Справа № 159/421/24
Провадження № 3/159/436/24
12 лютого 2024 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., розглянувши справу, що надійшла від Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (паспорт НОМЕР_1 виданий 23.12.2014 Рівненським МВ УДМС України), не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.2 ст.173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 будучи підданим адміністративному стягненню за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, повторно протягом року вчинив аналогічне адміністративне правопорушення.
13.01.2023 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 за місцем проживання по АДРЕСА_2 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , що полягало в умисних діях, а саме висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, шарпав за руки, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджено підписом в протоколі про адміністративне правопорушення та поштовим повідомленням. Будь-яких заяв не наддав, про причини неявки суд не повідомив, тому з метою дотримання строків вирішено розглянути справу у його відсутності.
За загальними вимогами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст.268 КУпАП у даній категорії справ не передбачає обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності коли вона сповіщена про місце і час розгляду справи.
Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Оскільки ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також не повідомлено суд про причини неявки, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд прийшов до висновку визнати причину неявки ОСОБА_1 не поважною і розглянув справу за його відсутністю, на підставі наявних в справі матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.
Диспозиція статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VІІІ домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Положеннями вищевказаного Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.251 КУпАП).
Суд з'ясовує усі обставини справи на підставі поданих доказів.
До матеріалів справи долучена постанова Ковельського міськрайонного суду від 20.09.2023 про притягнення та визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП за вчинене ним домашнє насильство відносно співмешканки ОСОБА_2 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП повністю доводиться зібраними у справі доказами долученими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №971446, а саме: рапортом працівника поліції, про подію, що мала місце 13.01.2024, заявою та поясненням потерпілої ОСОБА_2 , письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 13.01.2024, в яких останні вину визнав, довідкою-відгук.
Перелічені докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Таким чином у суду немає обгрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Визначаючи вид стягнення для ОСОБА_1 , враховую конкретні обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника, його вік та майновий стан, відсутність пом'якшуючих відповідальність обставин, вважаю, що єдиним дієвим стягненням за даних обставин є штраф. Таке стягнення є необхідним для попередження вчинення особою протиправних дій у майбутньому.
Згідно ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави.
Керуючись статтями 33, 40-1, 221, 283, 284 п.1 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення - штраф у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень на користь держави з наступними реквізитами: (Отримувач: ГУК у Волин.обл/с.Дубове/21081100Номер рахунку (IBAN): UA468999980313080106000003470
Код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок №UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)» за розгляд справ у Ковельському міськрайонному суді Волинської області).
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО. Г. Шишилін