Справа №601/412/24
Провадження № 3/601/274/2024
13 лютого 2024 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Білосевич Г.С., розглянувши адміністративні справи, що надійшли з Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, направлені за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, -
встановив:
06 лютого 2024 року приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , під час чого висловлювався в її адресу нецензурними та образливими словами, внаслідок чого могла б бути заподіяна шкода психічному здоров'ю потерпілої.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини його неявки суду невідомі.
З протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце розгляду справи в Кременецькому районному суді Тернопільської області, що підтверджується його підписами у графі «ознайомлений з місцем та часом розгляду справи». Вказані обставини підтверджують факт обізнаності ОСОБА_1 про наявність вказаного провадження. Приймаючи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розгляд справи провести у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 364280; рапортом чергового Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області від 07.02.2024; заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, дані про його особу, ступінь вини, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 40-1, 173-2 ч.1, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп. на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001 код 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: