08.02.2024 року м.Дніпро
Справа № 908/1242/22(908/2451/23)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),
суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
секретар судового засідання: Михайлова К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.09.2023 (прийняте суддею Юлдашевим О.О., повне судове рішення складено 24.10.2023) у справі № 908/1242/22 (908/2451/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України"
про стягнення 239 890,00 грн
1. Короткий зміст заявлених вимог.
До Господарського суду Запорізької області 31.07.2023 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" про стягнення 239 890, 00 грн.
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.09.2023 у цій справі, позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря" заборгованість у розмірі 239 890 грн. 00 коп.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Зоря" та ТОВ "Контейнери України" мали господарські відносини у 2021-2022 роках за договорами КП07/12-21 від 07.12.2021 та №05/0122 від 12.01.2022 в результаті яких у відповідача залишилась заборгованість перед позивачем у розмірі 289 890,00 грн, яка підтверджена актом звіряння за період 01.12.2021 по 11.07.2022, підписаним обома сторонами.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.09.2023 у справі № 908/1242/22 (908/2451/23), в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивачем не надано до суду жодних належних доказів існування у відповідача заборгованості перед позивачем, а саме не надано первинної бухгалтерської документації на підтвердження боргу. А сам акт звіряння взаєморозрахунків за період 01.12.2021 - 11.07.2022 не є первинним бухгалтерським документом на підтвердження існування боргу.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Згідно поданого відзиву позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/1727/17 від 04.12.2019 є висновок, що акти звірки взаємних розрахунків, підписані уповноваженою особою боржника є доказами, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу.
Позивач вважає, що виходячи з обставин справи, відповідач визнає свою заборгованість перед позивачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи та мокра печатка товариства на акті звірення взаємних розрахунків за період 01.12.2021 - 11.07.2022, де вказані сторони та розмір заборгованості.
На переконання позивача, даний акт звіряння можна вважати належним доказом існування у відповідача заборгованості перед позивачем.
Також позивач вважає, що відповідачем до апеляційної скарги не додано жодних доказів задля спростування наявності боргу перед позивачем, у зв'язку з чим доводи відповідача у апеляційній скарзі є необґрунтованими та непідтвердженими.
Позивач зазначає, що у зв'язку з окупацією території м. Рубіжне Луганської області було втрачено оригінали документів, які підтверджують господарські операції, тому до позову було долучено лише сканкопії документів.
Позивачем вживались заходи щодо отримання копій документів від відповідача шляхом направлення запитів. Також ухвалою суду було витребувано документи у відповідача. Разом з тим, відповідачем документи так і не були надані.
6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.09.2023 у справі № 908/1242/22 (908/2451/23); розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 08.02.2024 о 16:30 год.
У судовому засіданні 08.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
7. Встановлені судом обставини справи.
У позовній заяві позивачем зазначено, що ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Зоря" та ТОВ "Контейнери України" мали господарські відносини у 2021-2022 роках за договорами КП07/12-21 від 07.12.2021 та №05/0122 від 12.01.2022 в результаті яких у відповідача залишилась заборгованість перед позивачем у розмірі 289 890,00 грн, яка підтверджена актом звіряння за період 01.12.2021 по 11.07.2022, підписаним обома сторонами.
ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Зоря" зверталось до відповідача листом №06К від 19.07.2022 з вимогою повернення неотовареної передоплати, проте ТОВ "Контейнери України" здійснили часткове погашення заборгованості у розмірі 50 000,00 грн.
Тобто, залишок заборгованості ТОВ "Контейнери України" перед ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Зоря" складає 239 890,00 грн, що і стало підставою для звернення до суду з позовною заявою.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).
Частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини першої статті 73 та частин першої, третьої статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 ГПК України).
Разом з тим, матеріали справи не містять а ні договорів, на які посилається позивач у позовній заяві, а ні інших первинних документів, які б підтверджували здійснення господарських операцій між позивачем та відповідачем.
Надана позивачем копія Акту взаємних розрахунків не підтверджує наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договорами на які посилається позивач, з огляду на наступне.
Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 08.05.2018 у справі № 910/16725/17, від 17.10.2018 у справі № 905/3063/17, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 від 03.12.2020 у справі № 904/1161/20.
Водночас, як було зазначено вище, жодних первинних документів на підтвердження наявності заборгованості відповідача за договорами № КП07/12-21 від 07.12.2021 та № 05/0122 від 12.01.2022 позивачем до позовної заяви не долучено.
Таким чином, викладена у Акті інформація не підтверджена первинними документами, а отже вказаний акт не є належним доказом виникнення заборгованості відповідача перед позивачем за договорами № КП07/12-21 від 07.12.2021 та № 05/0122 від 12.01.2022 на суму 239 890, 00 грн.
Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу було зазначено, що у зв'язку з окупацією території м. Рубіжне Луганської області було втрачено оригінали документів, які підтверджують господарські операції. Проте, зазначена інформація не підтверджена жодними доказами.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до відповідача, як таких, що не були належним чином обґрунтовані і підтверджені заявником належними і допустимими доказами відповідно до вимог частини першої статті 73, частин першої та четвертої статті 80, статті 90 ГПК України.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За встановлених вище обставин, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення скасуванню з прийняттям нового рішення у справі.
Керуючись статтями 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.09.2023 у справі № 908/1242/22 (908/2451/23) задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.09.2023 у справі № 908/1242/22 (908/2451/23) - скасувати.
Прийняти нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 598 (три тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 35 коп. за подання позовної заяви.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" судовий збір у розмірі 5 397 (п'ять тисяч триста дев'яносто сім) грн. 52 коп. за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів із зазначенням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 14.02.2024.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко