пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
07 лютого 2024 року Справа № 903/1130/23 (903/847/23)
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро"
про стягнення 4017216 грн.
в межах справи №903/1130/23
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро", с. Дубове, Ковельського району, Волинської області
про банкрутство,
за участю представників:
від позивача: Стельмах Ю.М.- адвокат (дов. від 10.04.2023),
від відповідача: н/з,
14.08.2023 позивач - ТОВ "Суффле Агро Україна" звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Сотік Агро" 4017216 грн. штрафу відповідно до п.19 фінансової аграрної розписки. Також просить стягнути з відповідача 60258 грн. 24 коп. витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 18.08.2023 (суддя Слободян О.Г.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.09.2023.
Ухвалою суду від 12.09.2023 (суддя Слободян О.Г.) відкладено підготовче засідання на 26.09.2023.
Ухвалою суду від 26.09.2023 (суддя Слободян О.Г.) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.10.2023.
24.10.2023 представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання (вх.№01-75/6385/23), в якому просив відкласти судове засідання на іншу дату і час у зв'язку із смертю директора ТОВ "Сотік Агро" Мирошниченка А.Р. Зазначив, що новий керівник Панчук С. В. була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань лише 29.09.2023, на даний час вирішує невідкладні питання, пов'язані з господарською діяльністю товариства, що обумовлює неможливість взяти участь у судовому засіданні 24.10.2023. Адвокат Окунєв І.С., який здійснює представництво інтересів у справі, не може взяти участь у судовому засіданні у зв'язку з участю у невідкладних слідчих діях.
Ухвалою суду від 24.10.2023 (суддя Слободян О.Г.) відкладено розгляд справи на 21.11.2023.
Ухвалою суду 16.11.2023 (суддя Якушева І.О.) було відкрито провадження у справі №903/1130/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" (45031, пров. Колгоспний, 4, с. Дубове, Ковельський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 37437232); визнано вимоги кредитора - фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" у сумі: 2668042,21 грн. основного боргу - четверта черга; 60300 грн. авансування витрат на заробітну плату арбітражного керуючого - перша черга; 26840 грн. витрати на сплату судового збору - перша черга; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро"; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" строком на сто сімдесят календарних днів до 04.05.2024 включно; розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" призначено арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича (свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1019 від 03.07.2013, адреса: 17600, Чернігівська область, Прилуцький район, смт. Варва, вул. Миру, 17; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); розгляд справи у попередньому судовому засіданні призначено на 21.12.2023.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства на офіційному веб-порталі судової влади України 17.11.2023 здійснено оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Сотік Агро" (номер публікації 71916).
Ухвалою суду від 21.11.2023 (суддя Слободян О.Г.) справу №903/847/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" про стягнення 4017216 грн. постановлено передати Господарському суду Волинської області, в провадженні якого перебуває справа №903/1130/23 за заявою фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" про банкрутство.
Ухвалою суду від 27.11.2023 було прийнято до провадження справу №903/847/23 в межах справи №903/1130/23 за заявою фізичної особи ОСОБА_1, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро", с. Дубове, Ковельського району, Волинської області про банкрутство зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання призначено на 03.01.2024 на 10:30 год.; постановлено позивачу до 01.01.2024 уточнити розмір позовних вимог.
Ухвалу суду від 27.11.2023 було надіслано до електронних кабінетів сторін у справі.
26.12.2023 через систему «Електронний суд» від адвоката Стельмаха Ю.М. - представника ТзОВ "Суффле Агро Україна" надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Додатком до заяви на виконання вимог ухвали суду від 27.11.2023 додано заяву про уточнення позовних вимог від 22.08.2023, у якій позивач пояснює, що ціна позову, тобто сума штрафу, що заявлена до стягнення становить 4017216,00 гривень.
Згідно з наказом №61/02-3 від 08.12.2023 суддя Якушева І.О. з 27.12.2023 по 02.01.2024 включно перебувала у відпустці.
Ухвалою суду від 03.01.2024 відмовлено у задоволенні заяви адвоката Стельмаха Ю.М. - представника ТзОВ "Суффле Агро Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судове засідання 03.01.2024 представники сторін не з'явилися.
Ухвалу суду від 27.11.2023 було надіслано до електронних кабінетів сторін у справі.
Ухвалою суду від 03.01.2024 закрито підготовче провадження; призначено справу до розгляду по суті на 24.01.2024.
В судовому засіданні з 24.01.2024 до 07.02.2024 було оголошено перерву.
Справу 07.02.2024 розглянуто за відсутності представника відповідача з огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд.
Вимога позивача про стягнення з відповідача 4017216 грн. штрафу на підставі п.19 фінансової аграрної розписки обгрунтована і підлягає до задоволення частково.
У процесі розгляду справи встановлено, що 19.05.2022 ТОВ "Сотік Агро" було видано на користь ТОВ «Суффле Агро Україна» фінансову аграрну розписку (надалі - розписка), що була посвідчена приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Камінською Я.М. та зареєстрована у реєстрі аграрних розписок за № 8376, відповідно до умов якої ТОВ "Сотік Агро"зобов'язалось до 25.09.2022 сплатити ТОВ «Суффле Агро Україна» безумовне грошове зобов'язання у розмірі 8 034 432 грн.
Відповідно до пункту 4 розписки боржник зобов'язується здійснити оплату згідно з п. 1 розписки в безготівковій формі на рахунок кредитора НОМЕР_1 в AT «Креді Агріколь Банк».
Відповідно до п.4.1. виконання зобов'язань за розпискою (як безумовного грошового зобов'язання, так і інших зобов'язань, в т.ч сплати штрафу тощо) здійснюється безумовно, тобто незалежно (безвідносно до, окремо від) виконання договору чи розірвання договору, припинення його дії, оспорювання його укладання, оскарження його дійсності чи наявності будь-якого іншого факту виконання чи спору щодо договору .
За змістом п. 19 розписки у разі повної чи часткової несплати боржником безумовного грошового зобов'язання за аграрною розпискою, зазначеного в п.1, у строк до 31 жовтня 2022 року (що застосовується виключно для цілей штрафу згідно даного пункту розписки та не підміняє строку оплати безумовного грошового зобов'язання згідно пункту 1 розписки) боржник зобов'язується у строк до 2 листопада 2022 року (включно) додатково безумовно сплатити кредитору на банківський рахунок, вказаний в у пункті 4 розписки, штраф у розмірі 50 % від суми безумовного грошовогозобов'язання, що визначена в п.1 розписки. Боржник усвідомлює, що розрахунок штрафу здійснюється не від сумизаборгованості, а від суми безумовного грошового зобов'язання, а обов'язок сплатити його є безумовним та виникає без необхідності отримання будь - яких додаткових вимог від кредитора.
Нарахований позивачем на підставі п.19 розписки штраф становить 4 017 2165,00 грн., виходячи з розрахунку: 8 034 432 грн. х 50%.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Фінансова аграрна розписка не є договором, а є одностороннім правочином, до якого на підставі статті 202 ЦК України застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить Закону України «Про аграрні розписки» або суті фінансової аграрної розписки. Такий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 910/14168/19 про те, що аграрна розписка не є договором.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №924/233/21 викладено правову позицію про те, що взаємні права та обов'язки між сторонами виникають саме на підставі виданої аграрної розписки, що, будучи нотаріально посвідченою, є окремим видом правочину.
Отже, аграрна розписка є специфічним видом правочину, який має спеціальне законодавче врегулювання - Закон України «Про аграрні розписки» (надалі - Закон), який, відповідно до преамбули, регулює відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок, визначає порядок їх реєстрації та спрямований на створення правових, економічних, організаційних умов функціонування цих документів.
Згідно зі статтею 1 Закону аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах; боржник за аграрною розпискою - особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов'язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах; кредитор за аграрною розпискою - фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов'язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов'язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.
Стаття 2 Закону встановлює, що аграрні розписки використовуються в операціях з сільськогосподарською продукцією. Аграрні розписки можуть видаватися особами, які мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою на законних підставах для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції.
Згідно зі статтею 5 Закону фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості. Виконання боржником зобов'язань за фінансовими аграрними розписками здійснюється лише в безготівковій формі.
