Справа № 740/1457/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/76/24
Категорія - ч. 3 ст. 307 КК України. Доповідач ОСОБА_2
13 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участі сторін кримінального провадження
захисника - адвоката ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, одночасно в режимі відеоконференції з Ніжинським міськрайонним судом, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019270180001004, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 червня 2023 року,
щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин Чернігівської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який є інвалідом третьої групи, зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2, 3 статті 307, частиною 1 статті 309 КК України,
Цим вироком ОСОБА_8 звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ст. 49 КК України, через закінчення строків давності, а кримінальне провадження в цій частині закрите на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
ОСОБА_8 засуджений:
- за ч. 1 ст. 307 КК України до 4 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 3 ст. 307 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначене покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.
У строк відбуття покарання ОСОБА_8 зарахований строк його попереднього ув'язнення за період з 12 грудня 2019 року по 05 травня 2022року.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 обчислюється з дня його фактичного затримання на виконання вироку.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 19 626 грн. 25 коп. процесуальних витрат на залучення експерта.
Питання про долю речових доказів і документів вирішене у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Як установив суд, ОСОБА_8 , у період часу з 02 по 03 грудня 2019 року, у невстановлений час, місці та спосіб незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку став зберігати при собі з метою збуту.
03 грудня 2019 року, близько 14 год., ОСОБА_8 , перебуваючи на території КНП «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького», що за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 21, переслідуючи мету особистого збагачення, з корисливого мотиву, за грошові кошти в сумі 400 гривень, умисно, незаконно збув ОСОБА_9 (особа зі зміненими анкетними даними), який був залучений для проведення оперативної закупки психотропних речовин, порошкоподібну речовину, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,1658 г.
Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_8 , у період часу з 11 по 12 грудня 2019 року, в невстановлений час, місці та спосіб, діючи повторно, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку став зберігати при собі з метою збуту.
12 грудня 2019 року, близько 12 год. 50 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_2 , переслідуючи мету особистого збагачення з корисливого мотиву, за грошові кошти в сумі 400 гривень, умисно, повторно, незаконно збув ОСОБА_10 (особа зі зміненими анкетними даними), який був залучений для проведення оперативної закупки психотропних речовин, порошкоподібну речовину, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,15522 г.
Крім цього, ОСОБА_8 у невстановлений час, місці та спосіб, діючи повторно, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку став зберігати за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збуту.
12 грудня 2019 року, в період часу з 14 год. 29 хв. по 17 год., співробітниками Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_8 було виявлено та вилучено два дзеркала із нашаруваннями психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну масами 0,0005 г та 0,00004 г, два полімерні пакетики із психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетаміном масами 11,645 г та 0,0270 г, чотири полімерні пакетики із психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетаміном масами 0,058 г, 0,053 г, 0,057 г, 0,059 г, тринадцять полімерних пакетиків із психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетаміном масами 0,194 г, 0,0025 г, 0,0116 г, 0,0043 г, 0,0048 г, 0,0067 г, 0,0073 г, 0,0132 г, 0,0110 г, 0,0099 г, 0,0060 г, 0,0032 г, 0,0027 г, чотири пластикові шприці із психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетаміном масами 0,00751 г, 0,00017 г, 0,00016 г, 0,00012 г, тридцять три полімерні пакетики із психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетаміном масами 0,37994 г, 0,38845 г, 0,36050 г, 0,32098 г, 0,30439 г, 0,33485 г, 0,30347 г, 0,33577 г, 0,31587 г, 0,32394 г, 0,31833 г, 0,31128 г, 0,32258 г, 0,28885 г, 0,30032 г, 0,32088 г, 0,31987 г, 0,33309 г, 0,35314 г, 0,33959 г, 0,19021 г, 0,33887 г, 0,31528 г, 0,31930 г, 0,33091 г, 0,3218 г, 0,31253 г, 0,29583 г, 0,32807 г, 0,32900 г, 0,05484 г, 0,06333 г, 0,26872 г. Загальна маса амфетаміну становить 22,23986 г.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» амфетамін віднесений до списку 2 таблиці 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено».
