Справа № 420/2039/24
12 лютого 2024 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду та про залучення співвідповідача за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 23.01.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
29.01.2024 року від представника відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , надійшло клопотання, в якому просить адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Клопотання мотивоване тим, що представник позивача з даною позовною заявою звернувся до суду 18.01.2024 року, тобто з пропуском встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду.
Вирішуючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України у редакції на час виникнення спірних правовідносин) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З наведених положень статті 122 КАС України слідує, що такі не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення).
Разом із тим, такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, адже зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі №280/6779/22.
Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22.
Прикінцевими положенням КЗпП України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 " встановлено, що з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відміняється.
Відповідно з 01.07.2023 року, знову встановлюється тримісячний строк, передбачений ст.233 КЗпП України, проте позивач звернувся до суду з цим позовом 12.12.2023 року, тобто с пропущеним трьохмісячним строком.
Водночас, 18.01.2024 до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з позовом, яке обґрунтовано тим, що позивачем не було одержано письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, оскільки ОСОБА_1 виключено із списків особового складу військової частини та знято зі всіх видів забезпечення. Як зазначає позивач, йому було невідомо про суму нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення та, окрім цього, не мав підстав для сумнівів у добросовісності Відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення.
З огляду на викладене, суд визнав об'єктивними перешкодами для своєчасного звернення з позовом, визнав поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновив ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом у справі №420/2039/24, про що зазначено в ухвалі від 23.01.2024 року.
З огляду на викладене, доводи представника відповідача про пропуск строку звернення до суду з позовом визнаються судом необґрунтованими, таким чином, у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду необхідно відмовити.
Також, 29.01.2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення співвідповідача, в якому просить залучити до участі у справі в якості співвідповідача Військову частину НОМЕР_2 .
Клопотання обґрунтоване тим, що з 01.01.2015, військову частину НОМЕР_2 було зараховано на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Надалі, відповідно до Спільної директиви МОУ та ГШ ЗСУ від 12.03.2018 року №Д-321/1/3дск, військову частину НОМЕР_2 було знято з фінансового забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Нарахування та здійснення всіх належних виплат ОСОБА_1 , з моменту зарахування військової частини НОМЕР_2 на фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 та до моменту знаття, здійснювалось тільки на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_2 , а тому, будь-які діяння стосовно нарахування та здійснення всіх належних виплат ОСОБА_1 , цілком пов'язані із військовою частиною НОМЕР_2 , яка видавала вищезазначені накази, і яка також, на думку відповідача, має надати свої обґрунтовані пояснення з даної ситуації.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Враховуючи те, що Військова частина НОМЕР_2 перебувала у спірний період на фінансовому забезпеченні Військової частині НОМЕР_1 , а також, що Військова частина НОМЕР_1 здійснювала нарахування та належні виплати виключно на підставі наказів командира Військової частини НОМЕР_2 , суд дійшов висновку про необхідність залучити до розгляду справи другим відповідачем - Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та роз'яснити право подати відзив на позов.
Керуючись статтями 49, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Залучити до розгляду справи № 420/2039/24 у якості другого відповідача - Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Розгляд адміністративної справи розпочати спочатку.
Запропонувати Військовій частині НОМЕР_2 протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про залучення в якості другого відповідача подати відзив та документи на його обґрунтування, з урахуванням вимог статті 162 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Токмілова Л.М.