Номер провадження: 11-кп/813/814/24
Справа № 523/11002/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
09 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка дії в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2023 року в рамка кримінального провадження №12020160490490001431, внесеного до ЄРДР 05.05.2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, маючого інвалідність 3 групи,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.309, ч.ч.1, 3 ст.321 КК України,-
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваним вироком ОСОБА_8 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- за ч. 1 ст. 309 КК України і призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;
- за ч. 1 ст. 321 КК України і призначено йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
- за ч.3 ст. 321 КК України і призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
- за ч. 2 ст. 307 КК України і призначено йому покарання із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з конфіскацією належного йому майна.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з конфіскацією належного йому майна.
Зараховано у строк відбуття покарання за ст.72 КК України, строк перебування під вартою з 05.05.2020 по 01.07.2020 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 , обрано до вступу вироку у закону силу у вигляді - домашнього арешту.
Вироком вирішено питання щодо долі речових доказів.
Відповідно до оскарженого вироку, влітку 2019 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_8 , незаконно придбав наркотичний засіб, назбиравши дикорослі рослини коноплі у полі неподалік м. Одеси. Після чого, ОСОБА_8 , достовірно знаючи наркотичні властивості коноплі, маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, переніс зірвані ним рослини коноплі до місця свого мешкання, а саме до будинку АДРЕСА_1 , де шляхом висушування та подрібнення, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, який залишив зберігати за місцем мешкання, без мети збуту для подальшого особистого вживання.
В подальшому, на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси 05 травня 2020 року, у період часу з 15:45 години по 16:33 годину, співробітниками Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області проведено обшук у будинку АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_8 , у ході якого виявлено та вилучено речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору масами 2,27г та 8,46г, які знаходились в полімерних пакетах з замком «zip lock», яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, маса якого у висушеному стані становить 2,09г та 7,84г, які ОСОБА_8 незаконно придбав, виготовив та зберігав за місцем мешкання для особистого вживання, без мети збуту.
Крім того, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою подальшого збуту незаконно придбав у невстановленої особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон. Після чого, ОСОБА_8 , незаконно зберігаючи його при собі, переніс придбану ним наркотичну речовину за місцем свого мешкання, а саме до будинку АДРЕСА_1 , де залишив зберігати з метою збуту.
Надалі, 05 травня 2020 року, у денний час, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою незаконного збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону, частину раніше придбаної ним наркотичної речовини в кількості 4 згортків взяв із собою, а іншу частину залишив незаконно зберігати за місцем свого мешкання в будинку АДРЕСА_1 з метою збуту.
В подальшому, вийшовши з місця мешкання за межі території домоволодіння, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено, - метадону, перебуваючи навпроти будинку № 19 по вул. Курській в м. Одесі, на відкритій місцевості біля одного з висаджених дерев, з метою уникнення викриття з боку оточуючих, сховав 1 (один) згорток, в середині якого знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, кількісним вмістом 0,049г для подальшого його збуту невідомій особі.
В цей час протиправні дії ОСОБА_8 , направлені на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, - метадону були помічені співробітниками поліції. Після чого, ОСОБА_8 витягнув з правої кишені куртки, одягненої на ньому, 3 (три) згортки з наркотичним засобом обіг якого обмежений, - метадоном, загальним кількісним вмістом 0,201г, який він незаконно зберігав при собі з метою збуту.
Того ж дня, 05 травня 2020 року, у період часу з 14 годин 50 хвилини по 15 годин 09 хвилин, в присутності понятих, за участю ОСОБА_8 співробітниками поліції Суворовського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області, за участю інспектора-криміналіста ВКЗ СУ ГУНП в Одеській області, проведено огляд місця події, в ході якого у ОСОБА_9 виявлено та вилучено вищевказані 4 (чотири) згортки, всередині яких знаходився наркотичний засіб обіг якого обмежений - метадон, загальним кількісним вмістом 0,25 г, який він незаконно зберігав при собі з метою збуту.
Крім того, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою подальшого збуту незаконно придбав у невстановленої особи сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) (тверді форми). Після чого, ОСОБА_8 , незаконно зберігаючи його при собі, переніс придбаний ним сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) за місцем свого мешкання, а саме до будинку АДРЕСА_1 , де залишив зберігати з метою збуту.
Надалі, 05 травня 2020 року, у денний час, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою незаконного збуту сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідраміну (димедролу), частину раніше придбаного ним сильнодіючого лікарського засобу в кількості 4 згортків взяв із собою, а іншу частину залишив незаконно зберігати за місцем свого мешкання в будинку АДРЕСА_1 з метою збуту.
В подальшому, вийшовши з місця мешкання за межі території домоволодіння, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою збуту, сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідраміну (димедролу) (тверді форми), перебуваючи навпроти будинку № 19 по вул. Курській в м. Одесі, на відкритій місцевості біля одного з висаджених дерев, з метою уникнення викриття з боку оточуючих, сховав 1 (один) згорток, в середині якого знаходився сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), кількісним вмістом 0,170г., для подальшого його збуту невідомій особі.
В цей час протиправні дії ОСОБА_8 , направлені на незаконний збут сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідраміну (димедролу) були помічені співробітниками поліції. Після чого, ОСОБА_8 витягнув з правої кишені куртки, одягненої на ньому, 3 (три) згортки із сильнодіючим лікарським засобом - дифенгідраміном (димедролом), загальним кількісним вмістом 0,413г., який він незаконно зберігав при собі з метою збуту.
Того ж дня, 05 травня 2020 року, у період часу з 14 годин 50 хвилини по 15 годин 09 хвилин, в присутності понятих, за участю ОСОБА_8 співробітниками поліції Суворовського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області, за участю інспектора-криміналіста ВКЗ СУ ГУНП в Одеській області, проведено огляд місця події, в ході якого у ОСОБА_9 виявлено та вилучено вищевказані 4 (чотири) згортки, в середині яких знаходився сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) (тверді форми), загальним кількісним вмістом 0,583г, який він незаконно зберігав при собі з метою збуту.
Крім того, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, ОСОБА_8 , діючи повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою подальшого збуту незаконно придбав у невстановленої особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Після чого, ОСОБА_8 , незаконно зберігаючи його при собі, переніс придбану ним наркотичну речовину за місцем свого мешкання, а саме до будинку АДРЕСА_1 , де залишив зберігати з метою збуту.
Після чого, співробітниками Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 05 травня 2020 року, у період часу з 15 години 45 хвилин по 16 годину 33 хвилини, в присутності понятих, за участю ОСОБА_8 проведено обшук за місцем фактичного мешкання останнього, а саме в будинку АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено 94 (дев'яносто чотири) згортки з наркотичним засобом, обіг якого обмежений - метадон, загальним кількісним вмістом 8,715г, які ОСОБА_8 незаконно зберігав з метою збуту, що згідно таблиці № 1 до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» від 01.08.2000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за № 512/4733, є великими розмірами.
Крім того, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, ОСОБА_8 , діючи повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою подальшого збуту незаконно придбав у невстановленої особи сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) (тверді форми). Після чого, ОСОБА_8 , незаконно зберігаючи його при собі, переніс придбаний ним сильнодіючий лікарський засіб за місцем свого мешкання, а саме до будинку АДРЕСА_1 , де залишив зберігати з метою збуту.
Після чого, співробітниками Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 05 травня 2020 року, у період часу з 15 години 45 хвилин по 16 годину 33 хвилини, в присутності понятих, за участю ОСОБА_8 проведено обшук за місцем фактичного мешкання останнього, а саме в будинку АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено 94 (дев'яносто чотири) згортки із сильнодіючим лікарським засобом - дифенгідраміном (димедролом) (тверді форми), загальним кількісним вмістом 14,380г, які ОСОБА_8 незаконно зберігав з метою збуту, що згідно таблиці до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 511 «Про затвердження великих та особливо великих розмірів отруйних та сильнодіючих лікарських засобів, які знаходяться у незаконному обігу» від 31.08.2007, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2007 за № 1070/14337, є великими розмірами.
