Справа № 420/5044/23
12 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №420/5044/23 за позовом ОСОБА_1 до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням від 25.05.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо застосування січня 2016 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.08.2016 року по 28.02.2018 року включно.
Зобов'язано Південне Одеське територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.08.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 11.07.2023 року.
Виконавчий лист по справі виданий 17.08.2023 року.
31.01.2024 року (вх. №4580/24) до суду від позивача надійшла заява про визнання протиправними дій вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просить суд:
- визнати протиправними дії Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 25.08.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням січня 2016 року в якості місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця), при виконанні Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі № 420/5044/23;
- зобов'язати Південне Одеське територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) усунути виявлені порушення закону шляхом нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 25.08.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням січня 2008 року в якості місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця), на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі № 420/5044/23.
Також позивач просить суд витребувати у Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) інформацію щодо порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі № 420/5044/23.
В обґрунтування заяви зазначено, що дослідивши зміст розрахунку на виконання рішення суду, встановлено, що за період з серпня 2016 року по лютий 2018 року застосовано місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базовий місяць») січень 2016 року, що не відповідає вимогам рішення суду по справі №420/5044/23 від 25.05.2023. А саме до розрахунку індексації Південним Одеським територіальним управлінням Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) включено розмір премії, яка виплачувалась ОСОБА_1 за період з 25.08.2016 по 28.02.2018 року, у зв'язку з чим сума нарахованої індексації була зменшена на розмір виплаченої премії.
Отже, відповідачем допущені протиправні дії та не враховані висновки суду за рішенням по справі №420/5044/23 від 25.05.2023 року в частині застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Вказані обставини слугували підставою звернення ОСОБА_1 із заявою про визнання протиправними дій Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ), вчинених щодо виконання рішення суду у справі №420/5044/23 (в порядку статті 383 КАС України).
06.02.2024 року до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача, подану в порядку ст. 383 КАС України, в обґрунтування яких зазначено, що застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Позивач не навів обставин та не надав доказів, що станом на теперішній час рішення по справі № 420/5044/23 не виконано, а також того, що примусовий порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення. Разом з тим підставою подання даної заяви є незгода позивача саме з розміром розрахунку коштів при нарахуванні і виплаті індексації грошового забезпечення.
Відповідач зазначає, що вимога щодо стягнення з відповідача чітко визначеної суми індексації грошового забезпечення позивачем у позовній заяві заявлена не була, Південним Одеським територіальним управлінням Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) проведено нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 25.08.2016 по 28.02.2018 з урахуванням раніше виплачених сум відповідно до здійснених бюджетних асигнувань від Головного управління Національної гвардії України у розмірі 1276,55 грн., що свідчить про відсутність підстав для застосування до відповідача наслідків, передбачених ст. 383 КАС України.
Дослідивши заяву та матеріали справи, в частині вказаної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення вказаної заяви без задоволення, виходячи з наступного.
За змістом частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Водночас суд акцентує увагу на тому, що при встановленні неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням.
При розгляді вказаної заяви, суд вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у Постанові від 28 березня 2020 року у справі № 611/26/17, відповідно до якої правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Зі змісту заяви вбачається, що позивач дослідивши розрахунок грошового забезпечення на виконання рішення суду, встановив, що за період з серпня 2016 року по лютий 2018 рок відповідачем застосовано місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базовий місяць») січень 2016 року, що не відповідає вимогам рішення суду.
Проте, як встановлено судом, відповідно до наданого розрахунку нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 25 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 , проведеного на виконання рішення суду у справі №420/5044/23 від 25.05.2023 року, відповідачем застосовано базовий місяць для обрахунку індексації - січень 2008 року.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подана заява не містить жодних обґрунтувань факту невиконання відповідачем судового рішення та позивачем не зазначено в чому-саме полягає невиконання рішення суду.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу, в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу, в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Разом з тим, позивач не навів обставин та не надав доказів, що станом на теперішній час примусовий порядок виконання судового рішення у справі № 420/5044/23 не дав очікуваного результату, а також, що державним виконавцем вчинено всі необхідні дії щодо забезпечення виконання судового рішення у справі, або, що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.
Згідно ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Суд вказує на те, що зазначені у ст.383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Враховуючи відсутність підстав для визнання бездіяльності відповідача щодо виконання рішення протиправною, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №420/5044/23 піддягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №420/5044/23 за позовом ОСОБА_1 до Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк