Справа № 759/6770/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/264/2024 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
06 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 17 квітня 2023року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 18.06.2020 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,
засуджено за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі. Вироком вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат.
За вироком, ОСОБА_7 , 06.03.2023 приблизно о 19 годині 07 хвилин, знаходячись неподалік від території автомийки самообслуговування по Кільцевій дорозі, 22 в м. Києві, незаконно зберігав при собі, без мети збуту, психотропну речовину - PVP, масою 0,315 г.
Так, ОСОБА_7 у невстановлені дізнанням час, місці та спосіб, незаконно придбав поліетиленовий пакетик з пазовим замком з кристалоподібною речовиною блакитного кольору, схожою на психотропну речовину, який з метою подальшого особистого вживання залишив на зберігання при собі, без мети збуту.
Коли ОСОБА_7 , 06.03.2023, приблизно о 19 годині 07 хвилин, знаходився на ділянці місцевості, розташованій поблизу автомийки самообслуговування по Кільцевій дорозі, 22 в м. Києві, він був викритим працівниками поліції, яким добровільно видав для подальшого вилучення поліетиленовий пакетик з пазовим замком з кристалоподібною речовиною блакитного кольору, масою 0,450 г.
Згідно висновку експертизи матеріалів, речовин та виробів№ СЕ-19/111-23/12461-НЗПРАП від 06.04.2023 у наданій на дослідження кристалоподібній речовині блакитного кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,315 г
PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), згідно Списку № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовині прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я від 02.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розміром особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP, за який передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 309 КК України, є маса від 0,15 г до 1,5 г.
Отже, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні незаконного придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, тобто кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. .
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі положень ст. ст. 71, 72 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18.06.2020 року та остаточно призначити покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
В обґрунтування апеляційної скарги не оспорюючи фактичні обставини, правильність кваліфікації його дій та доведеність вини обвинуваченого, зазначає, що судом при призначенні покарання ОСОБА_7 не застосовано закон, що підлягає застосуванню, а саме ст.ст. 71,72 КК України, що потягло за собою і призначення покарання, яке є несправедливим унаслідок м'якості.
Зазначає, що вироком суду було встановлено, що ОСОБА_7 раніше судимий вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18.06.2020 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки. Оскільки ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України під час дії іспитового строку, то остаточне покарання суд мав визначити за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України з урахуванням правил складання покарань, визначених ст.72 КК України.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.309 КК України, обраний судом вид покарання за ч.1 ст.309 КК України сторонами у апеляційному порядку не оскаржується.
Доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення м'якого покарання, колегія суддів вважає такими, що знайшли підтвердження при здійсненні апеляційного розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 був засуджений вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18.06.2020 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі та на підставі ст 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_7 було вчинено 06.03.2023 року, тобто після постановлення вироку Святошинським районним судом від 18.06.2020 та в період іспитового строку.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Однак суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року обмеження волі, не застосував вимоги ч.1 ст.71 КК України та не призначив покарання за сукупністю вироків з врахуванням вимог ст.72 КК України.
Оскільки ОСОБА_7 після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, то до покарання за даним вироком слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18.06.2020 року
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність у частині призначеного покарання, що призвело до його м'якості, а тому вирок Святошинського районного суду м. Києва від 17 квітня 2023 року підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням нового вироку.
Порушень кримінального процесуального закону, які б могли слугувати підставами для безпідставного скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст.404,405,407,420 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Святошинського районного суду міста Києва від 17 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 у частині призначення покарання скасувати.
Ухвалити у цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 18.06.2020 року та остаточно визначити покарання ОСОБА_7 у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання у виді позбавлення волі необхідно рахувати з моменту затримання під час приведення вироку до виконання.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
На вирок може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Суддя: Суддя: Суддя: