12 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 300/6978/23 пров. № А/857/24177/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року, ухвалене суддею Кафарським В.В. у м. Івано-Франківську за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 300/6978/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить суд:
- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 51643,68 грн.;
- зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 51643,68 грн. за період з 06.01.2021 року по 13.04.2023 року.
10 листопада 2023 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив частково.
Визнав протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, викладену у листі від 22.05.2023 № 4464-3997/В-02/8-0900/23, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з січня 2021 року по березень 2023 року на суму 53162,68 грн.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з січня 2021 року по березень 2023 року на суму 53162,68 грн.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 частину сплаченого ним судового збору в сумі 575 гривень 45 копійок.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка виплачена 13.04.2023 року.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що не пропустив строк виплати пенсії, а тому позивач не має права на компенсацію втрати частини доходів. Крім того, відповідач зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що
11.07.2022 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі № 300/4062/21, яким, зокрема, зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи з 01.12.2008 по 31.07.2009 в «ООО «Гранд+»», з 30.09.2011 по 06.10.2011 в «ООО «Гранд», з 07.10.2011 по 19.06.2013 в «ООО «Ивушка»», з 07.10.2011 по 19.06.2013 по сумісництву в «ООО «Елена» та періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.1998 по 30.06.1998, з 01.09.1998 по 01.10.1998, з 01.11.1998 по 01.12.1998, з 01.01.2000 по 01.04.2001, з 01.01.2002 по 01.08.2002, з 01.09.2002 по 31.12.2002, з 01.10.2003 по 30.06.2004, а також зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням періодів зарахованих даним судовим рішенням та правової позиції, викладеної у рішенні суду. Це рішення набрало законної сили 27.02.2023 року.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 300/4062/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 09.03.2023 року прийняло рішення № 091630006125, яким призначило позивачу пенсію за віком з 06.01.2021 року.
14.04.2023 року відповідач виплатив позивачу невиплачену пенсію з 06.01.2021 року в сумі 53 162,68 грн. (а.с. 54).
Доплата до пенсії за період з 06.01.2021 по 31.03.2023 у сумі 51 643,68 грн. перерахована позивачу на його поточний рахунок 14.04.2023,.
26.04.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення нарахування і виплати компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.
Листом від 22.05.2023 № 4464-3997/В-02/8-0900/23 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виплати позивачу компенсації втрати частини доходів.
Вважаючи дії суб'єкта владних повноважень протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Статтею 1 Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) передбачено те, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За змістом статті 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 даного Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктами 2, 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.
Відповідно до п. 4 Порядку № 159, сума компенсації нараховується як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) та приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індексі споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не входять. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Таким чином, для розрахунку розміру компенсації громадянам втраченої частини грошових доходів береться нарахований та невиплачений або не виплачений грошовий дохід та індекс споживчої ціни (індексу інфляції) за період невиплати такого грошового доходу. При цьому, індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не входить.
Апеляційний суд встановив те, що відповідач виплатив позивачу заборговану суму пенсії за період з 06 січня 2021 року по 13 квітня 2023 року в сумі 53 162,68 грн. - 14.04.2023 року.
Оскільки, індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не входить то мав обов'язок виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів за період з 06 січня 2021 року по 30 березня 2023 року, однак не виконав його.
При цьому, суд першої інстанції вірно встановив, що сума невиплаченої пенсії за період з 06 січня 2021 року по 30 березня 2023 року становить 51 643,68 грн.
Отже, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що позивач має право на компенсацію втраченого доходу через невиплату пенсії у встановлені строки за період з 06 січня 2021 року по 30 березня 2023 року на суму заборгованості 51 643,68 грн.
Цей висновок є підставою для часткового задоволення позову.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року в справі № 300/6978/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Постанова складена 12.02.2024 року