в частині правового регулювання щодо застосування статей 15, 16, 203, 215 ЦК України у контексті з положеннями Порядку №2831/5, вимог та заперечень сторін.
8.31. Як вже було зазначено вище, у даному спорі окрім встановлення обставин щодо наявності/відсутності порушень Порядку №2831/5 під час проведення торгів обов'язковому встановленню підлягають обставини щодо наслідків та впливу таких порушень на права та інтереси позивача, який оспорює результати електронних торгів.
8.32. Однак, усупереч положенням статей 74, 76 - 79 ГПК України судом апеляційної інстанції не було досліджено, яким чином майнові права та інтереси позивача були порушені у зв'язку з реалізацією майна за лотом №516746 у тому числі і за наявності арешту, накладеного в межах кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886 та не встановлено чи вплинули такі обставини (наявність арешту) на результати торгів, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
8.33. У вирішенні даного спору суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що реалізація арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів є спеціальною процедурою продажу такого майна, що складається з декількох етапів, які є невід'ємними один від одного та не можуть розглядатися окремо, адже вони є істотними умовами проведення торгів (правочину).
8.34. Розділом VIII Порядку №2831/5 урегульовано процедуру оформлення результатів електронних аукціонів. Зокрема, згідно з пунктом 1 цього розділу після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронного аукціону за лотом з повною інформацією про переможця електронного аукціону в особистому кабінеті переможця. У протоколі зазначаються серія та номер документа, що посвідчує фізичну особу - переможця, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронного аукціону є юридична особа, зазначаються її код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності). У разі визнання електронного аукціону таким, що не відбувся, у протокол електронного аукціону вноситься відповідна підстава.
8.35. Відповідно до пункту 2 Розділу VIII Порядку №2831/5, протокол електронного аукціону підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).
8.36. У разі якщо належна до сплати сума (у тому числі винагорода за організацію та проведення електронного аукціону) від переможця електронного аукціону не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк або в інший строк, визначений абзацом одинадцятим пункту 1 розділу X цього Порядку, з дня проведення електронного аукціону, гарантійний внесок йому не повертається, а переможцем електронного аукціону визнається учасник, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно (пункт 3 Розділу VIII Порядку №2831/5).
8.37. Згідно із пунктом 4 розділу X Порядку №2831/5 після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.
8.38. В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 Розділу X Порядку №2831/5).
8.39. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою наведені вище положення Порядку №2831/5 та не надав належної оцінки доводам відповідачів в частині того, що позивач не є переможцем спірних електронних торгів. Водночас у контексті заявлених ним позовних вимог та наведених обґрунтувань позову першочергово підлягали встановленню судом обставини щодо наявності/відсутності порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.
8.40. Колегія суддів наголошує, що суд мав обов'язок першочергово встановити обставини щодо особи, яка визнана переможцем оспорюваних електронних торгів, затверджених протоколом.
8.41. Як вбачається зі змісту рішення суду першої інстанції, суд лише встановив, що позивачем до 21.10.2022 не була внесена решта суми від ціни продажу лоту №516746. Однак рішення суду також не містить висновків та встановлених фактичних обставин щодо переможця оспорюваних електронних торгів.
8.42. Разом з тим, відповідно до пункту 3 розділу VIII Порядку №2831/5 наслідком порушення покупцем (попереднім переможцем електронних торгів) зобов'язання зі сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу є обов'язок організатора відмовитися від цього договору і укласти новий договір купівлі-продажу з новим переможцем електронних торгів, причому за ціною, що є меншою за ціну, встановлену попереднім договором купівлі-продажу.
8.43. Під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказані недоліки не усунув. Унаслідок чого питання порушення прав позивача за наслідками проведених електронних торгів залишились без належної уваги суду апеляційної інстанції.
8.44. Водночас у даному спорі такі обставини мають суттєве правове значення у контексті наявності/відсутності порушеного права позивача.
8.45. Також Суд звертає увагу, що у постанові від 04.07.2023 зі справи №233/4365/18 Велика Палата Верховного Суду викладала висновок щодо належності та ефективності вимог про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акта про проведені електронні торги. Так, у наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що: …. "оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту".
8.46. Окрім того, у аспекті порушених у касаційних скаргах питань та висновків суду апеляційної інстанції колегія суддів акцентує, що у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №911/845/17, від 14.03.2018 у справі №910/1454/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 №910/856/17 (на які посилаються скаржники) Суд висловив позицію, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально - правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.
8.47. Отже, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 15, 16, ЦК України, без врахування висновків Верховного Суду у застосуванні відповідних норм права (на які посилаються скаржники) та дійшов до передчасних висновків про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "ФК Інвест".
