Справа № 553/3213/23
Провадження № 3/553/185/2024
Іменем України
13.02.2024м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Грошова Н.М., розглянувши матеріали, що надійшли від УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, РНОКПП: судом не встановлено, уродженця с. Піщане, Золотоніського району, Черкаської області, громадянина України, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-
10.01.2024 до Ленінського районного суду м. Полтави надійшов адміністративний матеріал від УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
01.02.2024 до Ленінського районного суду м. Полтави надійшов адміністративний матеріал від УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою судді Ленінського районного суду м. Полтави від 02.02.2024 вказані справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , об'єднані в одне провадження.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 211314 від 25.11.2023, 25.11.2023 близько 19 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї дружини гр. ОСОБА_2 та малолітньої доньки ОСОБА_3 домашнє насильство, що полягало у штовханнях, погрозах, образах нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному та фізичному здоров'ю гр. ОСОБА_2 . ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 211116 від 26.11.2023, 26.11.2023 близько 15 год. 40 хв. ОСОБА_1 протягом строку дії термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 171092 від 25.11.2023, а саме: з 21 год. 30 хв. 25.11.2023 до 21 год. 30 хв. 30.11.2023, який винесено відносно нього, перебував за адресою проживання своєї дружини гр. ОСОБА_2 , а саме у квартирі АДРЕСА_3 , чим порушив заходи застосовані до нього, а саме заборону на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи. ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, звернувшись в день судового засідання до суду із заявою про перенесення судового засідання, з метою надання можливості ознайомитися із матеріалами справи та неможливість прибути, оскільки перебуває на роботі в іншому місці. Доказів, які підтверджують поважність причин, з яких особа, що притягується до адміністративної відповідальності не міг з'явитися в судові засідання не надано.
Суд неодноразово вживав заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, шляхом надсилання судової повістки засобами поштового зв'язку та надіслання смс-повідомлення на номер, який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього зазначених протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Як вбачається з телефонограми від 29.01.2024 ОСОБА_1 був повідомлений, що розгляд даної справи, призначено на 09 год. 15 хв. 13.02.2024. При цьому, ОСОБА_1 не було вжито заходів щодо ознайомлення з матеріалами справи.
Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі ознайомитись на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Ленінського районного суду м. Полтави за адресою в мережі Інтернет https://ln.pl.court.gov.ua/sud1616/.
Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, в п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на вказані положення рішення Європейського суду з прав людини та положень чинного законодавства, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
За таких обставин, враховуючи встановлені ч. 2 ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (розглядаються протягом доби) та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у межах строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП, з урахування перебування судді у щорічній відпустці з 16.02.2024 по 29.02.2024.
Протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 складені уповноваженими особами, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено фізичне насильство, як форму домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 211116 від 26.11.2023;
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 211314 від 25.11.2023;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 25.11.2023;
- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 171092 від 25.11.2023;
- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 171050 від 25.11.2023.
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Також, слід зазначити, що 15 листопада 2022 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області винесено постанову по справі № 695/3210/22 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 2 ст.173-2 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 340 грн., постанова набрала законної сили 28.11.2022.
Крім того, суд зважає на те, що терміновий заборонний припис від 25.11.2023 не оскаржувався у передбаченому законом порядку та є чинним.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме:
- вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного характеру особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті;
- невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Враховуючи положення ст. 33 КУпАП, суддя при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Частинами 1 та 2 ст. 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При призначенні ОСОБА_1 стягнення, суд враховує те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень та приходить до висновку що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу, яке остаточно слід визначити відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 , в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 36, 173-2, 283, 284 КУпАП, ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Н.М. Грошова