В цей час протиправні дії ОСОБА_8 , направлені на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, - метадону були помічені співробітниками поліції. Після чого, ОСОБА_8 витягнув з правої кишені куртки одягненої на ньому 3 (три) згортки з наркотичним засобом, обіг якого обмежений, - метадоном, загальним кількісним вмістом 0,201г, який він незаконно зберігав при собі з метою збуту.
Того ж дня, 05 травня 2020 року, у період часу з 14 годин 50 хвилини по 15 годин 09 хвилин, в присутності понятих, за участю ОСОБА_8 співробітниками поліції Суворовського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області, за участю інспектора-криміналіста ВКЗ СУ ГУНП в Одеській області, проведено огляд місця події, в ході якого у ОСОБА_9 виявлено та вилучено вищевказані 4 (чотири) згортки, в середині яких знаходився наркотичний засіб, обіг якого обмежений, - метадон, загальним кількісним вмістом 0,25г, який він незаконно зберігав при собі з метою збуту.
Крім того, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою подальшого збуту незаконно придбав у невстановленої особи сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) (тверді форми). Після чого, ОСОБА_8 , незаконно зберігаючи його при собі, переніс придбаний ним сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) за місцем свого мешкання, а саме до будинку АДРЕСА_1 , де залишив зберігати з метою збуту.
Надалі, 05 травня 2020 року, у денний час, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою незаконного збуту сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідраміну (димедролу), частину раніше придбаного ним сильнодіючого лікарського засобу в кількості 4 згортків взяв із собою, а іншу частину залишив незаконно зберігати за місцем свого мешкання в будинку АДРЕСА_1 з метою збуту.
В подальшому, вийшовши з місця мешкання за межі території домоволодіння, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою збуту сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідраміну (димедролу) (тверді форми), перебуваючи навпроти будинку № 19 по вул. Курській в м. Одесі, на відкритій місцевості біля одного з висаджених дерев, з метою уникнення викриття з боку оточуючих, сховав 1 (один) згорток, в середині якого знаходився сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), кількісним вмістом 0,170г для подальшого його збуту невідомій особі.
В цей час протиправні дії ОСОБА_8 , направлені на незаконний збут сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідраміну (димедролу), були помічені співробітниками поліції. Після чого, ОСОБА_8 витягнув з правої кишені куртки, одягненої на ньому, 3 (три) згортки із сильнодіючим лікарським засобом - дифенгідраміном (димедролом), загальним кількісним вмістом 0,413г, який він незаконно зберігав при собі з метою збуту.
Того ж дня, 05 травня 2020 року, у період часу з 14 годин 50 хвилини по 15 годин 09 хвилин, в присутності понятих, за участю ОСОБА_8 співробітниками поліції Суворовського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області, за участю інспектора-криміналіста ВКЗ СУ ГУНП в Одеській області, проведено огляд місця події, в ході якого у ОСОБА_9 виявлено та вилучено вищевказані 4 (чотири) згортки, в середині яких знаходився сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) (тверді форми), загальним кількісним вмістом 0,583г, який він незаконно зберігав при собі з метою збуту.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з оскарженим вироком, захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , не оспорюючи правильності кваліфікації дій обвинуваченого та доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушеннях, вважає зазначений вирок в частині призначення судом покарання таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, з наступних підстав:
- обвинувачений визнав повністю свою вину, надав пояснення, підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті, що свідчить про його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів;
- суд першої інстанції залишив поза увагою, що ОСОБА_8 раніше до кримінальної до відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, є хворою людиною, проживає з хворою матір'ю, якій допомагає та має на утриманні дитину.
На підставі викладеного, захисник просить вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2023 року змінити, в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Позиції учасників судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_8 про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином та не повідомив про поважні причини свого неприбуття, з клопотанням про відкладання судового засідання не звертався (а.с. 147, 149 т.1).
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Вислухавши думку захисника, яка вважала за можливим проводити розгляд справи за відсутності обвинуваченого, який повідомлений про розгляд справи, прокурора, яка не заперечувала проти розгляду прави за даної явки, апеляційний суд дійшов висновку розглядати апеляційну скаргу за відсутності обвинуваченого, оскільки апеляційним судом вжиті всі можливі заходи для його повідомлення про призначення судового засідання в апеляційному суді, а захисник не заявляла клопотання про обов'язкову участь обвинуваченого під час апеляційного розгляду.
Захисник підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.
Мотиви апеляційного суду
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
Системний аналіз вироку суду першої інстанції показав, що оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає приписам наведеної норми кримінального процесуального закону.
Як вбачається з мотивувальної частини вироку суду першої інстанції, обвинуваченийОСОБА_8 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах при обставинах, викладених в обвинувальному акті, внаслідок чого суд, за погодженням із учасниками судового провадження, у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів, обмежившись лише допитом обвинуваченого відносно фактичних обставин кримінального правопорушення та дослідженням доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
Що стосується доводів апеляційних скарг сторони захисту стосовно недотримання судом вимог закону в частині призначення покарання обвинуваченому, то вони є необґрунтованими та фактично пов'язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями суду).
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Згідно ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст. 414 КПК означає з'ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
Під особою обвинуваченого у контексті ст. 414 КПК України розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Тобто поняття «особа обвинуваченого» вживається у тому ж значенні, що й у п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України поняття «особа винного».
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
За змістом ст. 75 КК України рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані в сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання. Вирішення цього питання належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_8 , захід примусу, суд першої інстанції, на виконання приписів зазначеної вище норми кримінального закону та положень судової практики, врахував: ступінь тяжкості вчинених злочинів та їх підвищену суспільну небезпечність; характеристику особи обвинуваченого, який раніше не судимий, має 3 групу інвалідності, перебуває на замісній підтримувальній терапії; конкретні обставини кримінального правопорушення - активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання вини та щире каяття, а також зважив на відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Зазначені обставини, які підлягають обов'язковому врахуванню, та на підставі наведених даних суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, який необхідно відбувати реально. Висновок суду про необхідність обрання обвинуваченому покарання у виді реального позбавлення волі належно вмотивований. На думку апеляційного суду, даний вид та розмір покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які творять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Апеляційний суд, звертає увагу, на підвищену суспільну небезпеку вчинених злочинів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, оскільки посягають на здоров'я населення. При цьому протягом останніх років спостерігається поширення наркоманії та зростання злочинності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Цi злочини набувають усе більших масштабів i стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров'я та благополуччя людей.
Тому, виходячи із загальних засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на небезпеку вчинених злочинів, колегія суддів приходить до висновку, що при призначенні обвинуваченому покарання суд першої інстанції не порушив загальних засад призначення покарання, передбачених Кримінальним кодексом України, дотримався принципу індивідуалізації покарання, врахував тяжкість вчинених злочинів, дані по особу та призначив покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів.
Надаючи оцінку твердженням сторони захисту щодо необхідності врахування таких пом'якшуючих обставин, як повне визнання вини та щире каяття, апеляційний суд зазначає, що з оскаржуваного рішення убачається, що зазначені обставини, вже було враховано судом першої інстанції при призначенні покарання, на підставі яких суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання у мінімальних межах санкції інкримінованих ОСОБА_8 , злочинах та застосування ст. 69 КК України при призначені покарання за ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, наявності двох обставин, що пом'якшують покарання, на думку апеляційного суду, не можуть бути вирішальними обставинами, які дають підстави для застосування положень ст. 75 КК України. Такий висновок апеляційного суду відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Першої судової Палати ККС у складі ВС від 10 серпня 2021 року по справі №235/689/20.
Апеляційний суд критично оцінює посилання сторони захисту, що на утриманні у обвинуваченого перебуває хвора мати та дитина, оскільки такі доводи жодним чином документально не підтверджені.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої, складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року). Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії» від 16 10 2008 року).
Істотних порушень вимог КПК України, які б слугували підставами для скасування вироку, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на наведене, враховуючи положення ч. 1 ст. 404 КПК України, оскільки апеляційна скарга сторони захисту не містять у собі доказів щодо скасування або зміни вироку, у апеляційного суду, з урахуванням положень ст.ст. 409, 412 КПК, відсутні підстави для скасування вироку, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_7 , яка дії в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2023 року в рамка кримінального провадження №12020160490490001431, внесеного до ЄРДР 05.05.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.309, ч.1, ч. 3 ст.321 КК України,- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3