Відповідно до наказу МОЗ України від 01.08.2000 року №188 визначено особливо великий розмір амфетаміну в розмірі від 15 грамів і більше.
Також, ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, який став зберігати за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , для власних потреб, без мети збуту. У невстановлений досудовим розслідуванням день та час, частину наркотичного засобу ОСОБА_8 вжив за місцем свого проживання шляхом куріння за допомогою саморобного пристрою.
12 грудня 2019 року, в період часу 14 год. 29 хв. по 17 год., співробітниками Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_8 було виявлено та вилучено вісім пакетиків з особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становила 3,604 г, 2,483 г, 1,732 г, 1,486 г, 0,824 г, 0,829 г, 0,765 г, 0,710 г, 1,028 г, загальною масою каннабісу 13,461 г, а також металевий наперсток та пристрій для паління з металевим наперстком з нашаруванням на їх поверхнях особливо небезпечного наркотичного засобу - екстракту каннабісу, масами 0,082 г, 0,716 г, загальною масою екстракту каннабісу 0,798 г, які ОСОБА_8 незаконно придбав та зберігав за місцем свого проживання для власних потреб, без мети збуту.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» каннабіс та екстракт каннабісу віднесений до списку 1 таблиці 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонений».
В апеляційні скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, знизити строк покарання та застосувати ст. 75 КК України, оскільки визначений судом строк покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна є занадто суворим та не відповідає його особі та ступеню тяжкості вчиненого.
Вказує на те, що його вина є беззаперечною і він визнає, що порушив закон, але своїми діями він не мав на меті збагачення або спричинення матеріальної шкоди, перебував у скрутному матеріальному становищі, не мав роботи, житлові проблеми та інше.
На його переконання, з урахуванням усвідомлення вини, стану його здоров'я та потреби у продовженні операційного втручання з видаленням пластини в нозі, виховання та перевиховання його можливе і при звільненні його від відбування призначеного покарання за правилами ст. 75 КК України з визначенням випробувального терміну.
Звертає увагу, що за місцем проживання зарекомендував себе лише з позитивної сторони, як відповідальний, морально стійкий, доброзичливий, вміє контролювати свої емоції, у вирішенні проблем використовує лише адекватні стратегії, які не несуть загрозу або шкоду для оточуючих. Події які були, то прикра помилка, яка не може бути повторена в майбутньому.
Просить суд бути гуманним і не позбавляти його можливості бути із сім'єю та рідними, бо тепер він розуміє, що найцінніше в світі це родина, він хоче приймати участь у житті рідних, а не бути стороннім спостерігачем. Своїми діями з часу вчинення злочину він став на шлях виправлення, розуміння провини та каяття, на даний час працює та забезпечує потреби своєї родини.
Відповідно до ст. 69 КК України призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України, або перейти до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин. У даному випадку це застосування ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив врахувати дані про особу винного, щирість його каяття, процесуальну поведінку та призначити покарання більш м'яке, ніж визначене санкціями статей, що йому інкримінуються, та звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив звернути увагу на кількість вилучених пакетиків з амфетаміном за місцем проживання обвинуваченого, який вів активну діяльність щодо збуту психотропної речовини, вирок суду вважав законним та обґрунтованим, а призначену міру покарання такою, що відповідає особі винного та характеру вчинених ним кримінально карних діянь, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_8 в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, а також незаконному збуті психотропних речовин; незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому повторно; незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропних речовин, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах; незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зібраним та перевіреним у судовому засіданні доказам, в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому в апеляційному порядку не перевіряються.
Відповідно до ст. ст. 50,65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому,що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.
Визначаючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, суд повинен виходити з їх класифікації, що передбачена норами ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо кримінальне правопорушення вчинене групою осіб характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру.
Отже, справедливість розглядається як рівновага між вчиненим кримінальним правопорушенням і наслідками для особи, яка його вчинила, тобто між вчинком і покаранням.
На несправедливість призначеного вироком суду першої інстанції покарання має вказувати істотна (очевидна диспропорція) порушення рівноваги між визначеним судом видом та розміром покарання, і видом та розміром покарання, яке б мало бути призначено, з урахуванням усіх обставин, що повинні враховуватись при призначенні покарання.
