13 лютого 2024 року м.Суми
Справа №591/2320/23
Номер провадження 22-ц/816/358/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
сторони:
позивач - Приватне акціонерне товариство «СУМБУД»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Турченка Сергія Петровича
на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 02 листопада 2023 року про зупинення провадження у справі, у складі судді Сидоренко А.П., постановлену у м.Суми,
22 березня 2023 року ПрАТ «СУМБУД» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 140,3 кв.м.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02 листопада 2023 року зупинено провадження у справі за позовною заявою ПрАТ «СУМБУД» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння до набрання законної сили судовим рішенням Зарічного районного суду м. Суми в справі №591/6115/23 за позовом ПрАТ «СУМБУД» до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу майнових прав від 04 січня 2018 року № 17 недійсним.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Турченко С.П., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Не погоджується з висновком суду про те, що неможливо розглянути дану справу до вирішення цивільної справи №591/6115/23 за позовом ПрАТ «СУМБУД» до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу майнових прав від 04 січня 2018 року № 17 недійсним. Вважає, що справи №591/2320/23 і №591/6115/23 не є пов'язаними, а тим, більш, не встановлюють жодних обов'язкових висновків (фактів) щодо предмету спору у цих справах. Вирішення спору у справі № 591/6115/23 жодним чином не позбавляє суд можливості встановити обставини заявленого позову про витребування майна у відповідачки з підстав невиконання обов'язку, погодженого в цьому договорі, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 216 ЦК України, оскільки витребування майна за ст. 387 ЦК України не ставиться в залежність від дійсності чи не дійсності укладеного правочину, а є способом витребування майна у позадоговірних відносинах.
Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач та третя особа не скористалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
За пунктом 14 частини 1 статті 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала щодо зупинення провадження у справі (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України), розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням порушеного питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 04 січня 2018 року № 17 у справі № 591/6115/23, суд позбавлений можливості встановити обставини заявленого позову про витребування майна у відповідачки з підстав невиконання обов'язку, погодженого в цьому договорі, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 216 ЦК України, за якими недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, виходячи з наступного.
22 березня 2023 року ПрAT «Сумбуд» звернулось з позовом про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 , посилаючись на положення ст. 387 ЦК України.
Із матеріалів справи вбачається, що у провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває інша справа №591/6115/23 за позовом ПрАТ «СУМБУД» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 04 січня 2018 року № 17 на підставі якого відповідачка набула право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , тобто на одне з нежитлових приміщень про витребування якого заявлено позов у вищезазначеній справі. Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач посилався на те, що договір купівлі-продажу майнових прав від 04 січня 2018 року № 17 є недійсним з підстав наявності зловмисної домовленості представника однієї сторони правочину з другою стороною (ст. 232 ЦК України). Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав від 04 січня 2018 року № 17 та договору купівлі-продажу майнових прав від 26 квітня 2019 року № 20, представник ПАТ «СУМБУД» діяв поза межами добросовісності, зловживаючи наданими йому правами на розпорядження майном підприємства, що спричиняє недійсність укладеного правочину. Також на обґрунтування позову посилається на те, що в порушення вимог п. 4.1 та п. 4.2 договору купівлі-продажу майнових прав від 04 січня 2018 року № 17 ОСОБА_1 не здійснила оплату ціни майнових прав, що вплинуло на відсутність передання права власності на майнові права на користь відповідачки.
Відповідно до положення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Передбачена законом необхідність у зупиненні розгляду однієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що в іншій справі можуть бути встановлені або спростовані факти, що матимуть значення для вирішення цієї справи та які можуть вплинути на наявність підстав для задоволення позову повністю або частково, або відмови у ньому, або якщо ці справи є взаємовиключними.
З роз'яснень, наданих у п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вбачається, що визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК (у новій редакції - ст. 251 ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Підставою для зупинення провадження у даній справі стало знаходження у провадженні суду іншої цивільної справи за позовом ПрАТ «СУМБУД» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 04 січня 2018 року № 17, на підставі якого відповідачка набула право власності на одне з нежитлових приміщень, про витребування якого заявлено позов у зазначеній справі.
Таким чином, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що з урахуванням порушеного питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 04 січня 2018 року № 17 у справі № 591/6115/23 суд позбавлений можливості встановити обставини заявленого позову про витребування майна у відповідачки з підстав невиконання обов'язку, погодженого в цьому договорі, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 216 ЦК України, за якими недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Колегія суддів вважає, що вимоги в цих справах є такими, що нерозривно пов'язані між собою, що дає підстави встановити об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Доводи апеляційної скарги про протилежне є безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують, зводяться до незгоди відповідача з ухваленим у справі судовим рішенням і не можуть слугували підставою для скасування ухвали суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постановлена ухвала відповідає вимогам процесуального права, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367-369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Турченка Сергія Петровича залишити без задоволення, а ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 02 листопада 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина