12 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/13847/23 пров. № А/857/19890/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І.М., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року (головуючий суддя Крутько О.В., м. Львів) у справі № 380/13847/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (далі - відповідач 2), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 913080195171 від 14.06.2023 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про державну службу», п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 №889 «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №86/7.4-22/51 від 14.03.2023 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 85/7.4- 22/51 від 14.03.2023, з часу звернення за призначенням такої пенсії, 08.06.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на час звернення до відповідача з заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до положень Закону України від 10.12.2015 № 899-VІІІ “Про державну службу” він досягнув визначеного віку, набув необхідний страховий стаж, а стаж його роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби становить понад 20 років, що підтверджується записами у трудовій книжці.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що станом на 01.05.2016 позивач не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Період роботи у митних органах не зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, так як в цей період позивачу були присвоєні спеціальні звання.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
08 червня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про перехід з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
За принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача було визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України Харківській області №913080195171 від 14.06.2023 позивачу відмовлено в переході на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», яке мотивовано тим, що заявник з 07.01.2016 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно записів в трудових книжках, наданих заявником, стаж державної служби обраховано за період з 05.05.1993 по 17.04.2005, та становить 11 років 11 місяців 14 днів. В періодах, в яких йому присвоєно спеціальне звання, стаж роботи до державної служби не враховується. За періоди роботи з 18.04.2005 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 30.04.2008, з 01.05.2008 по 10.06.2013 неможливо визначити по записах трудової книжки, чи відноситься дана посада до державної служби.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано всіх необхідних вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ, пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII для призначення йому пенсії за віком на умовах статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016 (далі Закон № 889-VIII).
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 04.04.2018 року №822/254/18, від 15.12.2020 року у справі № 560/2398/19, від 18 березня 2021 року у справі № 500/5183/17.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно трудової книжки ОСОБА_1 з 05.05.1993 по 31.03.2016 працював на різних посадах в органах державної митної служби з присвоєнням спеціальних звань.
Механізм обчислення стажу державної служби визначає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229), пунктом 6 якого передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII.
Пунктом 8 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
У даному випадку застосуванню підлягає Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі Порядок №283).
Згідно пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Частиною сімнадцятою статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 регламентовано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Спеціальним законом, що визначає статус працівників митної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Митний кодекс України.
Стаття 154 Митного кодексу України 1991 року передбачала, що службовим особам митних органів України присвоюються персональні звання відповідно до займаних посад і стажу роботи.
Статтею 430 Митного кодексу України 2002 року визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу».
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 588 Митного кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України “Про державну службу”. При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу”, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналізуючи наведені положення Митного кодексу України та пункту 2 Порядку №283 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період проходження служби посадовими особами митних органів служби зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу” і в тому разі, якщо таким особам присвоювалися спеціальні звання під час проходження служби.
Відтак доводи апеляційної скарги про те, що періоди роботи у митних органах не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, так як в цей час позивачу були присвоєні спеціальні звання, є безпідставними.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що на час звернення позивача до органу пенсійного фонду з заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до положень Закону України від 10.12.2015 № 899-VІІІ “Про державну службу” він досягнув визначеного віку (62 роки), набув необхідний мінімальний страховий стаж, стаж його роботи на посадах державного службовця становить понад 20 років, що підтверджується записами у трудовій книжці, відтак, ОСОБА_1 має право на переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію державного службовця відповідно до п.п. 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 899-VІІІ “Про державну службу”.
Однак, висновки суду першої інстанції в частині зобов'язання призначити позивачу пенсію з врахуванням довідки про складові заробітної плати державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №86/7.4-22/51 від 14.03.2023 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби № 85/7.4- 22/51 від 14.03.2023 є передчасними, оскільки позивач звертався до відповідача про переведення його на пенсію державного службовця і пенсійним органом було відмовлено у зв'язку з відсутністю у позивача станом на 01 травня 2016 року 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Таким чином, звернення позивача і відмова відповідача стосувалися права на пенсію державного службовця, а питання визначення розміру пенсії і врахування відповідних довідок при зверненні позивача за пенсією відповідачем не вирішувалось.
За встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції в частині зобов'язання призначити пенсію позивача з урахуванням довідок №86/7.4-22/51 від 14.03.2023 та № 85/7.4- 22/51 від 14.03.2023 допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, а відтак рішення суду в цій частині слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, а в решті судове рішення слід залишити без змін.
Розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України не проводиться.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі № 380/13847/23 в частині зобов'язання призначити пенсію ОСОБА_1 з врахуванням довідок №86/7.4-22/51 від 14.03.2023 та № 85/7.4- 22/51 від 14.03.2023 скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову в цій частині.
У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі № 380/13847/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар