Справа № 420/27702/23
12 лютого 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС” (вул. Приморська, 23, оф. 20, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 42684089) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС” до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №6850/15-32-04-06 від 18.04.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 27.04.2023 р. ТОВ «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС» отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області №6850/15-32-04-06 від 18.04.2023 р. про застосування штрафу сумі 1 055 991,04 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та згідно п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення», п. 120-1 .1 ст. 120-1 Податкового кодексу України. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту №9916/15-32-04-06 від 24.10.2022 р. «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС» за грудень 2021 р. та січень - червень 2022 р.
Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивач зазначив, що на спірні правовідносини вплинули такі обставини, як запровадження на усій території України карантину, який діяв з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року на підставі Постанов КМУ, а також зміни в законодавстві, у зв'язку із запровадження воєнного стану.
Позивач зазначив, що Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп.112.8.9 п.112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. За нормами Закону № 2260-ІХ платники податків зобов'язані забезпечити реєстрацію податкових накладних до 15.07.2022 року включно, саме тих податкових накладних, граничний термін яких припадав на період з 01.02.2022 року до 27.05.2022 року. Нормами Закону № 2260 платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, що не були своєчасно зареєстровані у зв'язку з карантином, та на які до 27.05.2022 року поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.
Позивач вважає, що за таких обставин, застосування до підприємства штрафних санкцій є порушенням принципу стабільності, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.
При цьому, позивач стверджує, що незважаючи на умови дії карантинних обмежень та введення воєнного стану, ТОВ «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС» виконано податковий обов'язок щодо здійснення реєстрації вказаних податкових накладних.
Позивач не заперечує факту порушення строку реєстрації податкових накладних, однак заперечує притягнення до відповідальності та розрахунок штрафних санкцій на підставі п. 120-1 .1 ст. 120-1 ПК України.
Зазначає, що на момент ухвалення спірного податкового повідомлення-рішення відбулися зміни у податковому законодавстві, які безпідставно не були враховані відповідачем, а саме згідно п. 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірах від 2 до 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, в залежності від кількості днів порушення строку реєстрації. На підставі викладеного позивач вважає, що відповідачем необґрунтовано накладено штрафні санкції у розмірах, передбачених п. 120-1 .1 ст. 120-1 ПК України.
Ухвалою суду від 16.10.2023 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 09.11.2023 року поновлено ТОВ “ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС” пропущений з поважних причин строк звернення до суду із цим позовом та відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову.
01.11.2023 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач, крім іншого, просить розглядати справу за участю представника Головного управління ДПС в Одеській області.
Ухвалою суду від 09.11.2023 року призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує.
Так, відповідач зазначив, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС» за грудень 2021 р. та січень - червень 2022 р., та встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. На підставі акту перевірки №9916/15-32- 04-06 від 24.10.2022 р. та у відповідності з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №6850/15-32-04-06 від 18.04.2023 року про застосування штрафу в сумі 1 055 991,04 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 та згідно п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Відповідач зазначає, що відповідно до змін, внесених Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час воєнного, надзвичайного стану», вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Товариство не надавало інформацію про неможливість виконувати податкові обов'язки у зв'язку з веденням воєнного стану, тому жодних обставин непереборної сили у позивача не було, що не заважало йому вчасно зареєструвати податкові накладні.
На підставі викладеного, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач вважає законним, а позовні вимоги - необґрунтованими.
07.11.2023 року представником позивача подано відповідь на відзив.
У відповіді на відзив позивач наполягав на тому, що до 27.05.2022 року до платників податків, які своєчасно не зареєстрували податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовувались штрафні санкції в силу положень ст. 52.1 розділу ХХ Перехідних положень ПК України. З набранням чинності Закону України від 12.05.2022 р. № 2260-ІХ, врегульовано питання граничного строку реєстрації податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до 27.05.2022 року, а також звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію лише тих податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до 27.05.2022 року, за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року. Таким чином відповідно п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року як умова звільнення від відповідальності за їх несвоєчасну реєстрацію застосовується лише до тих платників податків, в кого граничний термін виконання податкових зобов'язань припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року по 26.05.2022 року. В свою чергу після 27.05.2022 року відсутній механізм, який визначає строки реєстрації податкових накладних, які не були своєчасно зареєстровані до початку воєнного стану у зв'язку з мораторієм встановленим Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року № 533-IX. За нормами Закону від 12.05.2022 р. № 2260-ІХ платники податків зобов'язані забезпечити реєстрацію податкових накладних до 15.07.2022 року включно, саме тих податкових накладних, граничний термін яких припадав на період з 24.02.2022 року до 27.05.2022 року. Тобто, нормами Закону № 2260-ІХ платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, що не були своєчасно зареєстровані у зв'язку з карантином, та на які до 27.05.2022 року поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину. Таким чином, застосування до ТОВ «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС» за таких обставин штрафних санкцій є порушенням принципу стабільності, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.
26.12.2023 року відповідачем подані заперечення.
Згідно поданих заперечень відповідач стверджує, що податкові накладні, зареєстровані позивачем, не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.1 та 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону №2260-ІХ. А мораторій на застосування штрафних санкцій на період дії карантину поширюється виключно на 2020 рік ( з 1 березня по 31 травня 2020 року).
Ухвалою суду від 26.12.2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.01.2024 року - 12:30 год.
Судове засідання, призначене на 23.01.202 року, було відкладене на 06.02.2024 року - 11:30 год.
06.02.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступні обставини та факти.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС» (надалі - ТОВ «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС»), код ЄДРПОУ 42684089, зареєстрований у якості юридичної особи 10.12.2018 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис (а.с. 10).
Основним видом економічної діяльності підприємства за КВЕД є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
ТОВ «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС» зареєстроване платником податку на додану вартість.
Як встановлено судом, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України головним державним інспектором Одеського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС», дата виписки яких припадає на грудень 2021 року та січень - червень 2022 року.
За результатами камеральної перевірки ТОВ «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС» відповідачем складено Акт перевірки №9916/15-32-04-06 від 24.10.2022 року (а.с. 11-17).
Згідно висновку акту, перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених п.п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями) та п.п. 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 року №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану». Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27 травня 2022 року, визначено, що вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються (підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України). Інформація щодо наявності пом'якшуючих обставин (стаття 112-1 ПКУ) або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податку (стаття 112 ПКУ) станом на момент складання акту камеральної перевірки відсутня.
На підставі акту перевірки №9916/15-32-04-06 від 24.10.2022 року, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийняте податкове повідомлення-рішення №6850/15-32-04-06 від 18.04.2023 року, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених п.п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями) та п.п. 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 року №2260-IX, та згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних застосовано до ТОВ «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС» штраф у сумі 1 055 991,04 грн. (а.с. 21).
ТОВ «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС» оскаржило повідомлення-рішення №6850/15-32-04-06 від 18.04.2023 року в адміністративному порядку шляхом подання скарги до контролюючого органу центрального рівня.
Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги №17992/6/99-00-06-03-01-06 від 06.07.2023 року, податкове повідомлення-рішення №6850/15-32-04-06 від 18.04.2023 року залишено без змін, а скаргу підприємства - без задоволення (а.с. 18-20).
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №6850/15-32-04-06 від 18.04.2023 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно пункту 76.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Пунктом 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС», дата виписки яких припадає на грудень 2021 року та січень - червень 2022 року. За результатами камеральної перевірки складений Акт перевірки №9916/15-32-04-06 від 24.10.2022 року (а.с. 11-17).
Позивачем порядок проведення камеральної перевірки не оскаржується.
Спірним у даній справі стало питання щодо наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних шляхом накладення штрафу згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, тому суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За приписами п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, відповідно до абз.1 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
При цьому, відповідно до абз.4 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абз.14 п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Статтею 120-1 Податкового кодексу України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.
Так, згідно з п.120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за п.120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що ТОВ «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС» не заперечує факту порушення строків реєстрації податкових накладних, перелік яких наведений в акті перевірки.
Позивач вважає, що він не підлягав притягненню до відповідальності, оскільки п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України звільняє його від такої відповідальності.
Натомість відповідач наполягає на тому, що до спірних правовідносин слід застосовувати п.69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України, який фактично скасував мораторій на застосування штрафних санкцій, передбаченого п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України.
18.03.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», якім підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-1.
Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020, та в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020), за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення строків своєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.
Термін дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України.
Разом із тим, згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Із наведеного правового регулювання слідує висновок, що штрафні санкції за порушення строків своєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань у період з 01.03.2020 і до 30.06.2023 не застосовуються.
Разом із тим, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Суд зазначає, що згідно з абзацем 18 пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Суд зазначає, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 2260-IX від 12.05.2022 набув чинності 27.05.2022 року.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд констатує, що починаючи з 27.05.2022 року існує дві норми законодавства щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування як під час карантину, так і починаючи з 24.02.2022 року (початку дії воєнного стану) та відповідальності за це. При цьому, нормами Закону № 2260 платникам податків не було надано перехідного періоду, достатнього для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, що не були своєчасно подані у зв'язку з карантином та на які до 27.05.2022 року поширювалася дія мораторію, встановленого на період дії карантину.
З урахуванням викладеного суд погоджується з твердженням позивача стовно того, що після 27.05.2022 року відсутній механізм, який визначає строки реєстрації податкових накладних, які не були своєчасно зареєстровані до початку воєнного стану у зв'язку з мораторієм встановленим Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року № 533-IX, що призвело до правової невизначеності для платників.
При цьому, суд зазначає, що норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, що полягає у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 52-1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022. Такий підхід законодавця створює для платників податків ситуацію правової невизначеності, що з урахуванням введеного правового режиму воєнного стану є додатковим та надмірним тягарем.
Правові висновки щодо наявності правової невизначеності для платника податків також знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року по справі № 300/2906/22.
В практиці Європейського Суду з прав людини особливу важливість надано принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (п.70 Рішення «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04) від 20 жовтня 2011 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Окремо слід зазначити, що, починаючи з 27 травня 2022 року, застосовуються норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, якими передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Тобто, на час реєстрації позивачем податкових накладних та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, застосування відповідальності та строків виконання податкових зобов'язань ставиться у залежність від можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування.
Так, абзацом 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Вказаний порядок був затверджений наказом Міністерства фінансів 29 липня 2022 року № 225 і набрав чинності 06 вересня 2022 року, тобто вже після реєстрації позивачем податкових накладених, що були предметом перевірки.
Так, предметом камеральної перевірки були питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС», дата виписки яких припадає на грудень 2021 року та січень - червень 2022 року.
Отже, за відсутності ретроспективної дії положень Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.07.2022 № 225, аргументи податкового органу щодо не подання Товариством заяви про відсутність можливості виконання платником податків податкового обов'язку визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” ПК України є безпідставними.
Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на такому принципі, як презумпція правомірності рішень платника податку, який передбачає, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 56.21 пункту 56. 2 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.
Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов'язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому, тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №6850/15-32-04-06 від 18.04.2023 року відповідачем було порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності, тому що Законом № 2260 було скасовано право, яким товариство користувалося до того часу (мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та не було надано часу для вчинення дій щодо своєчасної реєстрації податкових накладених за період карантину без застосування фінансових санкцій.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 15839,88 грн. (а.с. 3). Таким чином, враховуючи задоволення позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інші судові витрати не заявлені.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77-78, 90, 139, 194, 205, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС» (вул. Приморська, 23, оф. 20, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 42684089) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №6850/15-32-04-06 від 18.04.2023 року.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ОЙЛ ПЛЮС» (вул. Приморська, 23, оф. 20, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 42684089) сплачений судовий збір у розмірі 15839,88 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять дев'ять гривень 88 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук