Справа № 308/21466/23
1-кп/308/1281/23
02 лютого 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді кримінальне провадження № 12023071170000738 від 10.10.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 309 КК України, -
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке 10.10.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071170000738 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 309 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.10.2023 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, строк дії якого, ухвалою слідчого судді від 05.12.2023 року продовжено до 04.02.2024 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 діб, мотивуючи його вказує на наявність обґрунтованої підозри та те, що наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, експерта , спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, прокурор зазначив, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, з огляду на особу обвинуваченого, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього обов'язків.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через його необґрунтованість та недоведеність. Зокрема зазначила, що ризики наведені у клопотанні прокурора, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України нічим не підтверджені, обвинувачений ОСОБА_4 жодним чином не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування, вчиняти інше правопорушення чи будь-яким чином впливати на свідків, експертів чи спеціаліста у даному кримінальному провадженні. Просила врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання, а тому вважає за можливе застосувати до нього більш м'який запобіжний захід. У разі обрання слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила визначити розмір застави помірний для її внесення обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника з приводу заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваного, обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язана із необхідністю запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжних заходів є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 був обраний у даному кримінальному провадженні за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, з урахуванням його особи, який підозрювався у вчиненні тяжкого злочину, останній раніше судимий, підозрювався у вчиненні злочину під час перебування на іспитовому строці, у стані наркотичного сп'яніння. На даний час, ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні ряду інших кримінальних правопорушень, зокрема за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, що свідчить про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного та схильність останнього до вчинення злочинів.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено наступне.
Так, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду тяжких злочинів може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду. Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 передбачають покарання у виді позбавленням волі. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Також суд вважає доведеним ризик можливості незаконного впливу обвинуваченого на свідків, експерта чи спеціаліста у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів вигідних для нього.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПК України). За наведених вище обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, незаконно впливаючи на свідків, експерта чи спеціаліста у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_4 тим самим перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженню, що підтверджує наявність ризику - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Окрім цього, враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, суд вважає доведеним наявність ризику щодо можливого вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Щодо наявності ризику - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, суд вважає, що такий прокурором нічим необґрунтований та не доведений.
Таким чином, суд приходить до переконання про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що зазначені ризики не зменшились, а навпаки збільшились та виправдовують тримання особи під вартою.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними КПК України, конкретними підставами і метою його застосування.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Таким чином, вирішуючи питання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належне виконання ОСОБА_4 покладених на нього згідно кримінально-процесуального законодавства України обов'язків, тому суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу та необхідним застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, тяжкості кримінальних правопорушень у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , з урахуванням положення Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2024 року складає 3028,00 гривень, та з урахуванням особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідним визначити заставу у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 121120,00 грн. (сто двадцять однак тисяча сто двадцять (40х3028). Такий розмір застави, на переконання суду, буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України та забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
У випадку внесення застави суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов'язати ОСОБА_4 - прибувати до прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст.176-178,331,369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 309 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на період судового розгляду, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів, а саме до 29 березня 2024 року включно.
Строк дії ухвали закінчується 29 березня 2024 року, включно.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , покладених на нього обов'язків передбачених КПК України - в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто - 121 120,00 грн. (сто двадцять однак тисяча сто двадцять).
Роз'яснити, що обвинувачений ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
- прибувати до прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом прокурора, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Час проголошення повного тексту ухвали 07 лютого 2024 року о 15 год. 15 хв.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1