Номер провадження: 33/813/277/24
Номер справи місцевого суду: 523/18618/23
Головуючий у першій інстанції Шкорупеєв Д. А.
Доповідач Толкаченко О. О.
31.01.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., за участю: секретаря судового засідання Соколовської Є.Р.; особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні його апеляційну скаргу на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2023 року, -
зазначеною постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнутий судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції
Постановою суду першої інстанції встановлено, що 30 вересня 2023 року о 00 годині 26 хвилин водій ОСОБА_1 в м. Одесі по вул. Марсельскій, 9, керував транспортним засобом «ВАЗ» державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія із застосуванням приладу «Drager». Результат огляду виявився позитивним та склав 1,69 ‰ (проміле).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що:
1)суд не сповістив ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи належним чином, чим були порушені його права;
2)на відеозаписі, який долучений до матеріалів справи, не зафіксований факт керування ОСОБА_1 автомобілем, а також не вказаний час, коли ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння;
3)поліцейський не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров'я;
4)в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що прилад «Drager» за допомогою якого проводився огляд, знаходився у належному технічному стані.
Позиції учасників апеляційного розгляду
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції істотно порушив його права розглянувши справу без його участі. .
В графі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №536343 «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи» міститься особистий підпис ОСОБА_1 , а отже він був достеменно обізнаний про те, що розгляд його справи відбудеться 30 жовтня 2023 року в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси (а.с.2).
В цей день ОСОБА_1 до суду не з'явився. Справа відносно нього була розглянута у інший день - 02 листопада 2023 року.
Апеляційний суд враховує, практику Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), в якій Суд зазначив, що сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ОСОБА_1 був обізнаний про те, що притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і про те, що справа відносно нього буде розглядатись Суворовським районним судом м. Одеси.
За таких обставин ОСОБА_1 мав цікавитись ходом розгляду його справи та добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами
Разом з тим ОСОБА_1 не з'явившись в судове засідання суду першої інстанції без поважних причин та не повідомивши суд про причини своєї неявки, свідомо позбавив себе можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП та надати пояснення щодо фактичних обставин справи.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду..., а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до п.2.9а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас, порушення вказаного пункту Правил передбачає встановлену Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідальність за ч.1 ст.130 цього Кодексу.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений положеннями ст.266 КУпАП, а також Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 «Про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до п.7 Розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП і на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 надавав пояснення про те, що в день розглядаємих подій він вживав алкогольні напої у своєму транспортному засобі, проте не керував автомобілем, а отже він не є водієм в розумінні ст.130 КУпАП та не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
З метою забезпечення виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачених положеннями ст.245 КУпАП, в частині повного і об'єктивного з'ясування обставин даної справи, а також з метою перевірки доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційним судом були повторно досліджені докази, які містяться в матеріалах справи.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №536343, складеним за фактом порушення водієм ОСОБА_1 п.2.9а) Правил дорожнього руху України, а саме тими обставинами, що останній, 30 вересня 2023 року о 00 годині 26 хвилин. в м. Одесі по вул. Марсельскій, 9, керував транспортним засобом «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія із застосуванням приладу «Drager». Результат огляду виявився позитивним та склав 1,69 ‰ (проміле).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
Вказаний протокол був власноруч підписаний ОСОБА_1 .
При цьому в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 будь-яких зауважень або заперечень щодо обставин, викладених у фабулі протоколу не навів, чим фактично погодився з тим, що він вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП при обставинах, викладених у протоколі.
В пояснення ОСОБА_1 не вказував про те, що він не керував автомобілем.
Апеляційний суд зазначає, що досліджений протокол про адміністративне правопорушення повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а тому визнає його допустимим доказом.
Крім того, винуватість ОСОБА_1 підтверджується актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 був позитивним та складав 1,69 ‰ (а.с.4).
Зазначений акт також був підписаний водієм ОСОБА_1 в графі «З результатом згоден», без будь-яких зауважень або заперечень.
Відповідно до роздруківки алкотестеру «Drager» доданої до протоколу про адміністративне правопорушення огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу «Drager» Alcotest 7510» прилад №ARBL 0438, результат якого виявився позитивним та склав 1,69 ‰ (а.с.3).
З метою перевірки доводів ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом апеляційним судом був досліджений відеозапис з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, який приймав участь в оформленні розглядаємого правопорушення
На вказаному відеозаписі зафіксований факт проходження ОСОБА_1 процедури огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру «Drager», результат якого виявився позитивним та склав 1,69 ‰ проміле.
При цьому спочатку ОСОБА_1 наголошував про те, що він не вживав алкогольних напоїв та не керував автомобілем.
Потім він сказав поліцейським, що не бажає брехати та пояснив, що дійсно був за кермом та перепаковував свій автомобіль.
Також на відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 пояснив поліцейським, що він випив 300 грам коньяку.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Апеляційний суд визнає докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 30 вересня 2023 року та інкримінуються ОСОБА_1 .
Вищевказані докази, поза розумним сумнівом доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника Тарана А.О. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова судді районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.
Відповідно до п.1) ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко