13 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 300/4320/23 пров. № А/857/22076/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року (суддя- Главач І.А., ухвалене в м. Івано-Франківськ) у справі № 300/4320/23 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
В липні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) та з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі меншому, ніж 30 000 грн на місяць у серпні 2022 року; зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову винагороду встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30 000 грн за серпень 2022 року з відрахуванням виплаченої суми винагороди за цей місяць.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених у ній підстав, покликаючись на те, що оскаржуване рішення винесене без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати і прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від 12.10.2022 № 508-ОС сержанту ОСОБА_1 припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом "б" (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від 13.10.2022 № 526-ОС сержанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
До відповідача 03.06.2023 скеровано адвокатський запит, де крім іншого просив нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у разі якщо мала місце виплата винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у період із лютого 2022 по листопад 2022 у розмірі менше ніж 30 000 грн. за місяць надати інформацію про підстави виплати винагороди у зменшеному розмірі.
Згідно відповіді на адвокатський запит, відповідач повідомив, що ОСОБА_1 винагороду передбачену постановою кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у період з лютого 2022 по 13.10.2022 отримував у сумі 30 000 грн у повному розмірі.
Як встановлено судом першої інстанції, представник позивача встановивши з інформації вказаної в копії архівної відомості № 6628 з січня 2022 по грудень 2022 (а.с.18), що зазначена винагорода була нарахована та виплачена у вересні 2022 у розмірі 967,74 грн, у жовтні 2022 у розмірі 1000 грн, тобто протиправно не виплачена в повному обсязі, звернувся захистом порушеного права до суду.
Також, позивачем зазначено, що відповідач не здійснив виплату оскаржуваної винагороди із розрахунку 30 000 грн на місяць за серпень 2022 року, а тому звернувся із заявою про уточнення позовних вимог, яку ухвалою суду від 14.09.2023 прийнято до розгляду.
27.07.2023 представник позивача повторно звернувся з адвокатським запитом про надання інформації та документів щодо ОСОБА_1 .
Листом від 07.08.2023 відповідач повідомив, що за серпень 2022 року ОСОБА_1 було виплачено додаткову винагороду за один день, а саме за 19.08.2022, у зв'язку з перебуванням на лікуванні згідно пп. 4 п. 7 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" від 30.07.2023 № 392/0/81-22-АГ.
Вважаючи протиправним бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової винагороди у відповідному розмірі, позивач звернувся до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 03.04.2003 № 661-IV (надалі - Закон № 661-IV) умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Згідно із ч. 3, ч. 4 ст. 25 Закону № 661-IV військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства. Соціальний захист працівників Державної прикордонної служби України забезпечується на загальних підставах відповідно до законодавства про працю, якщо інше не передбачено трудовим договором.
Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частини 1 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Абзацами 1, 2 ч. 4 вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" наказом Міністерства внутрішніх справ України № 558 від 25.06.2018 затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (надалі - Інструкція № 558).
Дана Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).
Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168, пунктом 1 якої постановив: "Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил […] виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)".
Як вірно зазначено судом першої інстанції, на день звільнення позивача зазначений пункт був викладений у такій редакції: "Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Щодо нарахування позивачу за спірний період додаткової винагороди пропорційно кількості днів фактичного перебування позивача на військовій службі відповідач зазначає, що пунктом 7 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 392/0/81-22-АГ від 30.07.2022 "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" передбачено, що виплата додаткової винагороди не здійснюється, якщо військовослужбовець, зокрема, перебуває у відпустці або на лікуванні в закладах охорони здоров'я усіх форм власності (крім випадків, передбачених пп. 4 п. 3 цього наказу - поранений у зв'язку із захистом Батьківщини та перебуває на стаціонарному лікуванні) - за весь період перебування у відпустці чи на лікуванні (а.с.46-48).
Розділом V Інструкції № 558 передбачені виплати, що здійснюються військовослужбовцям за час хвороби.
Згідно ч. 1 Розділу V Інструкції № 558 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні, та тим, хто на день вибуття на лікування звільнений від посад, за весь період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою, безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою згідно з висновком військово-лікарської комісії, але не більше чотирьох місяців з дня вибуття з органу Держприкордонслужби (крім випадків, коли законодавством передбачені більш тривалі терміни перебування на лікуванні) виплачується грошове забезпечення за останніми штатними посадами, які вони займали.
Грошове забезпечення в цьому разі обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовці мали право на день звільнення від посад (звільнення від виконання службових обов'язків). У разі якщо в зазначені періоди у військовослужбовців відбулися зміни розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та додаткових видів грошового забезпечення або норм грошового забезпечення, грошове забезпечення перераховується з урахуванням нових розмірів за кожним з видів грошового забезпечення з дня, з якого відбулися відповідні зміни.
Як вбачається з наявних у справі витягів з наказів начальника відділу кадрів військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2023 № 246-ВВ (на підставі довідки госпітальної військово-лікарської комімісї Головного військово-медичного клінічного центра Державної прикордонної служби України від 18.07.2022 № 416, довідки начальника служби охорони здоров'я від 21.07.2022 № 30/12181-22-Вн), від 18.08.2023 № 283-ВВ (на підставі направлення начальника служби охорони здоров'я від 18.08.2022 № 661, приписа військової частини НОМЕР_1 № 102/л), від 21.08.2023 № 286-ВВ (на підставі приписа військової частини НОМЕР_1 № 102/л), від 22.08.2023 № 287-ВВ (на підставі довідки гарнізонної військово-лікарської комісії від 19.08.2022 № 546 (Львівський військово-медичний клінічний центр військова частина НОМЕР_3 ), довідки начальника служби охорони здоров'я від 22.08.2022 № 30/14775-22-Вн) (а.с.44-45) ОСОБА_1 у період з 19.07.2022 по 18.08.2022 та з 20.08.2022 по 18.09.2022 перебував у відпустці за станом здоров'я.
Згідно довідки про грошове забезпечення та інші доходи за період за серпень 2022 року № 470 від 29.09.2023, ОСОБА_1 за серпень 2022 року нараховано грошове забезпечення у розмірі 15 926,80 грн та додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у сумі 967,74 грн (а.с.72).
Пунктом 1 Постанови № 168 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відтак, законодавчо встановлений обов'язок нарахування та виплати військовослужбовцю додаткової винагороди до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
Положеннями Інструкції № 558 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям під час хвороби проводиться у повному обсязі, тобто з урахуванням як основних так і додаткових видів грошового забезпечення. Обмежень щодо виплати окремих складових грошового забезпечення під час перебування військовослужбовця на лікуванні ані Постанова № 168, ані Інструкція № 558 не містить.
Проте, апеляційний суд не погоджується з твердженнями відповідача про правомірність виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 з покликанням на наказ № 392/0/81-22-АГ від 30.07.2022 "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168", зважаючи на таке.
Нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, ухвалений уповноваженими на це суб'єктами правотворчості у визначеній формі та за встановленою процедурою, спрямований на встановлення, зміну або скасування норми права.
Згідно статті 117 Конституції України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які є суб'єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 (надалі - Положення № 731) та інших актів законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
Відповідно до п. 2 Положення № 731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов'язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб'єкта нормотворення.
Метою проведення державної реєстрації є недопущення застосування незаконних нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Якщо нормативно-правовий акт відповідає вимогам законодавства, у тому числі про мови, узгоджується із раніше прийнятими актами і викладений згідно з правописом, орган юстиції готує висновок щодо державної реєстрації нормативно-правового акта за встановленою Мін'юстом України формою, заносить його до державного реєстру та на оригіналі акта робить напис встановленого зразка про дату державної реєстрації і номер акта згідно з державним реєстром.
Будь-який громадянин повинен знати, що державна реєстрація нормативно-правового акта суб'єкта нормотворення повинна підтверджуватись відповідним штампом із написом встановленого зразка про державну реєстрацію.
Відсутність на нормативно-правовому акті напису встановленого зразка (відповідного штампу) про дату державної реєстрації і номер акта згідно з державним реєстром засвідчує, що цей акт не набув чинності в установленому законодавством порядку.
Апеляційний суд звертає увагу, що наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168", на який відповідач покликається, відсутній у державному реєстрі.
Такий наказ відсутній і на офіційному сайті Державної прикордонної служби в розділі рішення.
Відтак, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про правомірність виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168 у серпні 2022 року з покликанням на вимоги наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, оскільки зазначений наказ не має ознак нормативно-правового акту, що спрямований на встановлення чи зміну норми права, позаяк прийнятий з порушенням вимог законодавства в частині обов'язковості його державної реєстрації.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу за серпень 2022 року додаткової винагороди у розмірі меншому ніж 30 000,00 грн, та задоволення вимог позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу винагороди, встановлену Постановою № 168 за всі дні проходження військової служби у серпні 2022 року із розрахунку 30 000,00 грн на місяць, з урахуванням виплачених сум.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 300/4320/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга