Рішення від 12.02.2024 по справі 620/16638/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року Чернігів Справа № 620/16638/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Косенко В.С.,

представника позивача Кушнеренка Є.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та просить:

визнати протиправними дії Новозаводського відділу ДВС у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови у знятті арешту на картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк" на ім'я ОСОБА_1 для зарахування заробітної плати;

зобов'язати Новозаводський відділ ДВС у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою та розміщені на картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ "Приватбанк" на ім'я ОСОБА_1 для зарахування заробітної плати.

Позов мотивовано тим, що постановою державного виконавця Новозаводського відділу ДВС у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в межах виконавчого провадженні №71817679, відкритого на підставі виконавчого листа №620/7630/21 від 23.05.2022, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом, накладено арешт на всі кошти, що перебувають на рахунках позивача, в тому числі на зарплатний рахунок та заробітну плату, яка знаходиться на ньому, чим порушено права позивача на мирне володіння своїм майном та на оплату праці.

Ухвалою суду від 20.12.2023 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 поновлено позивачу строк на звернення до суду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначає, що в межах виконавчого провадження №71817679 16.05.2023 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів. Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Оскільки банк не повідомляв про цільове призначення коштів на рахунку ОСОБА_1 та не повертав постанову про арешт коштів на рахунку без виконання, не отримував документального підтвердження про спеціальний режим використання рахунку боржника, отже рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк" на ім'я ОСОБА_1 , не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання і законом не заборонено звернення стягнення на кошти, які обліковуються на таких рахунках, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Також зазначає, що заявлені витрати на правничу допомогу не відповідають критерію реальності та розумності їх розміру, тому просить зменшити їх розмір.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Чернігівським окружним адміністративним судом 23.05.2022 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 527376,76 грн (а.с.73-74).

На підставі вказаного виконавчого листа старшим державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рожко Н.В. 16.05.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71817679, постанову про стягнення виконавчого збору, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника (а.с. 75,76,77,78).

Постановою про арешт коштів боржника від 16.05.2023 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 580340,17 грн (а.с.23, 78).

Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена на адресу місця реєстрації позивача, проте повернулась до відповідача неврученою із поштовою відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 79,80).

Позивач з 14.05.2022 проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 та отримує заробітну плату на картковий рахунок НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриваБанк» про рух коштів (а.с.20-21).

На підставі постанови про арешт коштів боржника накладено арешт на грошові кошти позивача, що містяться на картковому рахунку НОМЕР_1 .

Позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявами від 10.10.2023 та від 26.10.2023 про зняття арешту з вищезазначеного рахунку, оскільки даний рахунок призначений для виплати заробітної плати, однак листами від 20.10.2023 та від 02.11.2023, позивачу повідомлено, що підстави для зняття арешту відсутні, оскільки зазначений рахунок не має спеціального режиму використання (а.с. 84-86, 87,88-89).

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі не виконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404).

Згідно з статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 1 частини 1статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частиною 1 статті 48 Закону №1404-VIII передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону №1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 151 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

За приписами статті 56 Закону 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Отже, виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом 1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

При цьому, частиною 2 статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 та від 20.04.2022 у справі №756/8815/20.

Статтею 59 Закону №1404-VIII врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного виконавцем.

Зокрема, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Отже, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону № 1404-VIII.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05. 2020 у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).

При цьому, передбачене абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону №1404-VIII зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини 4 статті 59 цього Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку з забороною встановленою законом.

Верховний Суд у постанові від 10.06.2021 у справі №520/4794/20 про оскарження дій державного виконавця з арешту грошових коштів боржника - фізичної особи у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису нотаріуса, дійшов висновку про те, що банк повинен повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунках боржника та повернути постанову про накладення арешту на грошові кошти, накладення арешту на які заборонено законом. Одночасно боржник, звертаючись до виконавця з заявою про неможливість накладення арешту на кошти на рахунку та/або про зняття арешту, повинен надати підтверджуючі документи.

Сторонами не заперечується, що на підставі постанови старшого державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рожко Н.В. 16.05.2023 про арешт коштів боржника, винесеної в межах виконавчого провадження №71817679, накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ "Приватбанк" на ім'я ОСОБА_1

У поданому позові позивач просить скасувати арешт грошових коштів, які знаходяться на вказаному рахунку, що є заробітною платою.

Разом з тим відсутнє підтвердження про належність рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ "Приватбанк" на ім'я ОСОБА_1 , до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання.

Довідка АТ КБ «ПриватБанк» від 09.10.2023 підтверджує, що на даний рахунок надходить заробітна плата позивача, але, разом з тим, не виключає, що на даний рахунок можуть також зараховуватися і інші кошти і не визначає статус такого рахунку, що має спеціальний режим використання (а.с20-21).

Законом визначено окремий порядок здійснення відрахувань із заробітної плати, встановлено відповідні заборони у відсотковому визначенні для таких стягнень.

Так, відповідно до статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зокрема, із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Проте статтею 70 Закону № 1404-VIII встановлено розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, а не розмір стягнення з арештованих коштів боржника.

Тому керуючись статтею 70 Закону № 1404-VIII головним державним виконавцем 05.06.2023 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату позивача, яку направлено для виконання за місцем його роботи - до військової частини НОМЕР_3 . У цій постанові зазначено про необхідність здійснення відрахувань із доходів боржника на користь стягувача у розмірі 20 відсотків доходів щомісячно до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 580340 грн, в тому числі виконавчій збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій (а.с.24-26).

Крім того, суд звертає увагу на те, що Законом України від 11.04.2023 №3048-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» запроваджено окремий порядок відповідно до якого, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

08.06.2023 державним виконавцем розглянута заява ОСОБА_1 від 05.06.2023 про визначення поточного рахунку фізично особи та винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника для здійснення видаткових операцій, а саме визначено ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, яку направлено на виконання АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 81, 82).

29.06.2023 до Новозаводського ВДВС у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» про виконання постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника для здійснення видаткових операцій у виконавчому провадженні №71817679 (а.с.83).

За таких обставин позивач у зв'язку з арештом рахунку НОМЕР_1 не позбавлений можливості використовувати зароблені кошти у розмірі двох мінімальних заробітних плат на місяць

Також аналізуючи зміст постанови про арешт коштів боржника від 16.05.2023 суд встановив, що державний виконавець у ній акцентував увагу на тому, що арешт накладено на всі кошти, «крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику, а також у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність протиправності в діях старшого державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рожко Н.В. щодо відмови у знятті арешту на картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ "Приватбанк" на ім'я ОСОБА_1 .

Згідно із частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, установлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Княжа, 28, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 35029699).

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО

Попередній документ
116961202
Наступний документ
116961204
Інформація про рішення:
№ рішення: 116961203
№ справи: 620/16638/23
Дата рішення: 12.02.2024
Дата публікації: 15.02.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.02.2024)
Дата надходження: 08.11.2023
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
25.01.2024 10:00 Чернігівський окружний адміністративний суд
29.01.2024 10:30 Чернігівський окружний адміністративний суд