пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
06 лютого 2024 року справа № 903/1106/23
Господарський суд Волинської області в складі судді Дем'як В. М., за участю секретаря судового засідання Губиш І.О., розглянувши справу
за позовом: Державного підприємства “Укрвугілля” (01001, місто Київ, вулиця Трьохсвятительська, будинок 11, офіс 19, код ЄДРПОУ 43474633)
до відповідача: Державного підприємства “Волиньвугілля” (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 1, код ЄДРПОУ 32365965)
про стягнення 2 259 984,99 грн.
Представники сторін:
від позивача: Качур Тетяна Вадимівна (поза межами приміщення суду)
від відповідача: Лащук Юлія Валеріївна
Встановив: Державне підприємство “Укрвугілля” звернулось з позовом до Державного підприємства “Волиньвугілля” в якому просить стягнути 3 400 238, 67 грн. наданої фінансової допомоги в т.ч. 2 256 984, 99 грн. - суми простроченої заборгованості за договором, 966 697,44 грн. - пені за порушення строків повернення, 100 669, 56 грн. - 5% річних, 75 886,68 грн. - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору про поворотну фінансову допомогу №09-2022/ФД від 30.12.2021, в частині своєчасного повернення поворотної фінансової допомоги.
Ухвалою суду від 26.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.11.2023.
Ухвалою суду від 20.11.2023 відкладено підготовче засідання на 18.12.2023.
01.12.2024 від Державного підприємства "Волиньвугілля" через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшов відзив на позовну заяву за вх.№01-74/1810/23 від 01.12.2024, у якому відповідач визнає позовні вимоги в частині 2 256 984, 99 грн. основної заборгованості та врахувати даний відзив при розгляді справи.
12.12.2023 від позивача, через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла відповідь за вх. №01-75/7619/23 від 12.12.2023 на відзив відповідача.
Ухвалою суду від 18.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 25.01.2024, відкладено підготовче засідання на 15.01.2024.
03.01.2024 від позивача, через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла заява про зменшення позовних вимог за вх.№01-74/17/24 від 03.01.2024, у якій просить суд зменшити розмір позовних вимог на суму 1 143 253,68 грн. та стягнути з відповідача 2 256 984,99 грн. - суми простроченої заборгованості за договором, 1000 грн. - пені за порушення строків повернення, 1000 грн. - 5% річних, 1000 грн. - інфляційних втрат.
05.01.2024 від позивача, через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшла заява про повернення судового збору за вх.№01-74/31/24 від 05.01.2024 у якій просить суд повернути надмірно сплачений судовий збір на загальну суму 27 260, 96 грн.
15.01.2024 представник відповідача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву за вх.№ 01-75/340/24 від 15.01.2024 у якій зазначає, що відповідач визнає позовні вимоги в розмірі 2 256 984,99 грн.
Ухвало суду від 15.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.02.2024.
Присутня в судовому засіданні представник позивача з посиланнями на обставини, викладені у позовній заяві, а також на докази, долучені до справи, пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримала та з врахуванням клопотання про зменшення позовних вимог за вх.№01-74/17/24 від 03.01.2024 просить суд стягнути з відповідача 2 256 984,99 грн. - суми простроченої заборгованості за договором, 1000 грн. - пені за порушення строків повернення, 1000 грн. - 5% річних, 1000 грн. - інфляційних втрат.
Присутня в судовому засіданні представник відповідача посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги в частині стягнення 2 256 984,99 грн. суми простроченої заборгованості визнає.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив:
30.12.2021 між Державним підприємством "Укрвугілля" (Надавач, позивач) та Державним підприємством “Волиньвугілля” (Отримувач, відповідач) укладено договір про поворотну фінансову допомогу №09-2022/ФД (надалі - договір), відповідно до якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Надавач передає Отримувачу кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1 (надалі іменується «поворотна безвідсоткова фінансова допомога»), а Отримувач зобов'язується повернути поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у порядку та у строк визначений цим Договором.
Згідно п. 1.2. договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення, (п. 14.1.257 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на день набрання чинності цього Договору).
Відповідно до п. 2.1.-2.3 договору поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 5 000 000 грн. ПДВ за даною операцією не передбачено. Поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається з метою використання її Отримувачем для підтримки безперебійного постачання вугільної продукції тепловій генерації. Поворотна фінансова допомога надається отримувачу на безоплатній основі, проценти за користування грошовими коштами не нараховуються та не сплачуються.
Поворотна безвідсоткова фінансова допомога надається Надавачем не пізніше наступного робочого дня після отримання від Отримувача відповідного листа про надання повної суми поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (далі - транш) з направленням копії листа (для відома) в електронному вигляді на електронну адресу представника Надавача (п. 3.1. договору).
Відповідно до п. 5.2. договору Отримувач зобов'язується, повернути Надавачеві поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у сумі, визначеній в п. 2.1 Договору частинами відповідно до Графіку.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що поворотна безвідсоткова фінансова допомога повертається Отримувачем шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Надавача та вважається поверненою Надавачу Отримувачем з часу зарахування коштів на поточний рахунок Надавача у банківській установі, що його обслуговує.
Поворотна безвідсоткова фінансова допомога вважається поверненою надавачу отримувачем після сплати усієї суми отриманої отримувачем, вказаної в п. 2.1. (пункт 5.4. Договору).
Згідно з п. 3.2. договору, Надавач перераховує грошові кошти у безготівковому порядку шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Отримувача.
На виконання умов договору від 30.12.2021 №09-2022/ФД позивачем згідно платіжного доручення №1491 від 30.12.2021 на розрахунковий рахунок Державного підприємства "Волиньвугілля" було перераховано грошові кошти в розмірі 5 000 000,00 грн. (Том 2 а.с. 9).
Відповідно до Графіку повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги граничним строком повернення є 15.12.2022 (Додаток №1 до договору).
Отримання ДП "Волиньвугілля" коштів в загальному розмірі 5 000 000,00 грн., в якості поворотної фінансової допомоги не заперечується відповідачем в судовому засіданні.
Проте, ДП "Волиньвугілля" взяті на себе згідно договору про поворотну фінансову допомогу від 30.12.2021 №09-2022/ФД зобов'язання в частині повернення фінансової допомоги у встановлений угодою термін до 15.12.2022 не виконало, грошові кошти в повному обсязі не повернуло.
Відповідач на виконання зобов'язання за спірним договором частково повернуло кошти в розмірі 2 743 015,01 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та заявами про зарахування зустрічних однорідних вимог (Том 1 а.с. 15-18).
Згідно акту звірки взаєморозрахунків, підписаного між сторонами вищевказаного договору та скріпленого їх печатками, сторони договору визначили, що станом на 31.08.2023 заборгованість ДП "Волиньвугілля" становить 2 256 984, 99 грн.
З метою досудового врегулювання господарського спору щодо неналежного виконання ДП "Волиньвугілля" своїх зобов'язань за договором від 30.12.2021 №09-2022/ФД, позивачем 14.09.2023 за №0592/06 було направлено на адресу ДП "Волиньвугілля" вимогу про погашення заборгованості, пені за порушення строків повернення, 5% річних та інфляційних втрат. Зазначену вимогу було залишено боржником без відповіді та належного реагування.
Враховуючи вище викладене позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 2 256 984, 99 грн. Також до розміру пред'явлених позовних вимог позивачем було включено вимоги стосовно стягнення на його користь з відповідача 966 697,44 грн. - пені, 100 669, 56 грн. - 5% річних, 75 886,68 грн. - інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із пунктом 14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Укладений між сторонами договір про поворотну фінансову допомогу від 30.12.2021 №09-2022/ФД за своєю правовою природою є договором позики.
Згідно із статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між Державним підприємством "Укрвугілля" та Державним підприємством “Волиньвугілля” договір про поворотну фінансову допомогу від 30.12.2021 №09-2022/ФД предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнався, сторонами розірваний не був.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем ДП "Волиньвугілля" грошових коштів в якості фінансової допомоги, отримання цих коштів ДП "Волиньвугілля" та неповернення грошей у встановлені строки і порядку, суд дійшов висновку про підставність пред'явленого позову в частині стягнення суми боргу 2 256 984, 99 грн.
Сума заборгованості 2 256 984, 99 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована відповідачем, визнається останнім в відзиві на позовну заяву за вх.№01-74/1810/23 від 01.12.2024, заяві за вх.№01-75/340/24 від 15.01.2024, відображається у акті звірки взаємних розрахунків від 31.08.2023, підписаному з позивачем.
Разом з цим, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача 966 697,44 грн. - пені, 100 669, 56 грн. - 5% річних, 75 886,68 грн. - інфляційних втрат.
Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
У відповідності до положень статей 230, 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 6.2. договору, сторонами погоджено, що при порушенні Отримувачем строку повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, вказаного у п. 5.1 або 5.6 Договору, Отримувач зобов'язаний сплатити Надавачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Строк прострочення починається з дня наступного, після кінцевого строку повернення, і закінчується датою зарахування всієї суми поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на рахунок Надавала.
Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення відповідачем строків виконання своїх зобов'язань за договором, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми основної заборгованості було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з боржника 966 697,44 грн. - пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 16.12.2022 по 19.10.2023.
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені та враховуючи задоволену судом заяву позивача за вх.№01-74/17/24 від 03.01.2024 про зменшення розміру позовних вимог до 1000,00 грн. пені, суд встановив, що пеня є підставна та підлягає до задоволення в сумі 1000,00 грн.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Пунктом 6.3. договору, сторонами погоджено, що при порушенні Отримувачем строку повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, вказаного у п. 5.1 або 5.6 Договору, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, за неправомірне (протиправне) користування коштами, він зобов'язаний сплатити суму поворотної безвідсоткової фінансової допомоги з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'яти процентів річних від простроченої суми.
Відтак, позивачем, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та з урахуванням п. 6.3. договору, при зверненні до суду з відповідним позовом, було нараховано відповідачу 100 669, 56 грн. - 5% річних з врахуванням умов укладеного між сторонами договору в частині порядку та строків здійснення обов'язкових платежів, дати виникнення тієї чи іншої суми боргу.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми 5 відсотків річних та враховуючи задоволену судом заяву позивача за вх.№01-74/17/24 від 03.01.2024 про зменшення розміру відсотків річних до 1000,00 грн., суд встановив, що відсотки річних є підставним та підлягають до задоволення в сумі 1000,00 грн.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та враховуючи задоволену судом заяву позивача за вх.№01-74/17/24 від 03.01.2024 про зменшення інфляційних втрат до 1000,00 грн., суд встановив, що відсотки річних є підставним та підлягають до задоволення в сумі 1000,00 грн.
Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення судом заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, заявлене Державним підприємством “Укрвугілля” клопотання про повернення судового збору, у господарського суду виникають обставини для вирішення питання про повернення ДП “Укрвугілля” з Державного бюджету України згідно ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" 13 719,05 грн. суми судового збору.
Частиною 1 статті 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладене та часткове визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, у господарського суду виникають обставини для вирішення питання про повернення ДП “Укрвугілля” з Державного бюджету України згідно ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" 13 541,91 грн. - 50% судового збору від суми визнаних відповідачем позовних вимог.
Керуючись ст.73-79, 86, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 1, код ЄДРПОУ 32365965) на користь Державного підприємства "Укрвугілля" (01001, місто Київ, вулиця Трьохсвятительська, будинок 11, офіс 19, код ЄДРПОУ 43474633) 2 259 984,99 грн. заборгованості в т.ч.: 2 256 984, 99 грн. - основної заборгованості, 1000,00 грн. - пені, 1000,00 грн. інфляційних втрат, 1000,00 грн. - 3% річних, а також 13 541,90 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області повернути Державному підприємству "Укрвугілля" (01001, місто Київ, вулиця Трьохсвятительська, будинок 11, офіс 19, код ЄДРПОУ 43474633) з Державного бюджету України судовий збір в загальному розмірі 27 260,96 грн., сплачений згідно платіжної інструкції №1266 від 24.10.2023 на суму 40 802,86 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного
судового рішення 14.02.2024.
Суддя В. М. Дем'як