Відповідно до статті 6 Закону фінансова аграрна розписка має містити як зазначені в ній обов'язкові реквізити (в т.ч. строк сплати коштів, умови та місце сплати грошових коштів та ін.), так і інші додаткові умови, що не суперечать положенням закону, про які боржник та кредитор можуть домовитися .
Аграрна розписка, вчинена відповідачем на користь позивача, є правочином, що містить безумовне грошове зобов'язання відповідача сплатити 8 034 432,00 грн. у строк до 25 вересня 2022 року на рахунок позивача НОМЕР_1 в AT "Креді Агріколь Банк". Це зобов'язання є безумовним, тобто не залежить від будь-яких інших юридичних фактів, дій, подій, обставин.
Аграрна розписка містить також зобов'язання відповідача сплатити позивачу штраф у разі невиконання своїх зобов'язань за аграрною розпискою відповідно до п. 19. Зобов'язання про сплату штрафу не суперечить законодавству та його включення до аграрної розписки відповідає вимогам статті 6 Закону щодо змісту фінансової аграрної розписки.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про аграрні розписки» аграрні розписки діють до повного їх виконання. Фінансові аграрні розписки виконуються шляхом перерахування боржником за аграрною розпискою грошових коштів на вказаний кредитором за аграрною розпискою банківський рахунок.
Тобто, виконанням фінансової аграрної розписки є факт перерахування грошових коштів на вказаний кредитором банківський рахунок.
Відповідно до аграрної розписки відповідач зобов'язаний безумовно сплатити позивачу 8034432 грн. у строк до 25 вересня 2022 року на рахунок позивача НОМЕР_1 в AT "Креді Агріколь Банк".
Відповідно до статті 12 Закону фінансові аграрні розписки виконуються шляхом перерахування боржником за аграрною розпискою грошових коштів на вказаний кредитором за аграрною розпискою банківський рахунок. За згодою кредитора за аграрною розпискою і боржника за аграрною розпискою допускається часткове виконання зобов'язань за аграрною розпискою. Для цього в товарній аграрній розписці погоджується розмір мінімальної партії сільськогосподарської продукції, яка може бути поставлена на її часткове виконання. У фінансовій аграрній розписці визначається мінімальний обсяг грошових коштів, який може бути сплачений на часткове виконання фінансової аграрної розписки. Якщо в тексті аграрної розписки не міститься застереження про мінімальний розмір часткового виконання аграрної розписки, кредитор за аграрною розпискою має право відмовитися від прийняття часткового виконання зобов'язань боржника за аграрною розпискою.
Відповідач у процесі судового розгляду не подав доказів на підтвердження перерахування грошових коштів на виконання зобов'язань за фінансовою аграрною розпискою.
Аграрна розписка не містить відмітки про її виконання, що на підставі статті 13 Закону є достатнім підтвердженням безспірності вимог позивача за аграрною розпискою.
Посилання відповідача на погашення заборгованості за договором поставки, на забезпечення виконання зобов'язань за яким видано аграрну розписку, не стосується погашення заборгованості саме за аграрною розпискою, тому такі доводи не беруться судом до уваги, водночас належного документального підтвердження погашення грошового зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою відповідачем не надано.
Права та обов'язки між сторонами у справі виникли саме на підставі аграрної розписки, яка є окремим правочином та не пов'язана з обставинами виконання договору поставки. Окрім того, аграрна розписка не передбачає розмежування безумовного грошового зобов'язання боржника на основне зобов'язання за договорами поставки та штрафні санкції, а визначає лише загальну суму основного зобов'язання у розмірі 8034432 грн., розрахованого за формулою, яка включає в себе показники загальної кількості врожаю, площі посіву, очікуваної врожайності, розрахункової ціни за тонну зерна, що відповідає вимогам статті 6 Закону України "Про аграрні розписки".
Отже, аграрна розписка укладена відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання її недійсною.
Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно із статтями 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом положень ч. 4 та 6 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з поясненнями позивача відповідач на момент пред'явлення позову (09.08.2023) не сплатив коштів у рахунок погашення безумовного грошового зобов'язання за аграрною розпискою.
У позовній заяві позивач зазначає, що станом на 31.10.2022 заборгованість відповідача зі сплати безумовного грошового зобов'язання за аграрною розпискою становить 8 034 432 грн. а тому відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф на підставі п. 19 аграрної розписки у розмірі 4 017 2165 грн., оскільки він тривалий час не сплачує коштів у рахунок погашення безумовного грошового зобов'язання за аграрною розпискою.
Загальна сума нарахованого позивачем штрафу за аграрною розпискою становить 4 017 2165 грн.
Як встановлено судом, відповідно до п. 1 фінансової аграрної розписки, остання встановлює безумовне зобов'язання боржника (відповідача) сплатити у строк до 25.09.2022 кредитору, яким у спірним відносинах є позивач, грошові кошти у сумі 8 034 432 грн.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем позивачу коштів у сумі 8 034 432 грн., а фінансова аграрна розписка не містить напису «Виконано», відповідач є таким, що порушив виконання грошового зобов'язання з 25.09.2022.
За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 4 017 216 грн. штрафу, нарахованого на підставі п.19 фінансової аграрної розписки, за невиконання зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою обгрунтована і підлягає до задоволення.
Відповідач у відзиві па позов заперечує проти стягнення штрафу за аграрною розпискою, посилаючись на форс - мажорні обставини та недійсність аграрної розписки внаслідок відсутності у ній формули розрахунку безумовного грошового зобов'язанням.
Доводи відповідача є безпідставними виходячи з наступного.
Відповідач вважає форс - мажорними обставинами введення воєнного стану та розміщення на орендованих землях фортифікаційних споруд, що призвело до неможливості сплати коштів.
Проте, наявність певних обставин, в тому числі й введення військового стану не е автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною правочину має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхню здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.
Вказані висновки відображені у постанові Верховного Суду по справі №904/3886/21 від 25.01.2022.
Яким чином введення воєнного стану в Україні впливало на виконання зобов'язання за фінансовою аграрною розпискою відповідач не довів належними та допустимими доказами.
У довідці Дубівської сільської ради, Ковельського району, Волинської області №360/2-49 від 17.04.2023 не зазначено, на якій площі земельних ділянок розміщені фортифікаційні споруди, коли вони там з'явились і яка кількість урожаю була знищена. Відповідно до розписки у користуванні боржника було як мінімум 156,8 га землі. На якій саме площі були розміщені фортифікаційні споруди відповідач не зазначив. Крім цього, довідка про фортифікаційні споруди датована 17.04.2023, у ній не вказано конкретної дати встановлення споруд, а строк виконання зобов'язання у розписці був встановлений 25.09.2022.
Щодо посилання відповідача на довідку від 17.08.2023 про відсутність коштів на рахунку, то ця довідка не є належним доказом, оскільки факт відсутності коштів на рахунках може бути підтверджений лише банківськими виписками за всіма рахунками за період з 25.09.2022 до 25.09.2023.
Частина 4 статті 6 Закону України «Про аграрні розписки» передбачає, що фінансова аграрна розписка має містити такий обов'язковий реквізит: предмет - безумовне зобов'язання сплатити грошові кошти, визначення формули розрахунку розміру грошового зобов'язання боржника, кількості та родових ознак сільськогосподарської продукції, що є невід'ємною частиною такої формули.
Стаття 7 Закону України «Про аграрні розписки» передбачає, що аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов'язань боржника аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції.
Отже, аграрна розписка, з одного боку, містить обов'язок виконати безумовне грошове зобов'язання, а з іншого, - сама в собі містить забезпечення цього обов'язку заставою майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції. Саме наявність в структурі аграрної розписки забезпечення заставою насправді неіснуючого об'єкту - майбутнього врожаю, матеріалізованого на стадії підписання аграрної розписки виключно у посівах, або зматеріалізованого взагалі, спричиняє вимогу зазначити формулу, яка відображала б зв'язок між сумою боргу та предметом застави. Отже, ця формула має не розкривати порядок формування суми боргу, а має встановлювати зв'язок та залежність між боргом та заставою майбутнього врожаю. Це є важливим в подальшому для реалізації прав сторін, оскільки при втраті врожаю, тощо кредитор набуває застави на посіви, що будуть вирощуватися на зазначених в аграрній розписці ділянках. Також формула може містити перерахунок тоннажу заставного зерна через зміну його якості (класу), оскільки клас та якість зерна, що буде вирощена, залежить від погодніх умов та аграрної технології та не може гарантуватися.
Аграрна розписка містить наступний пункт 1: «Розписка встановлює безумовне грошове зобов'язання Боржника сплатити Кредитору у строк до 25.09. 2022 року (включно) грошову суму у розмірі 8 034 432 грн., що є еквівалентом в товарному розрахунку за наступною формулою: Е = N (S х V) х P, де
Е - сума грошових коштів, що піддягає сплаті за розпискою;
N - загальна кількість врожаю кукурудзи (тут та надалі - зерно), 1254 тонни 400 кг,
розрахункова якість - 3 клас, ДОТУ 4525:2006.
S - площа посіву, 156,8 га;
V - очікувана врожайність, 8 тонн/га;
Р - розрахункова ціна за 1 тонну зерна, 6405 грн.»
Отже, твердження відповідача про відсутність в аграрній розписці формули, що передбачена статтею 6 Закону України «Про аграрні розписки», не відповідає дійсності.
У письмових поясненнях від 24.10.2023 відповідач просить у випадку, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позову, зменшити нарахований штраф на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зважаючи на суспільно важливу діяльність відповідача щодо вироблення сільськогосподарської продукції та те, що у зв'язку із повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України у 2022 році на земельних ділянках, що знаходяться в оренді ТОВ «Сотік Агро» на території Дубівської сільської ради, Ковельського району, Волинської області були розміщені фортифікаційні споруди, наслідком чого стало пошкодження посівів та загибель врожаю товариств, враховуючи введення на території України воєнного стану, неподання позивачем доказів понесення ним збитків та погіршення фінансового стану внаслідок допущених відповідачем, на думку позивача, порушень умов договору, невідповідності розміру пені відповідним наслідкам, а також те, що пред'явлені до стягнення штрафні санкції (пеня), є надмірно великими, порівняно із сумою боргу.
Згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Такими чином, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Тобто, із системного аналізу вищевказаних норм випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та відсотків річних та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Приймаючи рішення про зменшення розміру штрафу, суд взяв до уваги такі обставини:
- відповідач є аграрним виробником, який, серед інших, покликаний забезпечити продовольчу безпеку в країні, яка перебуває у стані збройного конфлікту з Російською Федерацією, і покладення надмірного фінансового тягаря на останнього може призвести до ще більшого погіршення його матеріального становища та неможливості виконання ним своїх основних завдань, спричинити виникнення заборгованості із виплати заробітної плати працюючим;
- позивачем не подано доказів, які підтверджують факт понесення збитків у зв'язку з невиконанням зобов'язання за розпискою;
- про перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі свідчить й та обставина, що справа №903/847/23 розглядається у межах справи №903/1130/23 про банкрутство ТзОВ «Сотік Агро».
Судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Аналогічної позиції щодо застосування приписів ст. 233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України дотримується й Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 випливає, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Тому з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні правові підстави для зменшення розміру штрафу на 50% і стягнення його з відповідача у розмірі 2 008 608 грн.
Стягнення всієї заявленої суми штрафу є надмірною відповідальністю, що не відповідає правовому призначенню неустойки, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для відповідача.
З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню - на суму 2 008 608 грн., у задоволенні позову на решту суми - 2 008 608 грн. слід відмовити.
Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача повністю. При цьому враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16 про те, що судові витрати у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу) покладаються на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Судові витрати позивача становлять 60 258,24 грн., тобто розмір сплаченого позивачем судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро"(45031, пров. Колгоспний, 4, с. Дубове, Ковельський район, Волинська область, код 37437232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд.43, код 34863309) 2008608 грн. штрафу.
3. У задоволенні позову про стягнення 2008608 грн. штрафу відмовити.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" (45031, пров. Колгоспний, 4, с. Дубове, Ковельський район, Волинська область, код 37437232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд.43, код 34863309) 60258,24 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено: 13.02.2024.
Суддя І. О. Якушева