Номер провадження: 33/813/424/24
Номер справи місцевого суду: 523/19664/23
Головуючий у першій інстанції Позняк В. С.
Доповідач Кострицький В. В.
12.02.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Пухи А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Ленець Олега Васильовича, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2023 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,-
Короткий виклад обставин справи
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 536,80 грн..
Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 533484 від 23.10.2023, вбачається, що 23.10.2023 року о 13.20 годині, водій ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Отамана Головатого 155/5 в м. Одесі, керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, порушення мови, поведінка що не відповідає дійсності). Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився, тим самим порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху", тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Ленець О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2023 року скасувати та закрити справу.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та безпідставною.
Вказує, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів безспірної відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові неодноразово зазначав, що позиція захисту зводиться до того, що не було чітко роз'яснено наслідки відмови, що не дозволяло складати протокол.
Однак, сторона захисту, в першу чергу, наголошувала, що відмови ОСОБА_1 від проходження огляду не було, згода пройти огляд чітко зафіксована, а була, навпаки, відмова поліцейських від доставлення ОСОБА_1 до медичної установи.
Зазначає, що ОСОБА_1 через мінімальний проміжок часу висловив абсолютну згоду щодо проходження огляду у спеціалізованому медичному закладі.
В суді наголошувалось, що ця згода була висловлена до початку складання протоколу.
За такої ситуації у співробітників патрульної поліції були відсутні будь-які перешкоди щодо доставления особи для проведення огляду. Навпаки, таким чином вони могли усунути будь-які суперечності, нівелювати конфліктність ситуації.
Також зазначає, що ОСОБА_1 взагалі не було повідомлено про наслідки його поведінки, а фраза «повідомляю, що буде складено адміністративний протокол, матеріали будуть направлені до суду, а суд вже буде приймати рішення» не дає жодного уявлення стосовно можливої санкції за результатами розгляду справи.
В сукупності такі дії співробітників патрульної поліції не дали змоги ОСОБА_1 сформувати належне початкове відношення до вимог поліцейських.
Лише після отримання правової допомоги (на відеозаписах вбачається її отримання по телефону) ОСОБА_1 усунув всі можливі суперечності в трактуванні його відмови та надав зрозумілу згоду.
ОСОБА_1 просить звернути увагу на зазначені обставини під час апеляційного розгляду, оскільки судом першої інстанції вони не були оцінені та не враховані.
Суд поверхнево підійшов до розгляду справи, що також підтверджується зазначенням іншого ГПБ порушника в абз.6, який передує резолютивній частині постанови.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши пояснення адвоката Ленець О.В. , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), згідно якої огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до п.п. 7-8, 15 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Визнаючи винним правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме:
-протоколом серії ААД № 533484 від 23.10.2023 року (а.с.2);
-направленням на огляд водія від 23.10.2023 року (а.с.4);
-відеозаписом долученим до матеріалів справи з ПВР №471034, 474936 (а.с.5).
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 533484 від 23.10.2023 року, згідно якого 23.10.2023 року о 13.20 годині, водій ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Отамана Головатого 155/5 в м. Одесі, керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, порушення мови, поведінка що не відповідає дійсності). Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився, тим самим порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху", тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
- відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, з якого чітко видно, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», д/н НОМЕР_1 , та свої діями та поведінкою відмовився на вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я та в подальшому після повідомлення працівника поліції про початок складання протоколу про адміністративне правопорушення надавав згоду щодо проходження огляду на стан наркотичного, а також щодо складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КМП «ООНЦПЗ» ООР від 24.10.2023, відповідно до якого працівниками поліції були виявлені в ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: не природня блідість, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови.
Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та на вимогу поліцейського фактично своїми діями та поведінкою відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта щодо того, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів безспірної відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та не було чітко роз'яснено наслідки відмови, що не дозволяло складати протокол спростовуються доданим до матеріалів справи відеозаписом.
З відеозапису вбачається, що працівниками поліції було чітко роз'яснено процедуру проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, зазначено медична установа де буде проходити огляд та наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, після чого було зафіксовано чітку неоднарозову відмову ОСОБА_1 від прведення освідування в медичному закладі. В подальшому після повідомлення про початок складання протоколу ОСОБА_1 надавав згоду щодо проходження огляду на стан наркотичного, а також щодо складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про спробу уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення шляхом зміни позиції після початку складення протоколу, відеозапис з ПВР вівся безперервно з моменту зупинки та до моменту підписання протоколу про адміністративне правопорушення, факту примусу працівників поліції не зафіксовано.
В даному випадку ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 ніщо не перешкоджало пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку та підтвердити свої твердження про відсутність наркотичного сп'яніння.
Крім того, як вбачається із відеозапису, поліцейські роз'яснили ОСОБА_1 його права та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а тому відмовляючи від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 діяв умисно та в повній мірі розумів наслідки своїх дій.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР).
Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).
Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Отже, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи ж апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 зі складенням щодо нього протоколу та ухваленням постанови судом.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Ленець Олега Васильовича, в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 14 лютого 2024 року.
Суддя
Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький