Єдиний унікальний № 500/2634/17
Провадження № 1-кп/946/45/24
Іменем України
14 лютого 2024 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12015160150000464, 12016160150003128, 12019160150001077, 12019160150002460, 12020160150001264, 12020160150001154, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїлі Одеської області (далі - м. Ізмаїл), громадянина України, із середньою спеціальною освітою, працюючого за наймом, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше судимого:
21.03.2016 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі строком на три роки, звільненого на підставі ст.ст. 75, 104 КК з іспитовим строком на один рік;
10.08.2022 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 162 КК до обмеження волі на строк один рік та шість місяців, звільненого на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком на два роки;
19.04.2023 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК до позбавлення волі строком на п'ять років та один місяць,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК,
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, працюючого за наймом, такого, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 (далі - АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК,
сторона обвинувачення: прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законна представниця неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 , захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
інші учасники судового провадження: потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , потерпілі юридичні особи ПАТ «Укртелеком» (представник - ОСОБА_21 ), ДПВШ «Устьдунайводшлях» (представник - ОСОБА_22 )
Усі потерпілі, представники потерпілих юридичних осіб та законна представниця неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку судових повісток про виклик до суду в електронній формі через SMS-повідомлення та розписками про отримання судових повісток про виклик до суду. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілих та представників потерпілих юридичних осіб з'ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), дійшов висновку про проведення судового розгляду без їх участі. Крім того, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 на час здійснення судового розгляду досяг повноліття, а також те, що він представлений захисником, суд з урахуванням думок учасників судового провадження, не визнав необхідною участь законної представниці ОСОБА_7 , у зв'язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 488 КПК її неприбуття не зупиняє судового провадження.
У судове засідання також не з'явилися представники служби у справах дітей, уповноваженого підрозділу органів Національної поліції та уповноваженого органу з питань пробації, що за змістом ч. 2 ст.111, ч. 3 ст. 327, ч. 1 ст. 496 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не перешкоджає судовому розгляду.
У цьому кримінальному провадженні також приймали участь потерпілі ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (т. 2 а.п. 192), ОСОБА_16 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією актового запису про смерть (т. 7 а.п. 193 - 194), та ОСОБА_17 , яка померла, про що відповідно до листа Ізмаїльського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану був складений актовий запис за №1123 від 09.08.2017 (т. 2 а.п. 186), у зв'язку з чим, згідно ст. 55 КПК, їх статус потерпілих як учасників кримінального провадження припинився.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили низку кримінальних правопорушення проти власності, а також інші кримінальні правопорушення за обставин, що будуть наведені нижче. Після чого з місць скоєння кримінальних правопорушень зникали, завдавши шкоду потерпілим на суму вартості майна, яким заволоділи, а викраденим майном розпоряджалися на власний розсуд.
1.Так, 11.02.2015 у вечірню пору доби, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, проник у двір будинку АДРЕСА_4 , а потім на горище вищевказаного будинку, звідки таємно викрав алюмінієві жолоби загальною довжиною 40 м., діаметром 150 мм, вагою 0,950 кг (вартість 1 м. жолоба складає 55 грн) на суму 2 200 грн, совкову лопату вартістю 85 грн, які належать ОСОБА_23 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2 285 грн.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.
2.Далі, 16.02.2015 близько 19:00 год. ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні будівлі ферми, яка розташована по вул. Леніна, 92 в с. Багате, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу таємно викрав з кишені куртки мобільний телефон марки «Samsung GT-5610» вартістю 480 грн, з сім-картою мобільного оператора «Київстар» вартістю 15 грн, на рахунку якої були гроші в сумі 41 грн, чим спричинив потерпілому ОСОБА_18 матеріальну шкоду на загальну суму 536 грн.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
3.Також, 21.02.2016 близько 19:00 год. неповнолітній ОСОБА_3 , знаходячись на площі Перемоги, розташованій на перехресті пр. Миру та пр. Незалежності у м. Ізмаїлі, зустрів свого знайомого ОСОБА_16 , та, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, запропонував ОСОБА_16 купити в нього карту пам'яті для мобільного телефону останнього, завідомо знаючи, що карти пам'яті в нього немає і продавати він нічого не збирається, отримавши від потерпілого 50 грн, ОСОБА_3 та ОСОБА_16 разом підійшли до багатоповерхового будинку АДРЕСА_5 , де ОСОБА_3 , продовжуючи свій протиправний умисел, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_16 , попросив останнього надати йому свій мобільний телефон для можливості показати матері, з метою нібито подальшого продажу йому карти пам'яті для даного телефону, на що ОСОБА_16 дав свою згоду та передав ОСОБА_3 свій мобільний телефон марки «LG P970» серійний номер НОМЕР_1 вартістю 1 800 грн. Натомість, ОСОБА_3 , завідомо знаючи, що вказаний телефон та гроші в сумі 50 грн він повертати не буде, зайшов до будинку, начебто, щоб показати мобільний телефон матері, але з місця події зник, чим спричинив потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 1 850 грн.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
4.Крім того, в період з 01 до 17 жовтня 2016 року, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення майна, сумісно та за попередньою змовою з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, шляхом пошкодження вхідних дверей таємно проник до будинку АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав газову плиту «Електа» вартістю 540 грн, DVD-програвач «SONY SR 320» вартістю 290 грн та телевізор марки «ORION SPP1419» вартістю 620 грн, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 1 450 грн.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.
5.Далі, в ніч на 08.11.2016 в період часу з 01:00 год. по 02:00 год. неповнолітній ОСОБА_3 , діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_4 , умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом - мотоциклом «ІЖ Планета 3», через хвіртку проникли до двору будинку АДРЕСА_6 , де незаконно заволоділи вищезазначеним транспортним засобом, чим спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 3 164 грн.
Своїми діями ОСОБА_3 та ОСОБА_24 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.289 КК, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше сховище.
6.Крім того, приблизно в середині листопада 2016 року в період часу з 12:00 год. до 17:00 год., більш точної дати та часу не встановлено, неповнолітній ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження дерев'яної задньої стінки таємно проникли до підсобного приміщення ДПВШ «Устьдунайводшлях», розташованого по вул. Героїв Сталінграду в м. Ізмаїлі, звідки таємно викрали стіл директорський інвентарний №1042008 залишковою вартістю 19,71 грн, стіл комп'ютерний інвентарний №10420031 залишковою вартістю 10,01 грн, полку навісну інвентарний №10420046 залишковою вартістю 292,32 грн, стіл комп'ютерний інвентарний №2200085 залишковою вартістю 900 грн, стіл однотумбовий інвентарний №2200128 залишковою вартістю 721 грн, стіл комп'ютерний інвентарний №2200084 залишковою вартістю 900 грн, тумбу від столу інвентарний №2200089 залишковою вартістю 300 грн, стенд інвентарний №2200130 залишковою вартістю 745 грн, стенд інвентарний №2200132 залишковою вартістю 408 грн, металевий сейф, металеву шафу та три холодильника в неробочому стані, чим спричинили ДПВХ «Устьдунайводшлях» матеріальну шкоду на загальну суму 4 296,04 грн.
Своїми діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.
7.Далі, в період часу з 01.02.2017 до 08.02.2017 в першій половині дня, більш точної дати та часу не встановлено, неповнолітній ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, проник до квартири АДРЕСА_7 , звідки таємно викрав гроші в сумі 8 000 грн, з наявних там 13 000 грн. Далі, через два дні, продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, проник до вищезазначеної квартири, звідки таємно викрав гроші в сумі 5 000 грн, чим спричинив потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 13 000 грн.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
8.Також, 12.02.2017 близько 02:00 год. неповнолітній ОСОБА_3 , знаходячись біля магазину «Аніта», розташованого по пр. Незалежності, 34 в м. Ізмаїлі, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою відкритого заволодіння чужим майном, підійшов до ОСОБА_13 під приводом допомогти викликати таксі та, отримавши від останньої її мобільний телефон марки «Samsung Duos R51G91TOYFF» вартістю 1 800 грн, в якому була сім-карта оператора «МТС», яка не представляє матеріальної цінності, та сім-карта оператора «Київстар» вартістю 30 грн, на рахунку якої були гроші в сумі 30 грн, втік з мобільним телефоном, не зважаючи на спробу потерпілої ОСОБА_13 його зупинити, чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 1 860 грн.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
9.Крім того, 12.02.2017 близько 03:00 год. неповнолітній ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, знаходячись на перехресті вул. Мічуріна та вул. Кишинівської в м. Ізмаїлі, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшли до потерпілого ОСОБА_14 та, застосувавши до останнього насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилось у нанесенні двох ударів особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, дерев'яною битою, яку він взяв з рук іншої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, по руці та по ногам потерпілого ОСОБА_14 , від яких останній впав, а ОСОБА_3 продовжив наносити потерпілому удари по тілу руками та ногами, після чого ОСОБА_3 разом з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, відкрито заволоділи майном ОСОБА_14 , а саме мобільним телефоном «ACER E700E39» вартістю 1 700 грн у силіконовому чохлі вартістю 160 грн, в якому знаходилась карта пам'яті 16 ГБ вартістю 200 грн, сім-карта оператора «Київстар» вартістю 35 грн, на рахунку якої були гроші в сумі 40 грн, сім-карта оператора «МТС» вартістю 35 грн,. на рахунку якої були гроші в сумі 40 грн, сім-карта оператора «Лайф» вартістю 35 грн, шапкою чорного кольору вартістю 350 грн, чим спричинили потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 2 245 грн.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
10.Далі, 11.03.2017 в період часу з 21:00 год. до 22:00 год. неповнолітній ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом відкриття стулки дерев'яного вікна таємно проник до будинку АДРЕСА_8 , звідки таємно викрав носильні речі, а саме: кросівки 44 розміру фірми «NIKE» вартістю 316 грн, джинси синього кольору фірми «DSOVAVIET» вартістю 450 грн, гольф синього кольору «T-king» вартістю 316 грн, футболку коричневого кольору «Lonely men» вартістю 450 грн, чим спричинив потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 1 532 грн.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
11.Крім того, 18.05.2019 близько 23:20 год., більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 , знаходячись по вул. Пушкіна, 40 в м. Ізмаїлі, біля кафе «Тераса», побачив раніше не знайому йому ОСОБА_19 , що розмовляла по мобільному телефону, після чого в нього виник протиправний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна. Далі, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів та дій, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, підійшов до ОСОБА_19 та шляхом ривку відкрито вирвав з рук останньої мобільний телефон торгової марки «Samsung Galaxy J7» модель «SM - J730FZDNSEK» імеі: НОМЕР_2 вартістю 2 836,80 грн, чим спричинив потерпілій ОСОБА_19 матеріальну шкоду на зазначену суму.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
12.Також, ОСОБА_3 , не маючи на те спеціального дозволу, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, 02.12.2019, більш точний час не встановлено, знаходячись в парку, розташованому по вул. Савицького в м. Ізмаїлі, придбав наркотичний засіб - канабіс, який в подальшому зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту до 02.12.2019, коли в період часу з 20:50 год. до 21:30 год. в ході огляду місця події біля Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, розташованої по пр. Суворова, 70 в м. Ізмаїлі, ОСОБА_3 добровільно видав співробітникам поліції з лівої кишені кофти полімерний згорток з речовиною рослинного походження в сухому та подрібненому стані сіро-зеленого кольору - канабісом, маса якого у висушеному вигляді становить 9,31 г.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
