Справа № 580/7900/23 Суддя (судді) першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА
12 лютого 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.01.2021 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 звернувся до УДМС у Черкаській області із заявою-анкетою №120511400 про внесення до Єдиного державного демографічного реєстру інформації про нього у зв'язку з оформленням посвідки на тимчасове проживання, тому 08.02.2021 року ОСОБА_1 оформлено та видано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 строком дії до 28.03.2021 року.
31.03.2021 року у зв'язку з закінченням строку дії паспорта громадянина РФ для виїзду за кордон та оформленням нового паспорта громадянина РФ для виїзду за кордон № НОМЕР_2 (терміном дії до 29.03.2026 року), ОСОБА_1 звернувся до УДМС у Черкаській області із заявою-анкетою №121801100 про внесення до Єдиного державного демографічного реєстру інформації про нього у зв'язку з оформленням посвідки на тимчасове проживання внаслідок обміну, тому 08.04.2021 ОСОБА_2 оформлено та видано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_3 , строком дії до 06.04.2022 року.
06.03.2023 року до УДМС у Черкаській області надійшло звернення ОСОБА_1 (зареєстровано в журналі обліку звернень громадян за вхідним №Ч-19/6/7101-23), в якому позивач просив продовжити йому посвідку на тимчасове проживання, а також надати роз'яснення щодо його законного перебування на території України, відповідь на це звернення просив надіслати на електронну пошту.
15.03.2023 року УДМС у Черкаській області листом за вих.№Ч-19/6/7101-23/7101.3/41-23 повідомило позивача про розгляд згаданого звернення, надавши законодавчо обґрунтовані роз'яснення по суті порушених питань.
Позивач, вважаючи, що відповідач неналежним чином розглянув його звернення від 06.03.2023 року №Ч-19/6/7101-23 та допустив при цьому протиправну бездіяльність, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року №3773-VI (далі - Закон №3773-VI), Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР), Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №322 (далі - Порядок №322).
Згідно з частиною першою статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону №3773-VI іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Пунктом 18 частини першої статті 1 Закону №3773-VI визначено, що посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Частиною 14 статті 4 Закону №3773-VI обумовлено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.
Положеннями частини 3 статті 5 Закону №3773-VI визначено, що іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п'ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.
Згідно з частиною 14 статті 5 Закону №3773-VI підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
Технічний опис, зразки бланків посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною, знищення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина 21 статті 5 Закону №3773-VI).
Відповідно до пункту 1 Порядку №322 посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (пункт 2 Порядку №322).
Згідно з пунктом 3 Порядку №322 посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України та які:
1) досягли 16-річного віку або не досягли 16-річного віку, але самостійно прибули в Україну з метою навчання, - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто;
2) не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними, - на підставі заяв-анкет осіб, зазначених у частинах другій - тринадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», до яких вони прибули з метою возз'єднання сім'ї.
Абзацом першим пункту 4 Порядку №322 визначено, що посвідка видається строком на один рік, крім випадків, визначених цим пунктом.
За правилами, визначеними пунктом 7 Порядку №322, обмін посвідки здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до посвідки; 2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки; 3) закінчення строку дії посвідки; 4) непридатності посвідки для подальшого використання.
Пунктом 19 Порядку №322 передбачено, що у разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.
Положеннями пункту 39 Порядку №322 унормовано, що для оформлення у зв'язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи: 1) посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення); 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, крім випадків, установлених абзацом восьмим цього пункту; 3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 4) документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3 і 4 пункту 7 цього Порядку), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 5) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником); 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.
Іноземець або особа без громадянства під час подання документів пред'являють працівникові територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 6 цього пункту.
До заяви-анкети додаються оригінали документа, зазначеного у підпункті 3 цього пункту, і документа, що підтверджує сплату адміністративного збору, та копії документів, зазначених у підпунктах 1, 2 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору, засвідчені працівником територіального органу/ територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки «Згідно з оригіналом» та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
Оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2 і 5 цього пункту, та документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертаються іноземцеві або особі без громадянства.
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв'язку із закінченням строку її дії, додатково подаються дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки та документи, зазначені у пункті 33 цього Порядку (пункт 40 Порядку №322).
Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що обов'язковою передумовою для оформлення, в т.ч. й обміну, посвідки на тимчасове проживання є особисте звернення іноземця або особи без громадянства до територіального органу/територіального підрозділу ДМС із заявою-анкетою встановленого зразка та подання необхідних документів, передбачених Порядком №322.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач засобами поштового зв'язку скерував до УДМС у Черкаській області письмове звернення від 01.03.2023 року (вхідний №Ч-19/6/7101-23), в якому зазначив, що він має громадянство Російської Федерації, перебуває на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_3 , термін дії якої закінчився 06.04.2022 року та водночас просив продовжити йому указану посвідку і надати роз'яснення щодо його законного перебування на території України.
Оскільки вищезазначене звернення позивача від 01.03.2023 року (вхідним №Ч-19/6/7101-23) не є заявою-анкетою встановленого зразка та до цього звернення позивачем не додано жодного документу, перелік яких визначений Порядком №322, відповідач правомірно розглянув його у порядку, визначеному Законом №393/96-ВР та в строки, встановлені положеннями частини першої статті 20 вказаного Закону, позивачу надано письмову відповідь від 15.03.2023 року №Ч-19/6/7101-23/7101.3/41-23, в якій йому роз'яснено законодавчо встановлений порядок обміну посвідки на тимчасове проживання та особливості такого обміну під час дії воєнного стану.
Також необхідно зазначити, що позивачем до матеріалів позовної заяви додано копію заяви від 01.03.2023 року (а.с. 5), яка за своїм змістом є ідентичною тій, що була ним скерована до УДМС у Черкаській області (а.с. 87), однак, у заяві від 01.03.2023 року (а.с. 5) позивачем зазначено в додатках: копія переказу закордонного паспорту, копія посвідки на тимчасове проживання, копія поліса мед. страхування, копія паспорта дружини, копія довідки про реєстрацію, в той час, як у зверненні від 01.03.2023 року (а.с. 87, яке 06.03.2023 року зареєстровано в журналі обліку звернень громадян відповідача за вхідним №Ч-19/6/7101-23) не були перелічені та додані до нього вищезазначені додатки. В описі вкладення до цінного листа (а.с. 6) зазначено, що фактично оператором поштового зв'язку АТ «Укрпошта» прийнято та направлено відповідачу лише звернення від 01.03.2023 року кількістю 1 аркуш без зазначення вищезазначених додатків, а також запит щодо заборони в'їзду на територію України від 01.03.2023 року з додатком на 1 арк.
Відтак, оскільки звернення позивача від 01.03.2023 року (вхідний №Ч-19/6/7101-23) не є заявою-анкетою встановленого зразка та до цього звернення позивачем не додано жодного документу, перелік яких визначений Порядком №322, суд не надає правової оцінки наявності або відсутності підстав для видачі позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні.
Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.