Справа № 620/12847/23 Суддя (судді) першої інстанції: Оксана ТИХОНЕНКО
12 лютого 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування висновку,-
Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування висновку.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 12 травня 2023 року Управлінням ЖКГ була оголошена закупівля: «Відновлення будівлі котельні з заміною теплотехнічного обладнання та зовнішніх теплових мереж КП «Спеціалізований комбінат комунально- побутового обслуговування» Чернігівської міської ради за адресою: м. Чернігів, вул. Кленова, 25» (Коригування) (CPV за ДК 021:2015 код 45454000-4: Реконструкція), шляхом застосування відкритих торгів відповідно до вимог Закону №922-VIII та Особливостей.
За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «МЖК-СЕРВІС», з яким 14 червня 2023 року був підписаний договір №7310-34 на виконання роботи по реконструкції об'єкту: «Відновлення будівлі котельні з заміною теплотехнічного обладнання та зовнішніх теплових мереж КП «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Чернігівської міської ради за адресою: м. Чернігів, вул. Кленова, 25» (Коригування) (CPV за ДК 021:2015 код 45454000-4: Реконструкція), зі строком виконання робіт до 31 серпня 2023 року включно, з правом передчасного виконання, на суму 4 107 622,00 грн.
Після чого, 24 липня 2023 року Держаудитслужбою був розпочатий моніторинг процедури закупівлі: «Відновлення будівлі котельні з заміною теплотехнічного обладнання та зовнішніх теплових мереж КП «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Чернігівської міської ради за адресою: м. Чернігів, вул. Кленова, 25» (Коригування) (CPV за ДК 021:2015 код 45454000-4: Реконструкція) (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05- 12-012271-а) (Наказ Держаудитслужби від 24 липня 2023 року №40-3 «Про початок моніторингу процедур закупівлі»).
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 12 жовтня 2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», (далі - Особливості).
За результатами проведеного моніторингу відповідачем був складений висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-12-012271-a від 14.08.2023 року (далі - Висновок), в якому встановлено порушення вимог пункту шостого частини другої статті 22 Закону та абзацу першого пункту 28 Особливостей.
На усунення виявленого порушення Держаудитслужба зобов'язала Управління ЖКГ здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому (зокрема шляхом проведення роз'яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.
Позивач, не погоджуючись зі спірним висновком відповідача, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад встановлює Закон «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII (тут і далі - у редакції на час проведення моніторингу), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Як обумовлено частиною четвертою статті 8 Закону №922-VIII, строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Положеннями частини шостої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У частині десятій статті 8 Закону №922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина дев'ятнадцята статті 8 Закону №922-VIII).
Статтею 22 Закону №922-VIII передбачено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року №552, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за №958/35241, затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі (далі - Порядок №552).
Згідно з розділом ІІІ Порядку №552, у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначаються:
1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;
2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;
3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:
структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);
найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення та, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначає вимогу зобов'язального характеру у спосіб, встановлений законом.
Спірним у розглядуваному випадку є питання обґрунтованості спірного висновку, яким установлено порушення вимог законодавства у сфері закупівель, допущених позивачем.
Надаючи оцінку оскаржуваному висновку в частині порушення позивачем абзацу першого пункту 28 Особливостей, яке полягало в тому, що при визначенні умов не повернення забезпечення тендерної документації, замовником не враховано строки подання документів переможцем, визначених Особливостями, колегія суддів зазначає наступне.
У висновку Держаудитслужби від 14.08.2023 року зазначено, що при визначенні умов неповернення забезпечення тендерної пропозиції, замовником не враховано строки подання документів переможцем, передбачених частиною шостою статті 17 Закону пунктом Закону №922-VIII та пункту 44 Особливостей, чим порушено вимоги абзацу першого пункту 28 Особливостей.
Абзацом першим пункту 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Тобто, тендерна документація повинна відповідати вимогам статті 22 Закону №922.
Так, пунктом 2 частини другої статті 22 Закону №922-VIII передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Пунктом 15 частини 2 цієї ж статті встановлено, що у тендерній документації зазначаються також відомості щодо розміру та умов надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
При цьому частиною першою статті 25 Закону №922-VIII передбачено, що замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику.
У частині третій статті 25 Закону №922-VIII зазначені застереження щодо не повернення забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції учаснику, зокрема у разі:
1) відкликання тендерної пропозиції/пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;
2) непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі;
3) ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений частиною шостою статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;
4) ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі)/спрощеної закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
Як видно з пункту 3 тендерної документації, позивачем дотримані вимоги Закону в цій частині, а саме: зазначено застереження щодо неповернення забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції учаснику у разі ненадання переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі) у строк, визначений частиною шостою статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.
Таким чином, при визначенні умов неповернення забезпечення тендерної пропозиції у пункті 3 «Умови повернення чи неповернення забезпечення тендерної пропозиції» розділу III Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації, замовником враховано застереження щодо неповернення забезпечення тендерної пропозиції учаснику, визначених частиною третьою статті 25 Закону №922-VIII.
При цьому судова колегія зауважує на тому, що норми Закону України мають вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України, а тому першочерговому застосуванню підлягають норми Закону.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Посилання відповідача в оскаржуваному висновку на порушення позивачем вимог частини шостої статті 17 Закону №922-VIII, пункту 44 Особливостей, судова колегія також не приймає до уваги з огляду на таке.
Частиною шостою статті 17 Закону №922-VIII встановлено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.
Пункт 44 Особливостей визначає підстави, за яких замовник відхиляє тендерну пропозицію.
У вказаному пункті Особливостей зазначено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту, (пункт 44 Особливостей).
Отже, вказаними нормами саме для переможця процедури закупівлі встановлено порядок та строк, в якій він повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону №922-VIII та у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 44 Особливостей.
У свою чергу, відповідно до положень статті 31 Закону №922-VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі ненадання переможцем процедури закупівлі у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону. Проте у спірному випадку вказані обставини відповідачем не перевірялися.
З огляду на наведене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позиція відповідача у спірному випадку є формальною та необґрунтованою і не спрямована на досягнення легітимної мети діяльності органу державного фінансового контролю.
Щодо порушення позивачем пункту 6 частини другої статті 22 Закону №922-VIII судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до пункту 28 Особливостей у редакції, що діяла на момент оголошення закупівлі, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону №922-VIII з урахуванням цих Особливостей.
Згідно пункту шостого частини 2 статті 22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначаються зокрема відомості про місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що в пункті 4.3. Розділу І «Загальні положення» тендерної документації (нова редакція) містяться відомості про місце виконання робіт: Україна, 14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Кленова, 25; кількість та обсяг: 1 робота (відповідно до Додатку №2 Тендерної документації). Додатки №1-5 до тендерної документації є невід'ємними складовими частинами до неї. Так, згідно Додатку №2 до тендерної документації, місцем виконання робіт та надання послуг зазначено: Україна, 14000, Чернігівська обл, м. Чернігів.
Окрім того, відповідно до висновку за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2023-05-12-012271-a від 14.08.2023 року відповідачем в пункті 1 розділу II констатуючої частини не описано, яким чином позивачем було порушено вимоги пункту шостого частини другої статті 22 Закону №922-VIII.
А отже, пункт 2 розділу II констатуючої частини висновку суперечить пункту 1 розділу ІІ констатуючої частини висновку в частині невідповідності тендерної документації (нова редакція) вимогам законодавства у сфері публічних закупівель, а саме вимогам пункту шостого частини 2 статті 22 Закону.
Отже, на підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що тендерна документації (нова редакція) відповідає вимогам законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема щодо зазначення місця виконання роботи, її обсяг, що не порушує вимоги пункту шостого частини 2 статті 22 Закону.
Щодо зазначення у висновку відповідача зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону №922-VIІІ у висновку обов'язково зазначається зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з розділом ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року №552, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за №958/35241, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Отже, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення.
У спірному висновку Держаудитслужбою зобов'язано позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому (зокрема шляхом проведення роз'яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.
Висновок про результати моніторингу закупівлі є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, породжує права і обов'язки для позивача.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Посилання у пункті 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку на положення статей 5,10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» є загальними, оскільки вказані норми встановлюють контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель та права органу державного фінансового контролю.
Між тим, пункт 3 констатуючої частини висновку про результати моніторингу закупівлі від 14.08.2023 року в частині вимог про усунення виявлених порушень, встановлених органом фінансового моніторингу, не відповідає критеріям, передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, оскільки не містить посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого та в якому законодавчому порядку, позивач має усунути порушення, що суперечить Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року №552.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 14.08.2023 року №-05-12-012271-a складений без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58) викладено позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність оскаржуваного висновку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.