13.Крім того, 18.10.2020 у період часу з 13:00 год. до 14:00 год., точний час не встановлено, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись біля будинку № 2 по вул.Корабельній в м.Ізмаїлі, перестрибнув через паркан вказаного домоволодіння, підійшов до будинку, де виявив та таємно викрав такий, що був у використанні, держак для кабелю зварювального апарату вагою 600 г вартістю 2,74 грн та кабель до зварювального апарату довжиною 15 м загальною вартістю 200 грн. Після чого, через металопластикове вікно, яке було відкрите для провітрювання, незаконно проник до середини будинку, звідки таємно викрав рюкзак чорного кольору матерчатий з написом «Nike» вартістю 300 грн, парфуми «Tom Ford Tobacco oud» 100 мл на 1/2 заповнених парфумами вартістю 3 488 грн, точилку для ножів торгової марки «Cook» вартістю 206,67 грн, упаковку ножів торгової марки «Zepter» із двома ножами з червоними ручками вартістю 556,67 грн, два пончо (плащі від дощу) торгової марки «АСЕКАМР ENERGENCY RAIN №3907» вартістю 136,66 грн, об'єктив до камери торгової марки «FUJUFILM, XF 18-55 mm F 28-4» вартістю 8 016,67 грн, жорсткий диск на 500 Gb made in Taiwan вартістю 466,33 грн, фотоапарат торгової марки «OLYMPUS FE 300» вартістю 300 грн, набір лінз для мінікамери торгової марки «lifetrones fisheye», який складається з 2 штук в чохлі чорного кольору вартістю 178,33 грн, камеру відеонагляду торгової марки «YI DOME camera 1080 p» модель yhs 2016 вартістю 700 грн, грушу для чистки фототехніки чорного кольору вартістю 36,67 грн, wi-fi роутер торгової марки «may passport wirelesspro» модель Е6В вартістю 5 135,20 грн, зарядний пристрій до смартфону «IPhone» вартістю 216,67 грн, USB-кабель вартістю 100 грн, USB-кабель вартістю 100 грн, навушники до мобільного телефону вартістю 29,67 грн, спальний мішок в чохлі торгової марки «SENSOFIL» вартістю 900 грн, ноутбук торгової марки «MACBOOK PRO - 16 inch» модель А2141 вартістю 72 166,67 грн, чохол чорного кольору до ноутбуку марки «MACBOOK PRO - 16 inch» модель А2141 шкіряний вартістю 900 грн, перехідник (адаптер) на флешкарти торгової марки «SATECHI» вартістю 933,33 грн, спінінг торгової марки «Panther spin» - 210, L.2.1m Art 27 17621.C.W.300-50g, з котушкою для спінінга торгової марки «ТАСТІС ТА 5000» загальною вартістю 750 грн, спінінг торгової марки «ATHLETE» 0010-270, L.2.7m. 2 SEC C.W/20-40 GR 270.2.7 M, з котушкою для спінінга торгової марки «COBRA СВ 24.» загальною вартістю 237,50 грн, спінінг торгової марки «TITANIUM BOAT» C.W1-25 GR 21 вартістю 150 грн, котушку торгової марки «MASTER» вартістю 200 грн, спінінг торгової марки «Panther spin» - 210, L.2.1m Art 27 17621.C.W.300-50g, з котушкою для спінінга торгової марки «ТАСТІС ТА 5000» загальною вартістю 750 грн, намет для вилову риби діаметром 5 м розмір вічка 25 мм вартістю 278,16 грн, рюкзак червоного кольору матерчатий з надписом «GEO-LIT» з накидкою оранжевого кольору вартістю 450 грн, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 97 683,20 грн.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
14.Далі, 23.11.2020 близько 01:00 год., більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом зняття металевої кришки проник до оглядового колодязю з комунікаційними кабелями, де за допомогою заздалегідь приготовленого інструменту - секатора, зрізав фрагмент розподільного кабелю електрозв'язку марки ТПП 30х2х0,4 загальною довжиною 82 м вартістю 22,90 грн за 1 м, на загальну суму 1 877,80 грн, чим спричинив ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на зазначену суму.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення.
15.Крім того, 04.12.2020 приблизно о 16:00 год., більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_9 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, перестрибнув через паркан та незаконно проник до подвір'я зазначеного домоволодіння, де підійшов до закритого приміщення - альтанки, та шляхом віджимання металопластикових дверей, незаконно проник до її приміщення, де виявив та таємно викрав електричний обігрівач торгової марки «UFO L/23» вартістю 973 грн, чим спричинив потерпілому ОСОБА_20 матеріальну шкоду на зазначену суму.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.
Статті (частини статей) КК, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винними у вчиненні яких визнаються обвинувачені
16.При визначенні частини статті Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за одне з кримінальних правопорушень, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 , суд враховує те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VIII (далі - Закон № 2617-VIII), що набирав чинності з 01.07.2020, до абз. 2 ч. 1 ст. 309 КК були внесені зміни, та кримінальна відповідальність за цією нормою частково пом'якшена, а частково посилена, оскільки вилучене покарання у виді позбавлення волі, але разом з цим розмір штрафу підвищений та збільшена верхня межа покарання у виді обмеження волі.
17.Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Згідно ж ч. 3 ст. 5 КК, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
18.Отже, з урахуванням того, що Закон №2617-VIII частково пом'якшує, а частково посилює кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 309 КК, а також того, що кримінальне правопорушення було вчинене ОСОБА_3 до набрання вказаним законом чинності, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 5 КК, суд вважає за необхідне при ухваленні вироку відносно ОСОБА_3 за цим обвинуваченням керуватися положеннями ч. 1 ст. 309 КК в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008 №270-VI (далі - Закон №270-VI), чинної на час вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, з урахуванням змін, внесених Законом №2617-VIII, тільки в частині пом'якшення кримінальної відповідальності.
19.Кримінальний кодекс України
«Стаття 185. Крадіжка
1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -
…
2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.»
«Стаття 186. Грабіж
1. Відкрите викрадення чужого майна (грабіж), -
…
2. Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, -
карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.»
«Стаття 190. Шахрайство
1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), -
...
2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -
карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.»
«Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом
1. Незаконне заволодіння транспортним засобом -
…
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або з використанням електронних пристроїв для втручання в роботу технічних засобів охорони, або якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого становить від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.»
«Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (в редакції Закону №270-VI)
1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.»
«Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (в редакції Закону №2617-VIII)
1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту -
караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.»
Докази по першому, четвертому, шостому - десятому, дванадцятому, тринадцятому та п'ятнадцятому епізодам обвинувачення, визнаних судом доведеними, за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст.309 КК
20.Обставини вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_3 по шостому - десятому, дванадцятому, тринадцятому та п'ятнадцятому епізодам обвинувачення, визнаних судом доведеними, за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК, а також ОСОБА_4 - по першому, четвертому та шостому епізодам обвинувачення, визнаних судом доведеними, за ч. 3 ст. 185 КК, встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальних актах, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позицій, суд за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження по цим епізодам обвинувачення, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дослідженням документів, що стосуються їх осіб, а також заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
21.Під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю визнали себе винними в обсязі пред'явлених їм обвинувачень по цим епізодам обвинувачення та щиро розкаялися у вчиненні цих кримінальних правопорушень, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальних актах, зокрема, перелік та вартість майна, яким вони заволоділи, та зазначили, що вчинили кримінальні правопорушення за обставин, що викладені в обвинувальних актах.
22.Отже, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчинені ними кримінальних правопорушень за цими епізодами обвинувачення, та кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК, а дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК.
Докази по другому епізоду обвинувачення ОСОБА_4 , визнаного судом доведеним, за ч. 2 ст.185 КК, а саме у таємному викраденні майна ОСОБА_18 .
23.Обвинувачений ОСОБА_4 на початку судового розгляду вину у висунутому обвинуваченні за цим епізодом не визнав, але у кінці судового розгляду визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у вчиненні цього кримінального правопорушення, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, перелік та вартість майна, яким він заволодів, а саме мобільним телефоном, та зазначив, що вчинив це кримінальне правопорушення за обставин, що викладені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що саме він викрав мобільний телефон потерпілого ОСОБА_18 з кишені його куртки. Згодом він повернув телефон. На початку судового розгляду вину не визнавав, у зв'язку з обраною ним позицією захисту.
24.Окрім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина у таємному викраденні майна ОСОБА_18 повністю підтверджується таким доказами, що були досліджені судом.
25.Так, потерпілий ОСОБА_18 під час судового розгляду пояснив, що приблизно у 2016 - 2017 році, більш точну дату не пам'ятає, він працював на приватну особу на фермі в с. Багате, займався демонтажем корівника. У приміщенні знаходилась його куртка, в кишені якої знаходився його мобільний телефон. Того дня він трохи випивав зі своїми напарниками, у тому числі й з ОСОБА_4 . На ранок він помітив, що з кишені куртки зник його мобільний телефон. Якось у суді ОСОБА_4 особисто зізнався йому, що саме він взяв його мобільний телефон, оскільки йому потрібні були гроші. Він тоді не бачив, що хтось забрав його телефон, проте охоронець сказав йому, що бачив як ОСОБА_4 того дня лазив по кишеням куртки. Згодом працівники поліції повернули йому мобільний телефон, а через деякий час коли був суд, ОСОБА_4 відшкодував йому матеріальні збитки та вибачився за скоєне, отже жодних претензій до нього він не має.
26.Місця подій - нежитлове приміщення домоволодіння АДРЕСА_4 та приміщення ферми, розташоване по АДРЕСА_10 - були оглянуті відповідно до даних протоколів огляду місця події від 02.03.2017 (т. 6 а.п. 189 - 192, 193 - 196).
27.Викрадений у потерпілого ОСОБА_18 мобільний телефон марки «SAMSUNG S5610» був виданий ОСОБА_4 19.02.2015, який він таємно викрав 16.02.2015 на фермі у с. Багате, що вбачається з відповідної заяви (т. 8 а.п. 67).
28.Крім того, як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 02.03.2017, ОСОБА_4 у присутності двох понятих, знаходячись на території ферми, розташованої по вул. Леніна, 92 в с. Багате, показав місце, а саме на кімнату відпочинку охорони, де з кишені куртки він викрав мобільний телефон «SAMSUNG», після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник (т. 7 а.п. 195 - 200).
29.Вартість викраденого мобільного телефону марки «SAMSUNG S5610» серійний № НОМЕР_3 в сумі 480 грн станом на 05.03.2015 була визначена шляхом проведення товарознавчої експертизи № 02/2/оц від 05.03.2015 (т. 6 а.п. 187 - 188).
30.Отже, аналіз наведених доказів по цьому епізоду обвинувачення дає підстави суду зробити висновок, що кожний доказ є належним, достовірним та допустимим за цим епізодом обвинувачення. У сукупності усі досліджені докази є взаємопов'язаними та достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у повторному вчинені таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_18 , та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК.
Докази по третьому епізоду обвинувачення ОСОБА_3 , визнаного судом доведеним, за ч. 2 ст.190 КК, а саме у заволодінні майном шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_16 .
31.Обвинувачений ОСОБА_3 на початку судового розгляду вину у висунутому обвинуваченні за цим епізодом не визнав, але у кінці судового розгляду визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у вчиненні цього кримінального правопорушення, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, перелік та вартість майна, яким він заволодів, а саме мобільним телефоном та грошовими коштами, та зазначив, що вчинив це кримінальне правопорушення за обставин, що викладені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він взяв у потерпілого грошові кошти, а також мобільний телефон для того, щоб, начебто, продати йому картку пам'яті, але з місця зник, не віддавши потерпілому ані телефон, ані гроші, ані карту пам'яті. На початку судового розгляду вину не визнавав, у зв'язку з обраною ним позицією захисту.
32.Окрім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина у заволодінні майном ОСОБА_16 шляхом зловживання довірою повністю підтверджується таким доказами, що були досліджені судом.
33.Викрадений у потерпілого ОСОБА_16 мобільний телефон марки «LG P970» імеі: НОМЕР_4 був виданий ОСОБА_25 , який він придбав у ОСОБА_3 , що вбачається з відповідної заяви (т. 9 а.п. 15). Відповідно до протоколу огляду від 22.03.2017 цей телефон був оглянутий (т. 9 а.п. 20).
34.Ринкова вартість мобільного телефону «LG P970» серійний номер НОМЕР_1 станом на 20.03.2017 у розмірі 1 800 грн встановлена даними висновку експерта №73/П/ц від 20.03.2017 (т. 9 а.п. 16 - 19).
35.Отже, аналіз наведених доказів по цьому епізоду обвинувачення дає підстави суду зробити висновок, що кожний доказ є належним, достовірним та допустимим за цим епізодом обвинувачення. У сукупності усі досліджені докази є взаємопов'язаними та достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у повторному заволодінні майном потерпілого ОСОБА_16 шляхом зловживання довірою, та кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190 КК.
Докази по п'ятому епізоду обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , визнаного судом доведеним, за ч. 2 ст. 289 КК, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом ОСОБА_11 .
36.Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на початку судового розгляду вину у висунутому обвинуваченні за цим епізодом не визнали, але у кінці судового розгляду визнали у повному обсязі та щиро розкаялися у вчиненні цього кримінального правопорушення, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, спосіб заволодіння та вартість транспортного засобу, яким вони заволоділи, та зазначили, що вчинили це кримінальне правопорушення за обставин, що викладені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він разом з ОСОБА_3 заволоділи мотоциклом потерпілого, який відкотили до місця його проживання на той час, а саме на АДРЕСА_2 . Мотоцикл був у неробочому стані, вони мали намір відремонтувати його та покататися на ньому, але поліцейські вилучили мотоцикл за вказаною адресою у ОСОБА_3 , коли його ( ОСОБА_4 ) вдома не було. А ОСОБА_3 пояснив, що дійсно вони з ОСОБА_4 заволоділи неробочим мотоциклом, який мали намір відремонтувати та кататися на ньому. Але не встигли цього зробити, оскільки мотоцикл був вилучений поліцейськими.
37.Окрім повного визнання вини обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , їх вина у незаконному заволодінні транспортним засобом ОСОБА_11 повністю підтверджується таким доказами, що були досліджені судом.
38.Потерпілий ОСОБА_11 під час судового розгляду пояснив, що знав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як мешканців села. Він працював разом із батьком ОСОБА_3 . Приблизно у 2015 - 2016 роках родина останнього переїхали жити в старий будинок навпроти нього. Якось він перегнав мотоцикл «ІЖ-Планета» в працюючому стані до себе у старий двір, який був обгороджений парканом. Він поставив його під навісом біля вікна. Згодом хтось переліз через паркан й викотив мотоцикл. Про те, що це був саме ОСОБА_3 він дізнався від працівників поліції. На дворі також випасалися вівці, які втекли, оскільки ворота були відчинені. Деякий час він не бачив ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_4 . З ОСОБА_3 він зустрівся через два роки, тоді як його покликали працівники поліції для впізнання особи. Мотоцикл йому повернули, але майже у розібраному стані, без коліс. На той момент, коли у нього вкрали мотоцикл, ОСОБА_3 проживав у будинку сам, оскільки його батько помер, а куди ділися інші члени родини обвинуваченого йому невідомо. ОСОБА_3 спілкувався з його онучками, коли ті приїздили до нього в гості, вони грали в карти, тоді ж ОСОБА_3 міг побачити через паркан мотоцикл.
39.Ідентифікаційні ознаки мотоциклу «ІЖ Планета 3» вбачаються з наданого потерпілим технічного паспорту на мотоцикл (т. 7 а.п. 210).
40.Місце події - домоволодіння АДРЕСА_6 - було оглянуте відповідно до даних протоколу огляду місця події від 08.11.2016 (т. 7 а.п. 206 - 209).
41.Відповідно до протоколу огляду від 21.02.2017, викрадений у потерпілого ОСОБА_11 мотоцикл був виданий ОСОБА_3 , після чого був оглянутий (т. 7 а.п. 218 - 225), та того ж дня, 21.02.2017, під час пред'явлення для впізнання серед інших мотоциклів він впізнав мотоцикл ІЖ-Планета, який у нього таємно викрали 08.11.2016 з двору його будинку (т. 7 а.п. 211 - 217).
42.Вартість викраденого мотоцикла «ІЖ-Планета» у сумі 3 164 грн була визначена шляхом проведення незалежної оцінки ТОВ «Альфа-Текнор» (т. 7 а.п. 226 - 247).
43.Отже, аналіз наведених доказів по цьому епізоду обвинувачення дає підстави суду зробити висновок, що кожний доказ є належним, достовірним та допустимим за цим епізодом обвинувачення. У сукупності усі досліджені докази є взаємопов'язаними та достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у повторному вчинені ними за попередньою змовою групою осіб незаконному заволодінні транспортним засобом потерпілого ОСОБА_11 , поєднаному з проникненням у сховище, та кваліфікує дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 289 КК.
Докази по одинадцятому епізоду обвинувачення ОСОБА_3 , визнаного судом доведеним, за ч.2 ст. 186 КК, а саме у відкритому викрадені майна потерпілої ОСОБА_19 .
44.Обвинувачений ОСОБА_3 на початку судового розгляду вину у висунутому обвинуваченні за цим епізодом не визнав, але у кінці судового розгляду визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у вчиненні цього кримінального правопорушення, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, перелік та вартість майна, яким він заволодів, а саме мобільним телефоном, та зазначив, що вчинив це кримінальне правопорушення за обставин, що викладені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що біля кафе «Тераса» він побачив раніше не знайому йому жінку, яка розмовляла по мобільному телефону, та вирвав з її рук мобільний телефон, і зник з місця події. На початку судового розгляду вину не визнавав, у зв'язку з обраною ним позицією захисту.
45.Окрім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина у відкритому викраденні телефону ОСОБА_19 повністю підтверджується таким доказами, що були досліджені судом.
46.Свідок ОСОБА_26 під час судового розгляду пояснив, що в 2019 році він працював водієм таксі. Якось він приїхав до бару «Тераса», розташованого по пр. Суворова кут вул. Пушкіна в м. Ізмаїлі, на виклик жінки у нетверезому стані, яку він спочатку відвіз на вул. Гагаріна до якоїсь родички, а потім до відділу поліції. По дорозі жінка розповіла йому як її чоловіка побили, а в неї вирвали з рук сумку, в якій був мобільний телефон та гроші. Жінка при собі не мала сумки, чи був у неї телефон він не звернув уваги. Вона розповідала спочатку про те, як побили її чоловіка, потім вона розповіла як у неї вирвали сумку. Він сильно її не слухав, тому й не може пояснити щось більш точно.
47.Місце події - ділянка вул. Пушкіна в м. Ізмаїлі на відстані 3 м. від кафе «Тераса», розташованого по вул. Пушкіна, 40, розміром 10х10 м, було оглянуте відповідно до даних протоколу огляду місця події від 19.05.2019 (т. 8 а.п. 237 - 241).
48.Викрадений у потерпілої ОСОБА_19 мобільний телефон «Samsung Galaxy J7» був виданий ОСОБА_27 09.07.2019, що вбачається з відповідної її заяви (т. 9 а.п. 1). Відповідно до протоколу огляду від 10.07.2019 цей телефон був оглянутий (т. 9 а.п. 2 - 3), та 16.7.2019 повернутий потерпілій (т. 9 а.п. 12).
49.Про те, що саме обвинувачений ОСОБА_3 викрав мобільний телефон у потерпілої ОСОБА_19 свідчать і дані протоколу пред'явлення особи для впізнання за від 30.05.2019 та додатку до нього у виді фототаблиці, згідно яким ОСОБА_19 серед чотирьох пред'явлених їй осіб впізнала обвинуваченого ОСОБА_3 як чоловіка, який викрав у неї мобільний телефон (т. 8 а.п. 242 - 245).
50.Ринкова вартість мобільного телефону «Samsung Galaxy J7» на 16Gb DUOS Gold станом на 18.05.2019 у сумі 2 836,80 грн встановлена даними висновку судової товарознавчої експертизи № 231-ТГ від 20.06.2019 (т. 8 а.п. 248 - 250).
51.Крім того, як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 16.07.2019 потерпіла ОСОБА_19 на місці показала як ОСОБА_3 прямував в її сторону по вул. Пушкіна зі сторони пр. Суворова в м.Ізмаїлі. Після чого вона розмістила статиста спиною до металевих воріт та боком до пр. Суворова, при цьому сказала, щоб статист взяв мобільний телефон у праву руку та приклав до правого вуха, після чого пояснила, що саме у такому положенні вона була в момент скоєння кримінального правопорушення відносно неї. Потім, вона показала як ОСОБА_3 підійшов до неї, зрівнявся з нею та правою рукою вихопив мобільний телефон з її правої руки шляхом ривка, після чого вона показала напрямок руху по вул. Пушкіна в бік вул. Г. Сталінграду куди побіг ОСОБА_3 (т. 9 а.п. 5 - 11).
52.Отже, аналіз наведених доказів по цьому епізоду обвинувачення дає підстави суду зробити висновок, що кожний доказ є належним, достовірним та допустимим за цим епізодом обвинувачення. У сукупності усі досліджені докази є взаємопов'язаними та достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у повторному вчинені відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_19 , та кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК.
Докази по чотирнадцятому епізоду обвинувачення ОСОБА_3 , визнаного судом доведеним, за ч. 3 ст. 185 КК, а саме у таємному викрадені майна ПАТ «Укртелеком»
53.Обвинувачений ОСОБА_3 на початку судового розгляду вину у висунутому обвинуваченні за цим епізодом не визнав, але у кінці судового розгляду визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у вчиненні цього кримінального правопорушення, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, перелік та вартість майна, яким він заволодів, а саме кабелем, та зазначив, що вчинив це кримінальне правопорушення за обставин, що викладені в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він з оглядового колодязя таємно викрав кабель, який мав намір здати на металобрухт, але частину кабелю у нього вилучили поліцейські. На початку судового розгляду вину не визнавав, у зв'язку з обраною ним позицією захисту.
54.Окрім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина у таємному викраденні кабелю електрозв'язку ПАТ «Укртелеком» повністю підтверджується таким доказами, що були досліджені судом.
55.Свідок ОСОБА_28 під час судового розгляду пояснив, що він працював приймальником металу по вул. Репіна напроти вокзалу, тобто йому здавали вже опалений кабель. Власник організації мав ліцензію, а він, у свою чергу, працював не офіційно. Він вже точно не пам'ятає хто саме йому приносив кабелі, оскільки це було давно. Обличчя ОСОБА_3 , можливо, він десь і бачив, проте сказати точно не може. Він пам'ятає як приймав скручені кабелі, однак ані ваги, ані звідки саме принесли цей метал він не пам'ятає. Тоді він бачив ОСОБА_3 вперше, до цього знайомим з ним не був.
56.Місце події - ділянка місцевості, розташована на відстані 10 м. від стіни будівлі, яка розташована по АДРЕСА_11 , - було оглянуте відповідно до даних протоколу огляду місця події від 23.11.2020 (т. 8 а.п. 3 - 8).
57.Відповідно до ухвали слідчого судді від 14.01.2021, був накладений арешт на добровільно виданий ОСОБА_29 фрагмент обпаленого мідного кабелю (т. 8 а.п. 233 - 234), який відповідно до протоколу від 14.01.2021 був оглянутий (т. 8 а.п. 235).
58.Під час слідчого експерименту, проведеного у присутності двох понятих та захисника ОСОБА_30 , що підтверджується протоколом від 19.01.2021 (т. 8 а.п. 9 - 13), обвинувачений ОСОБА_3 на місці відтворив обставини та обстановку вчинення крадіжки кабелю. Так, знаходячись по вул. І. Франка в м.Ізмаїлі, він показав люк, звідки він зрізав кабель. Пройшовши трохи далі він показав на ще один люк, звідки він обрізав та витягнув металічні дроти.
59.Факт викрадення кабелю електрозв'язку марки ТПП 30х2х0,4 загальною довжиною 82 м. встановлений актом №002-1120-351ДМД09-izm від 23.11.2020 (т. 8 а.п. 226).
60.Ринкова вартість одного метру кабелю марки ТПП 30х2х0,4 з урахуванням зносу станом на 23.11.2020 у сумі 22,90 грн встановлена даними висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-21/22-ТВ від 05.01.2021 (т. 7 а.п. 229 - 232).
61.Отже, аналіз наведених доказів по цьому епізоду обвинувачення дає підстави суду зробити висновок, що кожний доказ є належним, достовірним та допустимим за цим епізодом обвинувачення. У сукупності усі досліджені докази є взаємопов'язаними та достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у повторному вчинені таємного викрадення майна ПАТ «Укртелеком», та кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК.
62.Відповідно до даних висновку судово-психіатрічного експерта №134 від 28.03.2017, ОСОБА_3 в період часу, що стосується вчинених кримінальних правопорушень, хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждав, у зв'язку з чим був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_3 також не страждає на хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки, за своїм психічним станом здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними, може приймати участь у слідчих діях та предстати перед судом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Тому, суд вважає ОСОБА_3 осудним та таким, що підлягає кримінальній відповідальності (т. 8 а.п. 78 - 85).
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
63.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, а обвинуваченого ОСОБА_3 , крім того, ще й вчинення частини кримінальних правопорушень неповнолітнім.
64.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальних актах про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст.91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинувачених.
Мотиви призначення покарання
65.При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст.ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних, характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні двох кримінальних правопорушень, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
66.Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили умисні нетяжкі та тяжкі злочини, обвинувачений ОСОБА_3 , крім того, - кримінальний проступок.
67.Згідно медичних довідок обвинувачений ОСОБА_3 з 2007 року перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом «Легка розумова відсталість», а з 09.01.2020 перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: «Психічно-поведінкові розлади внаслідок вживання канабісу зі шкідливими наслідками для здоров'я».
68.Згідно медичних довідок обвинувачений ОСОБА_4 на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
69.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якій ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як дуже високі.
70.Отже, з урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , того, що він щиро розкаявся у вчинених кримінальних правопорушеннях, частину кримінальних правопорушень вчинив у неповнолітньому віці, а також того, що у обвинуваченого відсутні обставини, що обтяжують його покарання, але дуже високих ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, та кількість кримінальних правопорушень та їх вчинення у той час, коли на розгляді в суді знаходилися кримінальні провадження, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе з призначенням йому покарання за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК у виді позбавлення волі у межах санкцій, за ч. 1 ст. 309 КК - у виді арешту, а за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до ст. 70 КК шляхом часткового складання покарань з урахуванням положень ст. 72 КК у виді позбавлення волі, оскільки суд дійшов висновку, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Водночас, суд з урахуванням встановлених обставин не вбачає підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК.
71.Суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 додаткове покарання у виді конфіскації майна, і, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 98 КК таке додаткове покарання не може бути призначене неповнолітнім.
72.При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує те, що він вчинив частину злочинів за цим вироком в період відбування іспитового строку, встановленого йому вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.03.2016, яким він засуджений за ч. 3 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк три роки та в силу ст.ст. 75, 104 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк один рік. При цьому суд позбавлений можливості призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК з огляду на те, що закінчився строк давності виконання зазначеного обвинувального вироку, що встановлений п. 2 ч. 3 ст. 106 КК, оскільки з часу ухвалення вказаного вироку, яким він засуджений до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин, пройшло більше ніж п'ять років. При цьому судом не встановлено обставин, які би свідчили про зупинення або переривання перебігу давності виконання зазначеного обвинувального вироку відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 80 КК. Цей висновок суду повністю узгоджується з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 20.10.2021 у справі №487/3326/15-к.
73.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд також враховує те, що кримінальні правопорушення за цим вироком він вчинив до ухвалення попереднього вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.04.2023, яким він засуджений за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК до позбавлення волі на строк п'ять років та однин місяць, тому йому слід призначити покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК. Вказані обставини справи, а також велика кількість епізодів кримінальних правопорушень, вчинених при реальній сукупності, у той час, коли на розгляді в суді перебували кримінальні провадження, дають підстави суду визначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в силу ч.4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень із застосуванням принципу часткового складання призначених покарань. При цьому у силу другого речення ч. 4 ст. 70 КК частково відбуте ним покарання за попереднім вироком слід зарахувати у покарання, призначене за цим вироком.
74.Враховуючи велику кількість вчинених ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, а саме 12 епізодів, а також те, що значна частина з них є тотожними умисними тяжкими, вчиненими обвинуваченим під час судового розгляду кримінального провадження, то суд вважає за необхідним призначити йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на певний строк відповідно до другого речення ч. 2 ст. 70 КК у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині КК (ч. 1 ст. 102 КК), тобто в межах десяти років позбавлення волі, а не в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, яка передбачає більш суворе покарання.
75. Крім того, з урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , того, що він вчинив ці кримінальні правопорушення вперше, раніше, до вчинення злочинів за цим вироком, до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся у вчинених кримінальних правопорушеннях, того, що у обвинуваченого відсутні обставини, що обтяжують його покарання, а також значний час, що минув після вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень (більше ніж сім років), за який обвинувачений став на шлях виправлення та інших кримінальних правопорушень не вчиняв, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій за вчинені кримінальні правопорушення, а за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі та зі звільненням його на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК.
76.Враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК, що відповідно до ст.12 КК є нетяжкими злочином, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк більше двох років, вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 16.02.2015, після чого ним з 01 до 17 жовтня 2016 року, 08.11.2016 та в середині листопада 2016 року були вчиненні тяжкі злочини, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст.289 КК, від досудового розслідування або суду протягом п'ятирічного строку давності, тобто до середини листопада 2021 року, він не ухилявся, то строк давності за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК, що встановлений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК (п'ять років), закінчився у середині листопада 2021 року. Тому обвинувачений ОСОБА_4 в силу ч. 5 ст. 74 КК підлягає звільненню від покарання за це кримінальне правопорушення.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку
77.Судом встановлено, що обвинувачені у даному кримінальному провадженні затримувалися та трималися під вартою: ОСОБА_3 - з 16.03.2017 до 30.09.2018, з 27.06.2019 до 11.08.2019 та з 04.12.2020 до 05.09.2021, ОСОБА_4 - з 16.02.2017 до 17.02.2017 та з 28.09.2019 до 10.03.2020.
