12 лютого 2024 року м. Рівне №460/8696/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
доГоловне управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Рівненській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2023 №212217000705.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведено фактичну перевірку за місцем ведення позивачем господарської діяльності. 20.03.2023 податковим органом винесено спірне податкове повідомлення-рішення, яким за порушення вимог податкового законодавства до позивача застосовані відповідні штрафні санкції. Зі змістом рішення позивач не погоджується, посилаючись на відсутність підстав для проведення перевірки, відсутність дійсних порушень у господарській діяльності позивача, пов'язаних з дотриманням порядку проведення розрахункових операцій, обліку товарних запасів.
Ухвалою суду від 17.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Головне управління ДПС у Рівненській області подало відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що за результатами перевірки до позивача застосовані штрафні санкції за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, порушення порядку обліку товарних запасів. Зазначає, що доводи позовної заяви не спростовують результати перевірки. Також вважає, що податковий орган мав належні та достатні підстави для проведення такої перевірки.
У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача.
У відзиві на позовну заяву та відповіді на відзив також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець з 09.08.2005 (номер запису 25980000000001211), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №688553.
За інформацією у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
10.02.2023 В.о.начальника ГУ ДПС в Рівненській області, з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та на підставі підпунктів 80.2.2 пункту 80.2 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, пункту 80.8 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України, винесено наказ №196-п про проведення з 13 лютого 2023 року фактичної перевірки тривалістю 10 діб платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності в магазині, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того. в наказі зазначено, що період діяльності, що перевіряється згідно зі ст. 102 ПК України.
Перед початком проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 вручено копію наказу №196-п, пред'явлені направлення на проведення перевірки від 13.02.2023 №267/ЖЗ/17-00-07-05-15, №268/ЖЗ/17-00-07-05-15.
За наслідками проведеної перевірки посадовими особами контролюючого органу складено акт фактичної перевірки, дата та реєстраційний номер акту в органі ДПС: від 22.02.2023 №1537/Ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_2 , в якому встановлено порушення п.1, п.2, п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 №265/95-ВР, а саме: не проведення розрахункових операцій через РРО на суму 992,00грн, не забезпечено ведення у встановленому порядку, обліку товарних запасів в місці їх продажу на суму 167067грн.
До акту перевірки були складені такі додатки: Х-звіт, акт зняття залишків, пояснення.
У письмових поясненнях, ФОП ОСОБА_1 власноручно зазначила наступне: «не знала про необхідність ведення обліку товарних запасів».
У акті зняття залишків алкогольних напоїв, які фактично знаходяться в реалізації на момент проведення перевірки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою АДРЕСА_2 , станом на 21.02.2023 зафіксовано сто п'ять позицій найменувань алкогольних напоїв на загальну суму 5754,00грн. Даний акт підписаний, як ревізорами, які проводили перевірку, так і ФОП ОСОБА_1 .
Сам акт перевірки також підписаний ФОП ОСОБА_1 . В графі 4.1. «зауваження до акт перевірки» нею власноручно зазначено «не маю».
21.02.2023 ФОП ОСОБА_1 розписалася у тому, що з актом перевірки вона ознайомлена і один примірник акту отримала.
Не погоджуючись з результатами перевірки, позивач надала заперечення на акт, зазначивши, що всі первинні документи на товар зберігаються в належному порядку. Вся інформація про надходження та вибуття товару постійно вноситься в журнал-форму ведення обліку товарних запасів, передбачено п.2 розділу І наказу МФУ №496 від 03.09.2021. Журнал ведеться з 26.11.2021. Щодо невідповідності сум готівкових коштів вказала, що в день перевірки передбачалось надходження товару від постачальників, який необхідно було оплатити. Для цього в касу, особисто ФОП ОСОБА_1 було внесено необхідну суму з власних заощаджень. На час перевірки дана операція не була проведена через реєстратор розрахункових операцій через неуважність. Через розгубленість не проведено через реєстратор та видано фіскальний чек під час контрольної операції.
Листом від 13.03.2023 №1881/Ж12/17-00-07-05 ГУ ДПС у Рівненській області надало відповідь на заперечення, відповідно до якої висновок акту перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.
На підставі вказаного акту фактичної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20.03.2023 №212217000705, яким до підприємця застосовано штраф в сумі 167989,00грн.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) та який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (абзац 1 пункту 75.1, підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Порядок проведення фактичної перевірки визначено статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Обґрунтування позову ґрунтуються, зокрема на тому, що у наказі на проведення перевірки відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, а також не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності ФОП ОСОБА_1 вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис відповідальної особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.
Вимоги до змісту наказу про проведення перевірки фактично визначені в абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України.
За змістом вказаної норми права в такому наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
У свою чергу згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75.1 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері отримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин.
При цьому, суд зазначає, що самого лише факту покладення на податковий орган обов'язків із здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин достатньо для проведення фактичної перевірки.
Схожа правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10 серпня 2023 року у справі № 440/3538/21, 10 жовтня 2023 року у справі №500/1301/20.
Як свідчить зміст наказу від 10.02.2023 №196-п перевірка призначена з метою контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, що узгоджується із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75.1 Податкового кодексу України.
У відповідному наказі зазначена дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта, адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки містить підпис В.о. керівника контролюючого органу та скріплений печаткою контролюючого органу.
При цьому, суд зазначає, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку про його протиправність і, як наслідок, про скасування такого рішення у випадку якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення, таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми рішення.
