Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 лютого 2024 року Справа № 520/27690/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мельникова Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказів, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 1 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2023 № 2624 «Про притягнення до відповідальності» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2023 № 1950 в частині виплати премії не в повному через накладення дисциплінарного стягнення відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2023 № 2624 «Про притягнення до відповідальності» та виплатити належні кошти у встановленому порядку в повному розмірі.
Ухвалою суду від 09.10.2023 року прийнято адміністративну справу до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.
Ухвалою суду від 11.12.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказів - залишено без руху; надано позивачу термін - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви; повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін; роз'яснено позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвалою суду від 20.12.2023 року розгляд справи №520/27690/23 за вищевказаним позовом постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні на 15.01.2024 року о 14:15 год. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, зал №20; роз'яснено учасникам справи, що розгляд клопотання про поновлення строків позовної давності буде здійснено судом у судовому засіданні.
В подальшому, розгляд справи було відкладено до 12.02.2024 року.
У судове засідання позивач або представник позивача не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Через канцелярію суду від представника позивача та позивача надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши подані до суду заяви та наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, заявлено клопотання про повернення позову без розгляду, в обґрунтування якого вказано, що відповідно до положень ст. 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець, який вважає, що не вчиняв правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк, що узгоджується із приписами ч.5 ст. 122 КАС України. Отже, оскільки позивач був ознайомлений із оскаржуваним наказом 14.05.2023 року, про що свідчить його особистий підпис та пояснення, то останній без поважних причин пропустив строк на звернення до суду. З огляду на відсутність поважних причин пропуску шестимісячного строку на звернення до суду, відповідно до вимог ч.2 ст. 123 КАС України позов підлягає поверненню без розгляду.
Позивачем через канцелярію суду було подано клопотання про поновлення строків позовної давності, в якому останній просить суд визнати причину пропуску строку поважними, відкрити провадження по справі та розглянути його за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування поданого до суду клопотання вказано, що його було ознайомлено з наказом командира військової частини перед звільненням та службовою карткою. Також, його було ознайомлено з наказом за день до виключення зі списків особового складу, ним не ставилась дата ознайомлення та можливо в нетаємному діловодстві поставлена дата підписання самостійно. Відтак, позивачем було ознайомлено з наказом безпосередньо перед звільненням.
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом, іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, п. 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, передбачено, що військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Приписами частини третьої статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі №9901/325/19.
У поданому до суду клопотанні про поновлення строків позовної давності позивачем повідомлено суду про те, що зі спірним наказом він ознайомився перед звільненням, за день до виключення зі списків особового складу, та при такому ознайомленні ним не було проставлено дати ознайомлення.
Суд враховує вказані пояснення позивача, проте зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що зворотній бук наказу від 09.05.2023 року №2624 командира Військової частини НОМЕР_1 "Про притягнення до відповідальності" містить в собі зазначення про доведення начальнику відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 підполковнику ОСОБА_2 , тобто позивачу, такого наказу із зазначенням дати "14.05.2023 року". При цьому, цифрове значення дати дня ознайомлення відтворено рукописно. Також, на вказаному аркуші міститься рукописний текст у вигляді пояснень із зазначенням підпису імені та прізвища позивача, а також дати "14.05.2023 року".
Відтак наявні в матеріалах справи докази спростовують пояснення позивача стосовно часу ознайомлення із спірним у цій справі наказом, тоді як доводи, наведені позивачем у клопотанні про поновлення строків позовної давності не підтверджено жодними доказами.
Крім того, суд зазначає, що під час розгляду справи не надано жодних доказів, що могли б свідчити про підробку або фальсифікацію поданих до суду доказів відповідачем.
Отже, звернення до суду з даним позовом позивачем було здійснено з порушенням місячного строку, встановленого ч.5 ст.122 КАС України, з дати ознайомлення з оскаржуваним наказом.
Відповідно до положень ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із приписами ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Положеннями ч.ч.3 та 4 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача про повернення позову без розгляду та залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. При цьому, клопотання позивача про поновлення строків позовної давності є таким, що не підлягає задоволенню.
Водночас зазначає, що з огляду на приписи Кодексу адміністративного судочинства України у даному випадку з огляду на висновок суду про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, підстави для повернення такого позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241 - 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання позивача про поновлення строків позовної давності - відмовити.
Клопотання представника відповідача про повернення позову без розгляду - задовольнити частково.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказів - залишити без розгляду.
У задоволенні іншої частини вимог клопотання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.