Справа № 303/1189/24
Провадження № 3/303/393/24
13 лютого 2024 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Іваненко О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , оператора котельні ЗОШ № 1 м.Мукачево, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 0011366 від 26 січня 2024 року, ОСОБА_1 26 січня 2024 року о 10 год. 40 хв. в м.Мукачево, по вулиці Матросова, біля буд. 28, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 217030», д.н.з. НОМЕР_2 , надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі без одержання ліцензії, передбаченої п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», чим порушив ч.1 ст. 164 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з?явився, подав до суду заяву-заперечення, згідно якої просив розглянути справу у його відсутності та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Із вказаним протоколом він не згідний, викладені у протоколі твердження не відповідають фактичним обставинам справи, такий складено з порушенням вимог чинного законодавства. Він не займається ніякою господарською діяльністю по перевезенню пасажирів, його дії не є регулярними та постійними, не мають вартісного характеру.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.
Відповідно до ст.245 КУпАП, України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст.164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Тобто, вказана стаття є бланкетною та має посилання на норми закону, а тому в протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено норми спеціального Закону (Господарський кодекс України, Податковий кодекс України), що передбачає наявність відповідного дозволу на здійснення такого виду господарської діяльності.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Згідно зі ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, однією з обов'язкових ознак підприємницької діяльності, як виду господарської діяльності, є систематичність її здійснення.
Систематичною вважається діяльність у разі, коли вона здійснюється неодноразово протягом певного періоду часу.
Частиною 1 ст.55 ГК України встановлено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
У відповідності до ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Тобто, суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення порядку провадження господарської діяльності (ст.164 КУпАП), в даному випадку, має виступати суб'єкт господарської діяльності.
Матеріали справи не містяться доказів про те, що ОСОБА_1 систематично здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів на таксі та отримав за це грошову винагороду (прибуток), а версія захисту, в даному випадку, не спростована.
Суд також звертає увагу й на ту обставину, що відеозапис, а також будь-які письмові пояснення пасажирів транспортного засобу «ВАЗ 217030», д.н.з. НОМЕР_2 , про факт оплати ОСОБА_1 за надання послуги з перевезення в матеріалах справи відсутні.
Щодо фотозображень, доданих до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, то суд позбавлений можливості встановити, коли і де зафіксована обставина на фото, оскільки останні не містять будь-яких реквізитів, які би засвідчили, де, ким, коли зроблено зазначені фото.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
На підставі наявних у справі фотозображень не можливо встановити, що автомобіль «ВАЗ 217030», д.н.з. НОМЕР_2 , в повній мірі обладнаний як таксі у відповідності до вимог, визначених у ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт». Фотозображення лівого та правого боків автомобіля відсутні, водій зафіксований нечітко.
З огляду на викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.164 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладено, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.164, 245, 247, 280, 283-284, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду
Закарпатської області О.В.Іваненко