Справа № 541/75/24
Номер провадження 2/541/283/2024
іменем України
06 лютого 2024 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Вірченко О.М., за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
встановив:
ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, мотивуючи вимоги наступним. ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в договірних відносинах з ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України». Відповідачем в період з березня 2021 року по жовтень 2023 року було спожито природний газ на загальну суму 23 263,71 грн, вартість якого залишилась не сплачена. В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості за спожитий природний газ, яка залишилась без задоволення, тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 23 263,71 грн та понесені судові витрати у зв'язку з зверненням до суду в сумі 2684 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив та заперечень проти позову не надав.
Згідно із ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи згоду позивача, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Ч. 1 ст. 13 ЦПК України вказує, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до договору дарування від 05 вересня 2002 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на праві власності належить будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16-17,18-21).
16 жовтня 2021 року ОСОБА_1 приєдналася до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», що підтверджується копією заяви-приєднання за об'єктом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).
З 01 березня 2021 року товариство здійснювало постачання природного газу на об'єкт споживача на підставі договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», а з 23 жовтня 2021 року на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є типовими та публічними, а споживач в свою чергу зобов'язаний своєчасно оплачувати товариству вартість спожитого природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договорами.
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» проведено розрахунок фінансового стану за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що належить споживачу ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , який свідчить, що за період з березня 2021 по жовтень 2023 року (включно) наявна заборгованість за споживання газу в розмірі 23 263,71 грн (а.с. 23).
Позивачем на адресу відповідача 10 серпня 2023 року направлялась вимога № 119/4.3.1-30174-260065340 про сплату заборгованості за спожитий газ в розмірі 23 263,71 грн (а.с. 24).
Постачальник звертався до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 жовтня 2023 року по справі № 541/3487/23, ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ та судових витрат з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України (а.с. 13).
Відповідно ст.ст. 202, 208, 638 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу; договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами відповідно до ст. 629 ЦК України.
Ч. 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст.ст. 7, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
П. 1.1-1.3 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовими споживачами» визначено, що типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, та є однаковими для всіх побутових споживачів України. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк у порядку, передбаченому Правилами постачання. Фактом укладення цього договору є включення постачальником споживача до свого реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи на підставі заяви-приєднання, поданої споживачем в установленому законодавством порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Відповідно до правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, акцептуванням публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам є повернення споживачем постачальнику підписаної заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, та/або сплата/часткова сплата споживачем вартості спожитого природного газу та/або факт фактичного споживання природного газу. Відповідач акцептувала договір, фактично споживаючи природний газ і частково сплативши вартість спожитого газу.
Суд, оцінивши наявні докази у справі, дійшов висновку, що відповідач належним чином не виконує умови договору, плату за поставлений природний газ не здійснює в повному обсязі, у зв'язку із чим утворилася заборгованість за спожитий природний за період з березня 2021 року по жовтень 2023 року в розмірі 23 263,71 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (фінансовий стан) споживача.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 як споживача послуг природного газу належним чином доведені, документально підтверджені, відповідачем не спростовані, а тому є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 684 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 40121452) заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 23 263 (двадцять три тисячі двісті шістдесят три) грн 71 коп. на рахунок НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465 та судові витрати в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. на р/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк» м. Києва, МФО 320478.
Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 12 лютого 2024 року.
Суддя: О. М. Вірченко