78.У силу ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України від 26.11.2015 №838-VIII обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід зарахувати зазначений строк попереднього ув'язнення у строк покарання, виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 29.08.2018.
79.На даний час, з 22.06.2023 ОСОБА_3 перебуває під вартою, у зв'язку з відбуванням покарання за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.04.2023, що набрав законної сили 22.05.2023, яким він засуджений за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК до позбавлення волі на строк п'ять років та один місяць.
80.У силу ч. 2 ст. 124 КПК з ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у загальному розмірі 13 090,95 грн.
81.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.
Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК, та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 190 КК у виді позбавлення волі на строк один рік;
- за ч. 2 ст. 289 КК у виді позбавлення волі на строк шість років без конфіскації майна;
- за ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк п'ять роки;
- за ч. 2 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк п'ять років;
- за ч. 1 ст. 309 КК у виді арешту на строк один місяць;
2.На підставі ст.ст. 70, 72 КК ОСОБА_3 визначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк вісім років без конфіскації майна.
3.Згідно ч. 4 ст. 70 КК, ОСОБА_3 визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та за попереднім вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.04.2023 шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк дев'ять років без конфіскації майна.
4.У силу ст.ст. 80, 106 КК не призначати ОСОБА_3 покарання за правилами ст. 71 КК за сукупністю цього вироку та вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.03.2016, яким він засуджений за ч. 3 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк три роки та в силу ст.ст. 75, 104 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк один рік.
5.Строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту за попереднім вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.04.2023, а саме з 22.06.2023, зарахувавши йому таким чином у силу другого речення ч. 4 ст. 70 КК у строк покарання, призначеного за цим вироком, частково відбуте ним покарання за попереднім вироком.
6.На підставі ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України від 26.11.2015 №838-VIII зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання у виді позбавлення волі, призначеного йому за цим вироком, строк попереднього ув'язнення з 16.03.2017 до 30.09.2018, з 27.06.2019 до 11.08.2019 та з 04.12.2020 до 05.09.2021, виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
7.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз в розмірі 13 090,95 грн (тринадцять тисяч дев'яносто гривень 95 копійок).
8. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК, та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк чотири роки;
- за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк два роки та на підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнити його від цього покарання;
- за ч. 2 ст. 289 КК у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна;
9.На підставі ст. 70 КК ОСОБА_4 визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна.
10.На підставі ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України від 26.11.2015 №838-VIII зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання у виді позбавлення волі, призначеного йому за цим вироком, строк попереднього ув'язнення з 16.02.2017 до 17.02.2017 та з 28.09.2019 до 10.03.2020, виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
11.У відповідності до ст. 75 КК ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в два роки не вчинить систематично (три та більше) правопорушень, що потягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
12.У силу ст. 76 КК покласти на ОСОБА_4 обов'язки, що передбачені ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
13.На підставі ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 14 лютого 2024 року.
14.З набранням вироком законної сили скасувати накладені на підставі ухвал слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.03.2017, 11.07.2019, 03.11.2020, 07.12.2020, 14.01.2021 арешти, та:
- електричний обігрівач торгової марки «UFO L/23», - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_20 ;
- дерев'яну биту, яку видав ОСОБА_31 , добровільно виданий ОСОБА_28 фрагмент опаленого мідного кабелю, - знищити;
- мобільний телефон «Samsung Galaxy J7» модель «SM - J730FZDNSEK» імеі: НОМЕР_2 , - вважати повернутим потерплій ОСОБА_19 ;
- держак для кабелю зварювального апарату, кабель до зварювального апарату, рюкзак чорного кольору матерчатий з написом «Nike», парфуми «Tom Ford Tobacco oud» 100 мл на заповнених парфумами, точилку для ножів торгової марки «Cook», упаковку ножів торгової марки «Zepter» із двома ножами з червоними ручками, два пончо (плащі від дощу) торгової марки «АСЕКАМР ENERGENCY RAIN №3907», об'єктив до камери торгової марки «FUJUFILM, XF 18-55 mm F 28-4», жорсткий диск на 500 Gb made in Taiwan, фотоапарат торгової марки «OLYMPUS FE 300», набір лінз для міні - камери торгової марки «lifetrones fisheye», який складається з 2 штук в чохлі чорного кольору, камеру відео нагляду торгової марки «YI DOME camera 1080 p» модель yhs 2016, грушу для чистки фототехніки чорного кольору, wi-fi роутер торгової марки «may passport wirelesspro» модель Е6В, зарядний пристрій до смартфону «IPhone», USB-кабель, навушники до мобільного телефону вартістю, спальний мішок в чохлі торгової марки «SENSOFIL», ноутбук торгової марки «MACBOOK PRO - 16 inch» модель А2141, чохол чорного кольору до ноутбуку марки «MACBOOK PRO - 16 inch» модель А2141 шкіряний, перехідник (адаптер) на флешкарти торгової марки «SATECHI», спінінг торгової марки «Panther spin» - 210, L.2.1m Art 27 17621.C.W.300-50g, з котушкою для спінінга торгової марки «ТАСТІС ТА 5000», спінінг торгової марки «ATHLETE» 0010-270, L.2.7m. 2 SEC C.W/20-40 GR 270.2.7 M, з котушкою для спінінга торгової марки «COBRA СВ 24.», спінінг торгової марки «TITANIUM BOAT» C.W1-25 GR 21, котушку торгової марки «MASTER», спінінг торгової марки «Panther spin» - 210, L.2.1m Art 27 17621.C.W.300-50g, з котушкою для спінінга торгової марки «ТАСТІС ТА 5000», намет для вилову риби діаметром 5 м розмір вічка 25 мм, рюкзак червоного кольору матерчатий з надписом «GEO-LIT» з накидкою оранжевого кольору, - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_20 ;
- кеди червоного кольору, без вказаного розміру, - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 .
15.Арешт, накладений на підставі ухвал слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.11.2020, на DVD-RW диск з записом з камер відеоспостереження залишити без змін та вказаний цифровий носій із записом залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
16.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.
17.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.
18.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
19.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченим та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
20.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1