Справа № 466/1669/24
Провадження № 1-кп/466/473/24
14 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому за ч.1 ст. 307, ч. 2ст. 307 КК України ОСОБА_4 ,
На розгляді Шевченківського райсуду м. Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023141380001690 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч.1 ст. 307, ч. 2ст. 307 КК України.
В підготовчому засіданні, 14.02.2024р., від прокурора поступило клопотання про продовження відносно обвинуваченого терміну дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки строк дії такого завершується 15 лютого 2024 року. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у зберіганні наркотичних засобів, з метою збуту та у їх збуті, вчиненому повторно. Органом досудового розслідування здобуто беззаперечні докази обгрунтованості підозри, дослідження яких на даний час здійснюється судом. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, ризики переховування від суду та можливість чинити ним тиск на свідків, які ще не допитувались в судовому засіданні, прокурор просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив суд відмовити у задоволенні згаданого клопотання та обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту, що забезпечить його належну процесуальну поведінку, або зменшити розмір застави.
Обвинувачений зазначив, що не заперечує проти заявленого прокурором клопотання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду з приводу заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що таке є підставним, виходячи з наступного.
Глава 18 КПК України визначає мету та підстави застосування запобіжних заходів, роз'яснює загальні положення, визначає обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
ОСОБА_4 за матеріалами судового провадження обвинувачується у зберіганні наркотичних засобів, з метою збуту та у їх збуті, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених як ч. 1 ст. 307, так і ч.2 ст. 307 КК України.
Як вбачається із пред'явленого обвинувачення , вказані кримінальні правопорушення вчинялись в період, коли на території України було оголошено воєнний стан, в зв'язку з відкритим нападом російської федерації на Україну.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лабіта проти Італії", тримання під вартою є виправданим у певному випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що, попри презумпцію невинуватості, переважає над повагою до особистої свободи; національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який превалює над загальною нормою про повагу до свободи людини.
Суд, при вирішенні клопотання прокурора враховує як покарання, яке може бути призначене у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого йому злочину , тяжкість злочину, так і дані про його особу.
Зокрема, вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує наявні дані про його вік, стан здоров'я, сімейний стан, відсутність постійного роду заняття, матеріальне становище та місце мешкання, міцність соціальних зв'язків, ризик повторення протиправної поведінки.
Матеріали справи не містять даних про застереження, які б унеможливлювали перебування ОСОБА_4 під вартою. Стороною захисту суду не надано будь-яких документів, які б свідчили про неможливість перебування обвинуваченого під вартою за станом здоров'я. На момент затримання у обвинуваченого не було міцних соціальних зв'язків, постійного доходу. Не відомо і джерело походження коштів, за які жив ОСОБА_4 .
З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що лише запобіжний захід у виді тримання обвинуваченого під вартою забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Крім того, ухвалою суду від 09 січня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів - до 15 лютого 2024 року включно. А обставини по даній справі з часу обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 не змінились, а ризики не зменшились, що унеможливлює застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
В силу ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Застава і є тим альтернативним запобіжним заходом, який слід застосувати до ОСОБА_4 для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Такий розмір застави був визначений судом в межах 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму у розмірі 161040,00 грн. На даний час відсутні підстави для зменшення її розміру .
Враховуючи викладене, керуючись ст. 376 КПК України, суд , -
постановив :
Клопотання задовольнити. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів - до 14 квітня 2024 року включно.
Залишити в силі розмір застави визначений ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 09.01.2024, а саме в розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 161040 (сто шістдесят одна тисяча сорок) грн., 00 коп.
У разі внесення застави у вищевказаному розмірі, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 191 КПК України, а саме:
- прибувати до Шевченківського районного суду м. Львова на першу вимогу;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому обвинувачений проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця реєстрації, проживання;
- утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до уповноваженого органу паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право виїзду із України;
- не вчиняти інших злочинів передбачених КК України.
Строк дії ухвали в частині виконання обов'язків - два місяці.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_6 .
На ухвалу протягом семи діб з дня оголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду. Обвинуваченим у той самий строк з моменту отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1