Справа № 203/728/24
Провадження № 1-кс/0203/663/2024
13 лютого 2024 року слідчий суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим від 15 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 62023170030001653 від 31.10.2023 року,
встановив:
08 лютого 2024 року через систему «Електронний суд» від адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 (далі - скаржник, заявник) до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим від 15 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 62023170030001653 від 31.10.2023 року, в якій просить суд:
- скасувати постанову старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_4 від 15 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 62023170030001653 від 31.10.2023 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 08.02.2024 року, судову справу № 203/728/24, провадження № 1-кс/0203/663/2024 було розподілено слідчому судді ОСОБА_1 , яка передана канцелярією суду - 12.02.2024 року.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги, дійшов висновку про те, що подану скаргу необхідно повернути скаржнику, з огляду на таке.
Згідно із статтею 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 304 КПК України, слідчий суддя, суд повертає скаргу в разі, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Зі змісту скарги видно, що заявник - адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 оскаржує постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні, зареєстрованому 31.10.2023 року у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 62023170030001653.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга подана особою, яка не має права подавати скаргу, оскільки скарга може бути подана особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою, тобто особисто ОСОБА_3 , а не його представником (захисником), що відповідає п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Тому скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим від 15 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 62023170030001653 від 31.10.2023 року слід повернути заявнику.
Крім цього слід звернути увагу заявника, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 304 КПК України, слідчий суддя, суд повертає скаргу в разі, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Отже, початок обчислення строку на оскарження залежить від предмета скарги: строк подання скарги на постанову слідчого, прокурора починається з дня отримання особою її копії, а строк оскарження інших рішень, дій або бездіяльності починає спливати з моменту прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.
Так, заявник оскаржує постанову старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_4 від 15.01.2024 року про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до ч. 1, 3, 5, 7 ст. 115 КПК України, строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров'я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Заявник у своїй скарзі зазначає, що копію постанови слідчого від 15.01.2024 року було вручено йому, як представнику 25.01.2024 року.
Проте, заявник звернувся до суду зі скаргою 08.02.2024 року. Інших відомостей та доказів про отримання копії оскаржуваної постанови матеріали скарги не містять.
За таких обставин, заявником при зверненні до суду зі скаргою пропущений строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, оскільки станом на 08.02.2024 року заявник пропустив встановлений законом десятиденний строк на оскарження постанови слідчого від 15.01.2024 року, оскільки звернувся до суду зі скаргою - 08.02.2024 року, а не 05.02.2024 року.
Керуючись статтями 303, 304, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
ухвалиВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим від 15 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 62023170030001653 від 31.10.2023 року - повернути заявнику.
Відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, встановленому КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1