Провадження № 11-кп/824/2697/2024 Категорія: ч. 1 ст. 286 КК України
ЄУН: 355/1282/20 Суддя у І інстанції: ОСОБА_1
31 січня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Баришівського районного суду Київської області від 5 квітня 2023 року,
за участю сторін апеляційного провадження:
прокурора ОСОБА_8
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 5 квітня 2023 року задоволено клопотання ОСОБА_9 про звільнення від кримінальної відповідальності; звільнено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020110070000445 від 15 жовтня 2020 року, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Цією ж ухвалою вирішено питання процесуальних витрат та доля речових доказів.
Не погоджуючись з ухвалою, 19 січня 2024 року адвокат ОСОБА_6 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, скасувати ухвалу та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, представник потерпілого зазначає, що строк пропущено з поважних причин, оскільки про те, що в описовій частині ухвали зазначені недостовірні дані в частині відшкодування матеріальної шкоди, потерпілому стало відомо лише після звернення в страхову компанію для отримання страхового відшкодування заподіяного його здоров'ю в результаті ДТП.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_9 , захисник ОСОБА_10 , належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду, до суду апеляційної інстанції не з'явились.
Від представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без її участі та участі потерпілого.
Зважаючи на встановлені обставини, враховуючи думку прокурора, положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення клопотання про поновлення строку, додатково вказавши, що представник потерпілого перед цим зверталася до суду з заявою про виправлення описки в оскаржуваній ухвалі, проте, потім відмовилась від неї, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів доходить такого висновку.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на на інші ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що ухвала відносно ОСОБА_9 проголошена 5 квітня 2023 року у пристуності учасників кримінального провадження, у тому числі представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 , а відтак строк апеляційного оскарження для учасників кримінального провадження обчислюється з дня проголошення судового рішення.
З урахуванням вимог закону останній день подачі апеляційної скарги для представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 - 12 квітня 2023 року, проте апеляційна скарга адвокатом ОСОБА_6 була подана безпосередньо до суду першої інстанції лише 19 січня 2024 року.
Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року № 5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Однак, на думку колегії суддів, будь-яких поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали апелянтом не наведено.
Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави... (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenkov. Ukraine), заява N8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukhv. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Європейський Суд з прав людини, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, про що й зазначається у справах «Bellet v. France» (Белле проти Франції), «Judgment in the case of Ilhan v. Turkey» (Ільхан проти Туреччини), «Пономарьов проти України», «Щокін проти України».
Посилання представника потерпілого в апеляційній скарзі на ту обставину, що строк на апеляційне оскарження був пропущений через те, що потерпілому стало відомо, що в описовій частині ухвали зазначені недостовірні дані в частині відшкодування матеріальної шкоди лише після звернення в страхову компанію для отримання страхового відшкодування заподіяного його здоров'ю в результаті ДТП, на переконання колегії суддів, не свідчить про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не неведено жодних обставин, які б перешкоджали представнику потерпілого своєчасно ознайомитись з ухвалою суду.
Зазначені обставини, на переконання колегії суддів, не можуть бути визнані поважними причинами, які б давали підстави для поновлення представнику потерпілого строку на апеляційне оскарження ухвали Баришівського районного суду Київської області від 5 квітня 2023 року.
Таким чином, представник потерпілого не вказав об'єктивних причин, що перешкодили йому оскаржити ухвалу суду першої інстанції у передбачений законом строк, а відтак колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження у разі, якщо суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення, підлягає поверненню особі, яка її подала.
За таких обставин, апеляційна скарга представника потерпілого ОСОБА_6 підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 376, 117, 399 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Баришівського районного суду Київської області від 5 квітня 2023 року - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді:
______________________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4