12 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 300/2985/23 пров. № А/857/24227/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року , ухвалене суддею Скільським І.І. у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, праві № 300/2985/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області про визнання дій протиправними,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті з 19.08.2022 пенсії за віком, з урахуванням довідок про заробітну плату, виданих ООО "Лиос" № 20 від 17.08.2016 та в ООО "Вест Сиб Транс" № 20/16 від 18.08.2016;
- зобов'язати відповідача провести з 19.08.2022 перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням довідок про заробітну плату, виданих ООО "Лиос" № 20 від 17.08.2016 та в ООО "Вест Сиб Транс" № 20/16 від 18.08.2016, з урахуванням раніше виплачених сум.
10 листопада 2023 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким задовольнив позов.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в перерахунку та виплаті з 19.08.2022 пенсії за віком ОСОБА_1 , з урахуванням довідок про заробітну плату, виданих ООО "Лиос" № 20 від 17.08.2016 та в ООО "Вест Сиб Транс" № 20/16 від 18.08.2016.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 19.08.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням довідок про заробітну плату, виданих ООО "Лиос" № 20 від 17.08.2016 та в ООО "Вест Сиб Транс" № 20/16 від 18.08.2016, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 гривень.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що орган пенсійного фонду належним чином не дослідив та не вивчив подані позивачем документи щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, формально підійшов до розгляду заяви позивача, тому дії відповідача визнав протиправними.
Також суд вважав, що відповідач протиправно не врахував при призначенні пенсії довідки про заробітну плату видані ООО "Лиос" № 20 від 17.08.2016 та в ООО "Вест Сиб Транс" № 20/16 від 18.08.2016, оскільки, в цих довідках є інформація про розмір заробітної плати та сплачені страхові внески.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає те, що відомості про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески, що вказані в довідках не підтверджені первинними документами.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
27 жовтня 2022 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі № 300/3856/22, яким, зокрема, зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.06.2005 по 27.09.2009, 01.02.2010 по 18.11.2010, з 25.03.2011 по 27.11.2012, з 28.11.2012 по 19.09.2015 та з 29.10.2015 по 26.04.2016 і зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 19.08.2022. Рішення набрало законної сили 23.02.2023.
На виконання цього судового рішення відповідач призначив позивачу пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19.08.2022 року.
З'ясувавши, що відповідач призначив позивачу пенсію без врахування заробітної плати за період з червня 2015 року по квітень 2016 року, що вказана у довідках ООО "Лиос" № 20 від 17.08.2016 та в ООО "Вест Сиб Транс" № 20/16 від 18.08.2016, позивач звернувся до відповідача із заявою.
На заяву позивача 11.05.2023 відповідач надав відповідь № 4102-3746/С-02/8-0900/23 про те, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 у справі № 300/3856/22 відповідача не було зобов'язано врахувати заробітну плату для обчислення розміру пенсії, що вказана у довідках ООО "Лиос" № 20 від 17.08.2016 та в ООО "Вест Сиб Транс" № 20/16 від 18.08.2016.
Не погодившись з діями відповідача, щодо призначення пенсії без врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав і громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійною забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави - учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захист) їхніх пенсійних прав.
Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь- якої і з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувається трудова діяльність.
Крім того, частиною другою статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, взаємно визнається Сторонами. У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою; у разі виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.
Апеляційний суд встановив те, що право на зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 01.06.2005 по 27.09.2009, 01.02.2010 по 18.11.2010, з 25.03.2011 по 27.11.2012, з 28.11.2012 по 19.09.2015 та з 29.10.2015 по 26.04.2016 та право на призначення йому пенсії за віком, з врахуванням страхового стажу, встановлено під час розгляду справи № 300/3856/22 (рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 у справі № 300/3856/22).
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням висновків Івано-Франківського окружного адміністративного суду викладених у рішенні від 27.10.2022 у справі № 300/3856/22 позивач має право на призначення та виплату пенсії за віком з 19.08.2022.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон № 1058-ІV). для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до абз.5 пп.3 п.2.1 Порядку № 22-1, особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Пунктом 2.10 Порядку № 22-1 визначено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Додатком 5 до Порядку № 22-1 затверджена форма довідки про заробітну плату для призначення пенсій.
За змістом вказаної форми довідка повинна містити, зокрема, штамп органу, що видав довідку; ПІБ особи, якій довідка видана; суми заробітної плати та період, за який вона нарахована; підставу видачі довідки; ПІБ, посада та підпис уповноважених осіб.
Апеляційний суд встановив, що під час призначенні позивачу пенсії відповідач не врахував подані позивачем довідки про заробітну плату, які видані ООО "Лиос" № 20 від 17.08.2016 та в ООО "Вест Сиб Транс" № 20/16 від 18.08.2016, що підтверджує відповідач у відповіді № 4102-3746/С-02/8-0900/23 від 11.05.2023 на заяву позивача.
Підставою неврахування відповідачем, при призначенні пенсії позивачу, цих довідок, є не підтвердження зазначеної у них інформації первинними документами.
На підставі аналізу вказаних довідок, апеляційний суд встановив, що довідки видані на підставі особистої картки позивача та мають вказані вище реквізити, а також відомості про сплату страхових внесків.
Отже, апеляційний суд вважає, що довідки про заробітну плату позивача мають необхідну інформацію про розмір заробітної плати позивача та періоди її нарахування, в тому числі інформацію про сплату страхових внесків, а тому їх необхідно врахувати при обчисленні розміру пенсії позивача.
Тому, відмова відповідача у врахуванні поданих позивачем довідок про заробітну плату, № 20 від 17.08.2016 та № 20/16 від 18.08.2016 є необґрунтованою.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що відповідач безпідставно не взяв до уваги подані позивачем документи щодо призначення йому пенсії за віком, формально підійшов до розгляду заяви позивача, тому дії Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області необхідно визнати протиправними, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі № 300/2985/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель
Постанова складена 12.02.2024 року