Справа №601/3568/23
Провадження № 3/601/57/2024
13 лютого 2024 року м. Кременець
Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальська В.М., з участю особи, стосовно якої розглядається адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , захисника Гурника В.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №037870 від 12.12.2023 водій ОСОБА_1 12.12.2023 о 19 год 15 хв в с. Лопушне, по вул. Шевченка Кременецького району Тернопільської област і, керував т/з«LINHAI», н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на місці за допомогою технічного приладу газоаналізатора «6820» водій відмовився, також від проходження аналогічного огляду в лікувальному закладі охорони здоров'я водій також відмовився, від керування відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 12.12.2023 був зупинений працівниками поліції близько 12 години. На нього було складено постанову за порушення правил дорожнього руху за ч.2 ст. 126 КУпАП, ч.5 ст. 121 КУпАП. Після цього він залишив квадроцикл біля будинку брата, оскільки транспортний засіб не заводився. Близько 19 години того ж дня вони з братом намагалися заштовхати квадроцикл на подвір'я його будинку. В той час до них знову під'їхали працівники поліції та без будь-яких підстав пропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння. Від такого огляду він відмовився, оскільки не був водієм. Просить справу закрити.
Захисник Гурник О.В. в судовому засіданні просить справу закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки його довіритель не був водієм транспортного засобу, на відео немає факту зупинки, факту керування, просить долучити до матеріалів справи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 822469 від 12.12.2023, яку ОСОБА_1 вручили працівники поліції після її складення, а саме о 12 годині 12.12.2023, що підтверджує, що в матеріалах справи копія даної постанови, містить виправлення та не відповідає оригіналу, та є недопустимим доказом.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив, що 12.12.2023 його брат ОСОБА_1 приїжджав до нього в гості на квадроциклі. Близько вечера квадроцикл поломився, а тому вони намагалися заштовхати транспортний засіб на подвір'я. До них підійшли працівники поліції і пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився від огляду, оскільки транспортним засобом не керував.
Розглянувши справу, вважаю, що провадження слід закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, зважаючи на таке.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративні правопорушення повинні бути вказані: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення адміністративного правопорушення, суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.
Ст. 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
В свою чергу дії поліцейських повинні відповідати вимогам закону.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС 09 листопада 2015 р. № 1452/735, /далі Інструкція/ огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 3 ознаками алкогольного сп'яніння є:запах алкоголю з порожнини рота;порушення координації рухів;порушення мови;виражене тремтіння пальців рук;різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. п. 6, 7 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є лише дві підстави: 1) незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу; 2) незгода водія з його результатами.
Згідно розділу ІІ пунктів 8, 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ, від 09.11.2015року №1452/735 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 11.11.15 №1413/27858 року, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підcтав для його проведення.
Лише чітке дотримання вказаної вище процедури, зокрема проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.
Протокол про адміністративне правопорушення в розумінні ст.251 КУпАП, за своєю правовою природою не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у судді.
Частина 2 ст.251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Тобто тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на уповноважених осіб, визначених ст.255 КУпАП.
У даному випадку, поліцейський у протоколі про адміністративне правопорушення вказав, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, однак жодних доказів на підтвердження цього не додав.
Відповідно дост.40 Закону України «Про Національну поліцію»,поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
Отже, застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є правом поліції.
У даному випадку до матеріалів справи про адміністративне правопорушення приєднано відеозапис фіксування адміністративного правопорушення на DVD+R диску.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функції водія під час руху такого засобу.
Відеозапис, наявний в матеріалах справи, не містить даних, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 12.12.2023 о 19 годині 15 хвилини в с. Лопушне, про що вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, поліцейським не доведено, тому підстав для здійснення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у поліцейського не було.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р. №3353-ХІІ передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п. 2.3 д Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
На вимогу поліцейського відповідно до п. 2.4 цих Правил водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
При цьому статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Даний перелік, зокрема, передбачає: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Однак, будь-яких даних, які б свідчили про необхідність зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 із зазначених вище підстав в матеріалах справи немає.
З матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_1 виносилась постанова серії БАД № 822469 від 12.12.2023 о 19 годині 20 хвилин про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, однак дана постанова не може бути належним доказом та взята до уваги, оскільки з дослідженої в судовому засіданні копії постанови серії БАД № 822469 від 12.12.2023, яка долучена в судовому засіданні до матеріалів справи ОСОБА_1 , ОСОБА_1 зупиняли працівники поліції 12.12.2023 о 12 годині, постанову складено о 12 годині 10 хвилин. Отже, приходжу до переконання, що світлокопія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 822469 від 12.12.2023, яка долучена працівниками поліції до матеріалів справи, є недопустимим доказом.
Тобто, працівниками поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення 12.12.2023 о 19 год. 15 хв. ОСОБА_1 ПДР України.
Оскільки у справі відсутні дані про те, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими, а тому і протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 037870 від 12.12.2023, складений інспектором поліції за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , є недопустимим доказом.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №463/1352/16-а (постанова КАС ВС від 08.07.2020 №463/1352/16-а).
Застосовуючи закріплений в ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, доходжу до висновку про недоведеність за стандартом доказування поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому справу щодо нього слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст.130, 280,283КУпАП, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя