ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2441/24
провадження № 1-кс/753/488/24
"01" лютого 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Молочанськ, Токмацького району, Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, депутатом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України..
01.02.2024 старший слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернулась до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що групою слідчих слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві розслідується кримінальне провадження №12024100020000683, в рамках якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що був скоєний за таких обставин.
31.01.2024 близько о 14 год. 38 хв. знаходячись в салоні автобуса № 42, який рухався по вул. Здолбунівській в м. Києві, в напрямку вул. Урлівська в м. Києві ОСОБА_5 , відкрито, шляхом ривка, викрав у потерпілого ОСОБА_8 мобільний телефон марки «Хіаomi Redmi 9С» 2/64 Gb, вартістю 3198 грн. 00 коп.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення та недостатністю менш суворих запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 , заперечуючи проти задоволення клопотання слідчого, посилались на відсутність доказів існування ризиків, наведених прокурором. Крім того, захисник стверджував про відсутність намірів у підозрюваного вчиняти інші злочини чи переховуватись від слідства, впливати в будь-яких спосіб на потерпілого у кримінальному провадженні. Захисник просив відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В судовому засідання за клопотанням захисника була допитана у якості свідка мати підозрюваного ОСОБА_9 . Свідок повідомила, що вони разом із її сином ОСОБА_5 проживають в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Підозрюваного характеризує позитивно. Вказала, що ОСОБА_5 наразі перебуває на її матеріальному забезпеченні, оскільки не працевлаштований та не має власного доходу. Не заперечувала щодо проживання ОСОБА_5 в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 у разі застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Як вбачається із матеріалів клопотання 31.01.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
Наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: допитами свідків, протоколами огляду місця події, висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи, рапортами співробітників поліції та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що існує висока ймовірність, що зазначені слідчим обставини мали місце, а ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення підтверджується достатніми на цьому етапі розслідування доказами.
При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja проти Естонії, § 64).
Встановленням особи підозрюваного з'ясовано, що останній уродженець м. Молочанська Запорізької області, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, дітей на утриманні не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Підозрюваний, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має певні соціальні зв'язки для особи його віку та статусу.
Враховуючи доводи підозрюваного щодо відсутності намірів втрати довіри держави, слідчий суддя вважає, що ризик втечі останнього є маловірогідним.
Слідчий суддя звертає увагу, на те, що при обґрунтуванні ризику втечі прокурор посилався лише на суворість покарання, за відсутності аналізу та оцінки факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій ОСОБА_5 піддається кримінальному переслідуванню, що в свою чергу прямо суперечить практиці ЄСПЛ.
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, то відсутність постійного джерела доходу може спонукати підозрюваного до вчинення інших кримінальних правопорушень.
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, то такі твердження слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні не підтверджено будь-якими фактами або ж обставинами, а тому ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеним.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Тримання під вартою відповідно до статті 5 § 1 (с) має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, §§ 55-56).
Постанова про тримання під вартою повинна містити конкретні підстави і встановлювала точну тривалість такого заходу (Meloni проти Швейцарії, § 53).
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov проти Росії § 140). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov проти Росії, § 183; Lelievre проти Бельгії, § 97; Shabani проти Швейцарії, § 62).
Отже, суд повинен розглянути можливість застосування менш інтрузивних заходів, ніж тримання під вартою (Ambruszkiewicz проти Польщі, § 32).
Прокурором не доведено, що має місце такий надзвичайний ступінь ризиків, які б виправдовували застосування найсуворішого запобіжного заходу, а інші найменш обтяжливі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При цьому, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного, в даному випадку, не підлягають застосуванню запобіжні заходи у виді особистого зобов'язання, застави у зв'язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити настанню вищевказаних ризиків.
Відтак, за результатами оцінки сукупності встановлених обставин слідчий суддя вбачає підстави для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту з забороною ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 цілодобово, з покладенням обов'язків протягом двох місяців прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись статтями 180, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяця.
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 - цілодобово, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.
Зобов'язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити ОСОБА_5 , з під варти в залі суду.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання ним обов'язків, покладених судом, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дія ухвали закінчується 01.04.2024.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1