ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.02.2024Справа № 910/18445/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги»
до Державного комерційного підприємства «Київське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство»
про стягнення 361 880, 02 грн
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного комерційного підприємства «Київське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 361 880, 02 грн, з яких: 357 400, 28 грн основний борг та 4 479, 74 грн 3% річних.
Позовні вимоги, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 6ПУ(ПОН)-Т123 від 18.01.2023, в частині повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
04.01.2024 від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшли витребуванні документи та інформація.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 06.12.2023, яка отримана останнім 15.12.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600067567290.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги наведене вище та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
18.01.2023 між позивачем (надалі - постачальник) та відповідачем (надалі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 6ПУ(ПОН)-Т123 (надалі - договір про постачання), за умовами п. 2.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитоі? (купленоі?) електричноі? енергіі? та здіи?снює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 1.1. договір є публічним договором приєднання, якии? встановлює порядок та умови постачання електричноі? енергіі? виключно побутовим та непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статеи? 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу Украі?ни шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком до цього договору.
Згідно з п. 1.2. договору, його умови розроблені відповідно до Закону Украі?ни «Про ринок електричноі? енергіі?» та Правил роздрібного ринку електричноі? енергіі?, затверджених постановою Національноі? комісії, що здіи?снює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якоі? іншоі? оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерціи?ніи? пропозиціі?, яка є додатком до цього договору (п. 3.3. договору).
Датою початку постачання електричноі? енергіі? споживачу є дата зазначена в заяві- приєднанні (п. 3.4. договору).
Згідно із 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерціи?ною пропозицією, яка є додатком до цього договору.
У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричноі? енергіі?, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієі? ціни або умов постачання електричноі? енергіі?, цеи? договір вважається із зазначеноі? в повідомленні дати зміни и?ого умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення):
1) розірваним (без штрафних санкціи?) за ініціативою споживача - у разі надання постачальнику письмовоі? заяви споживача про незгоду/неприи?няття змін;
2) зміненим на запропонованих постачальником умовах - якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприи?няття змін.
У пункті 5.3. договору передбачено, що ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1. глави 3 цього договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої регулятором.
Відповідно до п. 5.8. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарнии? місяць.
Згідно із п. 5.9. договору, розрахунки споживача за цим договором здіи?снюються на поточнии? рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здіи?снювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, онлаи?н переказ, поштовии? переказ, внесення готівки через касу постачальника (за наявності), та в іншии? не заборонении? чинним законодавством спосіб.
Оплата вартості електричноі? енергіі? за цим договором здіи?снюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здіи?сненою після того, як на спецрахунок постачальника надіи?шла вся сума коштів.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здіи?снена споживачем у строк, визначений в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерціи?ніи? пропозиціі?, прийнятої споживачем (п. 5.10. договору).
Договір укладається на строк, зазначении? в комерціи?ніи? пропозиціі?, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричноі? енергіі??, зазначеноі? споживачем у заяві-приєднанні (п. 13.1. договору).
Крім цього, 16.06.2023 між позивачем (надалі - кредитор) та відповідачем (надалі - боржник) було укладено договір № 95-23-е про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 6ПУ(ПОН)-Т123 від 18.01.2023 (надалі - договір про реструктуризацію), відповідно до п. 1 якого, Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство визнає, підтверджує та зобов'язується сплатити у повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 6ПУ(ПОН)-Т123 від 18.01.2023 (надалі - договір про постачання), особовий рахунок № 6, сумою 357 400, 28 грн, у т.ч. ПДВ 59 566, 70 грн, станом на 16.06.2023, відповідно до графіка погашення заборгованості (далі - ГПЗ), який є додатком 1 до договору про реструктуризацію, а саме: до 28.06.2023 у сумі 178 702, 28 грн та до 28.07.2023 у сумі 178 698, 00 грн.
Згідно з п. 8 договору про реструктуризацію, у разі прострочення боржником оплати заборгованості за договором про реструктуризацію понад п'ять календарних днів від терміну, встановленого ГПЗ, та/або оплати поточного споживання понад п'ять календарних днів від терміну, встановленого договором про постачання, цей договір припиняє свою дію, в частині прав боржника на розстрочення оплати заборгованості, а кредитор набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу.
Договір про реструктуризацію заборгованості набуває чинності з дати отримання кредитором підписаного боржником примірника договору про реструктуризацію (п. 10 договору про реструктуризацію).
Предметом розгляду даної справи є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 357 400, 28 грн основного боргу за поставлену електричну енергію за період з червня по жовтень 2023 року та 4 479, 74 грн 3% річних.
Згідно із ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України).
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України).
Між сторонами в даній справі виникли правовідносини за договором постачання електричної енергії споживачу, за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачем за період з червня по жовтень 2023 року було використано 69 773 кВт-год електричної енергії на загальну суму 357 400, 28 грн.
Так, згідно погодженого сторонами графіку погашення заборгованості відповідач зобов'язувався сплатити у повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу до 28.06.2023 у сумі 178 702, 28 грн та до 28.07.2023 у сумі 178 698, 00 грн.
У пункті 8 договору про реструктуризацію сторонами самостійно погоджено, що в разі прострочення боржником оплати заборгованості за договором про реструктуризацію понад п'ять календарних днів від терміну, встановленого ГПЗ, та/або оплати поточного споживання понад п'ять календарних днів від терміну, встановленого договором про постачання, цей договір припиняє свою дію, в частині прав боржника на розстрочення оплати заборгованості, а кредитор набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів погашення заборгованості, в тому числі згідно графіку погашення заборгованості, погодженого сторонами, відповідачем суду не надано, а тому відповідно до п. 8 договору про реструктуризацію заборгованості він припинив свою дію, а кредитор (позивач) набув права вимоги всієї несплаченої частини боргу.
Суд зазначає, що відповідач не скористався своїм правом на спростування тверджень позивача про виконання ним своїх зобов'язань за договором.
З урахуванням викладеного вище, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати заборгованості за договором не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 357 400, 28 грн.
Крім того, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивачем заявлено до стягнення 4 479, 74 грн 3% річних за загальний період з 29.06.2023 по 30.11.2023.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за користування коштами.
Передбачені, викладеними вище нормами законодавства, наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг, є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши розрахунок 3 % річних наданий позивачем у розмірі 4 479, 74 грн за загальний період з 29.06.2023 по 30.11.2023, судом визнано його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню.
Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 357 400, 28 грн основного боргу та 4 479, 74 грн 3 % річних.
Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4 342, 56 грн відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Окремо суд зазначає, що порядок та правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону визначений розмір ставок судового збору, що справляється за подання позовних заяв до господарського суду, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 4 вказаного Закону, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору
Позивачем була заявлена вимога про стягнення заборгованості в загальному розмірі 361 880, 02 грн, яка має майновий характер.
Отже, за подання даної позовної заяви в електронній формі підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4 342, 56 грн (1,5 відсотка ціни позову, з урахуванням коефіцієнту 0,8).
Як убачається з матеріалів справи позивачем було сплачено за подання позовної заяви судовий збір за платіжними інструкціями № 3044239 від 13.07.2023 на суму 2 881, 85 грн та № 3208245 від 15.11.2023 на суму 2 148, 54 грн, у загальному розмірі 5 030, 39 грн, що на 687, 83 грн більше ніж встановлено законом.
На підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 Господарського кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного комерційного підприємства «Київське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» (04070, місто Київ, вулиця Фролівська, будинок 4, ідентифікаційний код 03187691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 31, ідентифікаційний код 41916045) 357 400 (триста п'ятдесят сім тисяч чотириста) грн 28 коп. основного боргу, 4 479 (чотири тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн 74 коп. 3% річних та 4 342 (чотири тисячі триста сорок дві) грн 56 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Я.А.Карабань