8.48. Щодо доводів касаційних скарг та висновків суду апеляційної інстанції про те, що заявка на реалізацію арештованого майна, не відповідала вимогам, які передбачені Порядком №2831/5, Суд зазначає таке.
8.49. Частиною третьою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
8.50. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.
8.51. Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 24 вказаного Закону).
8.52. Як свідчить зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, основним мотивом для задоволення позовних вимог ТОВ "ФК Інвест" про визнання недійсними електронних торгів суд зазначив те, що об'єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 91%) - цех рулонних матеріалів (літ. 2И), загальною площею 4 352 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 5, було реалізовано на електронних торгах всупереч наявного арешту, накладеного в межах кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886.
8.53. Проте, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою положення пункту 3 частини четвертої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Суд апеляційної інстанції не встановив та не надав належної оцінки доводам позивача в цій частині, зокрема, не встановив обставин щодо мети накладення цього арешту. Не встановив обставин щодо долі кримінальної справи, ні обставин на підтвердження того, що арешт майна накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2021 у справі №757/33892/21-к у рамках кримінального провадження від 02.06.2021 №12021100060000886, був вчинений в інтересах позивача.
8.54. Як вже було зазначено вище, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
8.55. Однак, сукупність цих обставин судом апеляційної інстанції належним чином не встановлена. Висновки суду апеляційної інстанції в цій частині зроблені без належного дослідження та перевірки поданих позивачем доказів на підтвердження того, що зазначені ним порушення вплинули на результат оспорюваних електронних торгів, а також без належного встановлення обставин, які б свідчили про порушення прав і законних інтересів позивача при проведенні цих торгів.
8.56. Також суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що спірні відносини щодо повернення позивачеві гарантійного внеску стосуються положень розділу Х Порядку №2831/5.
8.57. Зокрема, гарантійний внесок переможця електронного аукціону зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронного аукціону за придбане майно. Якщо електронний аукціон не відбувся або майно знято з реалізації відповідно до пункту 5 розділу XI цього Порядку, гарантійний внесок підлягає поверненню учасникам цього електронного аукціону протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем визнання електронного аукціону таким, що не відбувся, за винятком випадків, передбачених пунктом 3 цього розділу. У разі набрання законної сили судовим рішенням щодо визнання електронного аукціону недійсними гарантійний внесок підлягає поверненню переможцю електронного аукціону протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідного рішення на адресу Організатора. Гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронного аукціону, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу (пункти 2, 3 Розділу Х Порядку №2831/5).
8.58. Тобто, під час вирішення спору, судом апеляційної інстанції не з'ясовано, чи регулює абзац 3 пункту 2 Розділу Х Порядку ті відносини, які стосуються позивача та повернення йому гарантійного внеску.
8.59. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає наведені скаржниками підстави касаційного оскарження обґрунтованими та погоджується із доводами, наведеними у касаційних скаргах про те, що суд апеляційної інстанції у розгляді справи порушив норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи та призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
8.60. У вирішенні даного спору Суд враховує, що обсяг істотних питань, на які суд повинен відповісти у прийнятому ним судовому рішенні, визначається індивідуально з огляду на конкретні обставини справи.
8.61. Натомість, у будь-якому разі судове рішення має відповідати загальноприйнятому критерію, згідно з яким "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться". Невідповідність прийнятого судового рішення наведеному критерію має призводити до його скасування.
8.62. Відповідно до приписів статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
8.63. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
8.64. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
8.65. Водночас, у силу визначених статтею 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд не наділений повноваженнями щодо встановлення обставин справи та оцінки доказів, а з огляду на підстави задоволення позову апеляційним судом, також позбавлений процесуальної можливості перевірити законність і обґрунтованість висновків місцевого господарського суду по суті заявлених позовних вимог та відповідні аргументи апеляційної скарги.
8.66. Ураховуючи зазначені вище міркування, Суд вважає, що викладені вимоги у касаційних скаргах частково знайшли своє підтвердження. Беручи до уваги, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, які імперативно визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
8.67. Під час нового апеляційного розгляду суду належить врахувати вище викладене, здійснити апеляційний перегляд справи у відповідності до вимог ГПК України, надати належну оцінку фактичним обставинам справи, доводам та запереченням учасників справи і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
9.2. Згідно із частиною четвертою статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
9.3. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг: постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
10. Судові витрати
10.1. Відповідно до статті 129 ГПК України питання про розподіл судових витрат суд розглядає лише, якщо вирішено спір по суті і ухвалено остаточне рішення у справі.
10.2. За наслідками касаційного перегляду у цій справі розподіл судових витрат з огляду на статті 129, 315 ГПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги державного підприємства "Сетам" та приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №910/11252/22 скасувати.
Справу №910/11252/22 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова
Суддя А. Ємець