Як убачається з мотивувальної частини вироку, призначаючи ОСОБА_8 покарання, яке той має відбувати реально, суд правильно врахував дані про особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання та роботи, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень.
Вказуючи на суворість та несправедливість призначеного судом покарання, обвинувачений в апеляційній скарзі не наводить жодної обставини, яка б істотно знижувала ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, не вказує які ж дані про особу винного дають підстави стверджувати, що більш м'яка міра покарання ніж позбавлення волі, буде достатньою для його виправлення.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що обвинувачений працевлаштувався та забезпечує свою родину, жодним офіційним документом не підтверджене, а тому не приймається до уваги колегією суддів.
Під час досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений своєї вини не визнавав, в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину визнав частково, вказавши на те, що визнає вину лише в частині обвинувачення за ст. 309 КК України, що спонукало суд до проведення повного судового розгляду.
Лише під тягарем отриманих доказів, ОСОБА_8 визнав свою провину та погодився з викладеними в обвинувальному акті обставинами, що не може бути визнано пом'якшуючими обставинами, як помилково вважає сторона захисту, адже в діях винного не було ні активного сприяння у розкритті кримінальних правопорушень, ні щирого каяття, ні усвідомлення своєї вини. Визнання вини було обумовлено виключно тим, що пред'явлене обвинувачення знайшло своє підтвердження під час перевірки здобутих доказів та не було спростоване стороною захисту.
При цьому, колегія суддів окремо звертає увагу на кількість вилученої психотропної речовини за місцем проживання ОСОБА_8 , яку останній зберігав з метою збуту, що жодним чином не може зменшити ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень.
Доводи апелянта про те, що тяжкі матеріальні обставини, відсутність роботи та житлові проблеми спонукали його до вчинення кримінальних правопорушень, приймаються до уваги колегією суддів, але не можуть бути визнані обставинами, які виправдовують дії обвинуваченого чи зменшують ступінь суспільної небезпеки вчиненого, оскільки вказані обставини є обґрунтованим ризиком можливої неналежної поведінки обвинуваченого у разі призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі, адже при виникненні труднощів він шукатиме більш легкого та швидкого вирішення своїх проблем, в тому числі і шляхом вчинення злочинів.
Призначення покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченого санкціями ч. 2 та ч. 3 статті 307 КК України, на підставі ст. 69 КК України, можливе лише за умови наявності кількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, при наявності позитивних даних про особу обвинуваченого.
Таких обставин під час судового розгляду не встановлено, не наведено їх і в апеляційній скарзі обвинуваченого, тому призначення покарання нижче від найнижчої межі санкцій двох частин ст. 307 КК України є неможливим.
Стан здоров'я обвинуваченого враховується під час призначення покарання, однак необхідність у проведенні операції щодо видалення пластини, не є тією обставиною, яка б давала можливість призначити більш м'яке покарання. Необхідність в хірургічному втручанні, не перешкоджає утриманню ОСОБА_8 під вартою, адже виправні установи мають можливість забезпечити, як медичний нагляд за засудженим, так і проведення оперативного хірургічного втручання.
Застосування положень ст. 75 КК України у разі призначення покарання, що перевищує п'ять років позбавлення волі, та за відсутності даних, які пом'якшують покарання та знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого, не допускається.
Процесуальна поведінка ОСОБА_8 після звільнення з-під варти, визнання ним вини та дані про його особу були враховані судом першої інстанції, що і дало підстави для призначення мінімального строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкціями ч.1, 2 та 3 ст. 307 КК України, тому таке покарання не може вважатись надмірно суворим, як про це стверджує обвинувачений.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, при призначенні покарання суди мають враховувати обставини, встановлені у кожному конкретному провадженні, та дані про особу винного, які є суто індивідуальними та при однакових обставинах, за наявності даних про особу винного покарання буде різним, з огляду на те, чи зможе особа виправитись при призначенні їй більш м'якого покарання ніж позбавлення волі. У даному провадженні, за встановлених даних про особу обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку про неможливість його виправлення при призначенні більш м'якого покарання та без ізоляції від суспільства.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 червня 2023 року щодо ОСОБА_8 , без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 .