12 лютого 2024 року Чернігів Справа № 620/17308/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг по платежу орендна плата з фізичних осіб у сумі 50 980,16 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує податки до бюджету, а тому має податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 50980,16 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, також надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за адресою реєстрації місця проживання фізичної особи, проте поштовий конверт повернувся на адресу суду неврученим із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків.
Відповідно до довідки про наявність податкового боргу станом на 18.10.2023 у відповідача наявна заборгованість по платежу орендна плата з фізичних осіб у сумі 50 980,16 грн (а.с. 8).
Оскільки податковий борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідач у відповідності до пункту 15.1 статті 15 ПК України є платником податку та згідно підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами.
Положеннями пункту 38.1 статті 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За приписами пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.
В пункті 57.3 статті 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу .
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 18.10.2023 відповідач має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 50980,16 грн.
Податковим повідомленням-рішенням №320768-2410-1909 від 01.09.2022 позивачу нараховано платіж по орендній платі на суму 27216,70 грн, граничний термін сплати 12.12.2022, однак враховуючи сплату 7535,75 грн, заборгованість становить 19680,95 грн;
Податковим повідомленням-рішенням №642152-2410-1909-UA61020070000092368 від 03.07.2023 позивачу нараховано платіж по орендній платі на суму на суму 31299,21 грн, граничний термін сплати 09.10.2023.
Вказані податкові-повідомлення рішення направлені відповідачу за адресою реєстрації місця проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення та відповідно до приписів пункту 42.2 статті 42 ПК України вважаються належним чином врученими (а.с.13,14,15).
З огляду на положення пунктів 56.17 та 56.18 статті 56 ПК України зазначені грошові зобов'язання платником не оскаржені, тож є узгодженими, проте в порушення пункту 57.3 статті 57 не сплачені боржником
Пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вказаних норм позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 07.02.2022 №№0001127-1304-1920 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що передбачено приписами пункту 58.3 статті 58, пункту 42.2 статті 42 ПК України (а.с.11).
Зазначена податкова вимога була повернута поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.12).
Згідно зі статтею 42 цього Кодексу податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п.42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Таким чином, податковий борг відповідача повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема, розрахунком суми боргу, випискою з інтегрованої картки платника податку (а.с. 9, 16-17).
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючому органу надано право звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків на суму податкового боргу або його частини.
Наведеними положеннями норм права чітко встановлений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, і контроль за дотриманням такого обов'язку платниками податків покладений на позивача.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного правового аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути в дохід бюджету з рахунків ОСОБА_1 в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти у сумі 50 980,16 грн (п'ятдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 16 коп.) гривень для погашення податкового боргу по платежу орендна плата з фізичних осіб.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (вул.Білецька,1, м.Тернопіль, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ ВП 44143637).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне рішення суду складено 12 лютого 2024 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО