Справа №175/9329/23
Провадження №2/175/2359/23
Про повернення позову
13 лютого 2024 року смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про встановлення факту передачі коштів та визнання права власності, -
У грудні 2023 року позивач ОСОБА_1 надав до суду позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про встановлення факту передачі коштів та визнання права власності.
Того ж дня поточного року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказаний позов було розподілено до провадження судді Бойка О.М.
Під час вирішення питання про відкриття провадження по справі було встановлено, що позовну заяву було подано з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України та не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України та має наступні недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 12 грудня 2023 року позов було залишено без руху, оскільки він не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України. Позивачу був наданий строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч.1,2 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів за нормою ст.4 ЦПК України.
Ст.175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду. Досліджуючи матеріали позовної заяви, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.
Позовна заява всупереч вимогам п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України щодо ціни позову (обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються) не зазначає реальну ціну позову.
Враховуючи, що позовна заява фактично містить предмет спору у вигляді об'єктів нерухомого майна, а саме будинок за адресою АДРЕСА_1 , то цей спір має також і майновий характер.
Ціну об'єкту нерухомості необхідно визначити у відповідності до положень законодавства України, для обов'язкового визначення ціни позову.
Для того, щоб визначити ціну позову, тобто обґрунтувати вартість майна, на яке є спір, необхідно звернутися до суб'єкта оціночної діяльності та замовити звіт про оцінку майна.
Так, відповідно до висновків, викладених у постанові ВС від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, вартість майна, на яке є спір, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи в суді. Аналогічні висновки викладені у постановах ВС від 18 квітня 2018 року у справі № 180/254/15-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 761/17775/15-ц, від 9 січня 2019 року у справі № 643/4589/15-ц.
Звертаючись до суду із позовними вимогами позивач, всупереч вимогам ЦПК України, не визначив ціну спірного майна станом на час подання позову до суду.
Вартість майна, зокрема домоволодіння, має підтверджуватися відповідним висновком експертної установи, у якому обґрунтовується ціна позову саме станом на час звернення до суду.
Також, позивач не зазначає, чи прийняв він спадщину, в якого нотаріуса знаходиться спадкова справа та хто ще має право на отримання спадщини.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач в позовній заяві зазначив, що просить суд надати відстрочення сплати судового збору.
Згідно ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», в якій зазначається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
- розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
- позивачами є : військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
- предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
До матеріалів позовної заяви не надано жодного обґрунтування, чому суд повинен надати право відстрочення сплати судового збору позивачеві, тому суд не може задовольнити це клопотання.
Досліджуючи матеріали позовної заяви, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України.
В позовних вимогах зазначено декілька вимог, одночасно майнового характеру та немайнового характеру, а у відповідності до абз. 1 ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем сплачено лише ставку судового збору за подання вимог немайнового характеру, а, враховуючи факт необхідності визначення ціни позову у зв'язку із обов'язковим проведенням оцінки майна, позивачу також слід буде доплатити суму судового збору у відповідності до норм ЗУ «Про судовий збір» як за вимоги майнового характеру.
Також, в порушення вимог п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, позивачем не надано жодного обґрунтування залучення до справи, як відповідача - ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає, що позивачу слід визначити належним чином залучення ОСОБА_4 до розгляду справи.
В порушення вимог п. 8, ч.3 ст.175 ЦПК України, в яких зазначається, що позовна заява має містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Всупереч цьому позивач надає копію розписки в якій зазначено, про факт продажу дома, без зазначення адреси, сторін та вимог законодавства України щодо визначених договорів.
Щодо довідки наданої до суду, в якій нібито підтверджується факт проживання осіб за адресою спірного майна, проте, суду це посилання на доказ не зрозуміле, оскільки ця довідка складена в порушення вимог законодавства щодо таких документів та має неналежний вигляд.
Крім того, згідно ч.1 ст.177 ЦПК України, заявник повинен додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Якщо документ поданий не мовою, якою ведеться судочинство, заявником слід надати його переклад, належним чином оформлений.
За правилами частини другої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Порядок оформлення копій документів унормований Наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (далі - Правила організації діловодства).
У п.1 Розділу 1. Глави І Правил організації діловодства зазначено, що ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами.
Так, пунктом 8 Розділу 10 Глави 2 Правил організації діловодства встановлено, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Враховуючи що позивач являється фізичною особою, то він має засвідчити копії поданих ним документів, зазначивши на них слова «Згідно з оригіналом», поставивши особистий підпис, свої ініціали (ініціал імені) та прізвище, дату засвідчення копії.
Всупереч зазначеній вимозі, ОСОБА_1 , до заяви, долучено копії документів, що взагалі незасвідчені.
Тобто, позивачеві необхідно було надати до суду уточнену позовну заяву в якій необхідно долучити до справи належне підтвердження оцінки предмета спору, визначити належних відповідачів та третіх сторін, надати належні посилання на докази, обґрунтувати належним чином позовні вимоги, а також сплатити судовий збір.
Вказані недоліки перешкоджали вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копія ухвали суду від 12 грудня 2023 року засобами поштового зв'язку «Укрпошта» було надіслано позивачу за вказаною у позовній заяві адресою.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу копія ухвали суду від 12 грудня 2023 року була повернута до суду за закінченням терміну зберігання.
Суд використавши усі можливі заходи для зв'язку із позивачем, який не виходить на зв'язок та не цікавиться станом розгляду справи, дійшов до висновку, про необхідність повернення позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач недоліків позову у встановлений судом строк не усунув, тому суд вважає за необхідне вважати позовну заяву неподаною і разом з доданими до неї документами повернути позивачу.
Керуючись ст. 175, 186 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про встановлення факту передачі коштів та визнання права власності - вважати не поданою та повернути позивачу.
Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя О.М. Бойко