Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
13 лютого 2024 року № 520/31341/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.09.2023 року про розгляд заяви щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, передбаченої Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 20.07.2022 року перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та індексації, які позивач отримував під час проходження служби та з яких нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок, розмір яких зазначений у довідці Національної академії Національної гвардії України від 16.01.2023 №84/6-43.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії з 20.07.2022 року у розмірі, якій обчислено з грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та індексації, визначений у довідці Національної академії Національної гвардії України від 16.01.2023 №84/6-43
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Дослідивши надані до справи матеріали, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. Позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 20.07.2022р., з 08.09.2022р. позивача переведено на пенсію по інвалідності.
Згідно протоколу про призначення пенсії у складі грошового забезпечення з якого ГУПФУ було обчислено пенсію враховано посадовий оклад - 5780,00 грн., оклад за військове звання - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 3630,00 грн., надбавка за кваліфікацію (3%), надбавка за специфічні умови проходження служби (50%), та премія (165%). Всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 21325,07 грн.
Позивач звернувся до Національної академії Національної гвардії України із заявою щодо надання довідки про всі без виключення щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які ОСОБА_1 отримував помісячно за останні 24 календарні місяці підряд перед місяцем звільнення з військової служби та із зазначенням відомостей про щомісячну додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168, індексацію, та із обов'язковим зазначенням відомостей про нарахування та сплату єдиного соціального внеску із зазначених виплат.
Національна академія Національної гвардії України надала довідку від 16.01.2023 №84/6-43 яка містить відомості про нараховану та виплачену додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022р. №168, та індексацію за останні 24 календарні місяці підряд перед місяцем звільнення з військової служби, із обов'язковим зазначенням відомостей про нарахування та сплату єдиного соціального внеску із зазначених виплат.
Позивач звернувся до ГУПФУ із заявою від 18.05.2023 року, про перерахунок пенсії у зв'язку із поданням додаткових документів - довідки Національної академії Національної гвардії України №84/6-43 від 16.01.2023, та невірним обчисленням розміру пенсії при її призначенні, а саме обчислення розміру пенсії з грошового забезпечення без урахування індексації та щомісячної додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168.
ГУПФУ за результатами розгляду зазначеної заяви прийнято рішення від 18.09.2023 року, в якому зазначено, що провести перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки №84/6-43 від 16.01.2023 немає підстав, оскільки індексація доходів та додаткова винагорода не відноситься до складових грошового забезпечення, що носить постійний характер.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Предметом спору у даній справі, є питання правомірності не включення відповідачем до грошового забезпечення (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії: додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 та індексації.
Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).
За змістом пункту 2 Порядку № 260 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови №168:
- в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";
- пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення;
- доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Частиною 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ унормовано, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Відповідно до п. 7 постанови КМУ № 393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 року у справі № 522/2738/17 відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 року (№ 21-70а15) та дійшла висновку, що при обчисленні пенсії на підставі ст. 43 Закону № 2262-ХІІ не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Також, у своїй постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що додаткова винагороди, передбаченої постановою № 168 є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у певних діях та заходах на період дії воєнного стану. При цьому розмір винагороди та виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період.
Отже, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів перебування в певних обставинах, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.11.2023 року у справі № 240/7091/20.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
З урахуванням вказаного, додаткова винагорода, виплата якої передбачена постановою № 168 не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, з огляду на що, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону № 2011-ХІІ містить відсилочну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.
Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Згідно зі статтею 4 вказаного Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що незважаючи на наявність спеціального законодавства Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими регулюються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців), яке разом із тим не врегульовує питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі № 638/9697/17.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Отже, з огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають часткову задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.09.2023 року про розгляд заяви щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 , з 20.07.2022 року на підставі довідки Національної академії Національної гвардії України від 16.01.2023 №84/6-43, із врахуванням індексації грошового забезпечення.
Щодо решти позовних вимог, суд вважає їх передчасними, спрямованими на майбутнє, отже такими, що задоволенню не підлягають, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, наразі спір з приводу вказаних обставин відсутній.
Судові витрати належить розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 139,243,246, 255, 293,295,297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.09.2023 року про розгляд заяви щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 , з 20.07.2022 року, на підставі довідки Національної академії Національної гвардії України від 16.01.2023 №84/6-43, із врахуванням індексації грошового забезпечення.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.