Враховуючи викладене, судом не встановлено протиправності у призначенні та проведенні фактичної перевірки позивача.
Щодо проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без видачі відповідного розрахункового документа, то суд зауважує на таке.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).
Статтею 2 Закону №265/95-ВР визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця і готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну,
Згідно з пунктами 1, та 2 статі 3 Закону №265/95-ВР визначено що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту па повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, па якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський помер або адресу електронної пошти).
Тобто, застосування підприємцем РРО/ПРРО у встановленому Законом №265/95-ВР порядку є обов'язковим у разі здійснення розрахункових операцій у розумінні цього Закону.
Таким чином, у разі продажу товарів за готівкових коштів ФОП зобов'язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.
Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.
Стаття 17 Закону №265/95 передбачає, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Судом встановлено, що перед початком перевірки, під час проведення контрольної розрахункової операції, при покупці 1-ї пляшки горілки «Воздух» за ціною 60грн. розрахункова операція була проведена за готівку, без застосування РРО, відповідний розрахунковий документ не роздруковано та не видано.
Перевіркою було встановлено, що за даними Х-звіту РРО сума готівкових коштів становить 305грн.
При цьому, на момент перевірки в місці проведення розрахунків знаходились готівки кошти в сумі 1227,00грн, що підтверджується описом наявних купюр і момент від 21.02.2023,
При цьому, у своїх запереченнях на акт перевірки щодо невідповідності готівкових коштів позивач зазначила, що дана операція не була проведена через реєстратор розрахункових операцій через неуважність.
Таким чином, суд погоджується з позицією податкового органу щодо проведення ФОП ОСОБА_1 розрахункових операцій на загальну суму 922грн без застосування в установленому законом порядку реєстратора розрахункових операцій/програмного реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункових документів встановленої форми та змісту, чим порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Щодо здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, то суд звертає увагу на таке.
Так, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2. пункту 16.1 статті 16 ПК України), а також забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом (підпункт 16.1.12 пункту 16.1. статті 16 ПК України).
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1. статті 44 ПК України).
Пунктом 177.10 ст.177 ПК України передбачено, що фізичні особи-підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Фізичні особи-підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Наказом Міністерства фінансів України №261 від 13.05.2021, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2021 за № 865/36487, затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами-підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення.
Згідно з п.1 вказаного Порядку, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов'язані вести облік доходів і витрат. На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/ понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Наказом Міністерства фінансів України №496 від 03.09.2021 затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за №1411/37033). Цим Порядком визначено правила ведення обліку товарних запасів та визначено, що він поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку визначено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку. ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку. Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах (п.10 Порядку).
В силу вимог пункту 11 Порядку, форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої ФОП. Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.
Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Статтею 20 Закону №265/95-ВР визначено, що до суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Судом встановлено, що позивач перебуває на загальній системі оподаткування, а тому зобов'язана вести облік товарних запасів, а також повинна здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Під час фактичної перевірки позивач не надала доказів ведення обліку своїх товарних запасів відповідно до вимог наказів Міністерства фінансів України №261 від 13.05.2021 та №496 від 03.09.2021.
У своїх поясненнях від 21.02.2023 позивач вказала, що не знала про необхідність ведення обліку товарних запасів.
Ведення обліку товарних запасів в порядку, встановленому законодавством», про яке йде мова у пункті 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, не можна обмежувати лише «складанням первинних документів та їх відображенням в бухгалтерському обліку», оскільки сама по собі наявність первинних документів та їх застосування в бухгалтерському обліку не дозволяють встановити чи за всіма первинними документами був оприбуткований товар та відображений в бухгалтерському обліку.
На переконання суду, саме спеціально встановлені законодавством документи обліку товарних запасів (форми обліку, журнали, відомості, тощо) дозволяють перевірити ведення суб'єктом господарювання обліку всіх товарних запасів, отриманих на підставі первинних документів. А враховуючи те, що фактичною перевіркою може охоплюватися не лише один день, в який проводиться фактична перевірка, а певний період діяльності суб'єкта господарювання, який зазначається в наказі на проведення фактичної перевірки, то саме наявність у суб'єкта господарювання таких документів (форм обліку, журналів, відомостей, тощо) та їх заповнення на підставі всіх первинних документів (а не проведення контролюючим органом в день перевірки інвентаризації фактичних залишків товарних запасів, що знаходяться на реалізації на момент перевірки) дозволить підтвердити ведення суб'єктом господарювання обліку товарних запасів у порядку, встановленому законодавством, в господарській одиниці, де здійснювався продаж товарів та яка була об'єктом перевірки контролюючим органом, за період, що перевіряється.
З огляду на те, що облік товарних запасів полягає у внесенні даних щодо надходження товарів до Форми обліку (журналів, відомостей, тощо ) на підставі первинних документів та здійснюється до початку їх реалізації, то, йдучи від протилежного, документи, які підтверджують реалізацію товарів та проведення розрахункових операцій через РРО (Х-звіти, змінні звіти, тощо) не є документами, які підтверджують облік товарних запасів в розумінні пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.
При цьому, книга за вказаною формою, що передбачена наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 (була заведена позивачем одразу після проведеної перевірки та зазначення відповідного порушення).
Крім того, суд зауважує, що наявність у позивача накладних на товар, без щоденного ведення (заповнення) Типової форми, не свідчить про облік товарних запасів.
Таким чином до позивача правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі вартості товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме в розмірі 167067грн.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя Д.Є. Махаринець