Справа № 420/2597/24
12 лютого 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2020 роки;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 року у справі №420/9825/22;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 4 роки;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за 4 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 року у справі №420/9825/22;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 56 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 - 2020 роки;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 56 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 року у справі №420/9825/22.
Ухвалою судді від 29.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
31.01.2024 року до суду за допомогою системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Обґрунтовуючи дане клопотання представник відповідача вказує, що в ході підготовки відзиву до позовної заяви було виявлено, що представник позивача зазначає тотожними свою електронну адресу та позивача. В позові повинно бути зазначені електронна адреса позивача та його представника, які не можуть співпадати згідно з положеннями ч.5 та ч.6 ст.160 КАС України, з наданням відповідних належних доказів. Крім того, представник позивача також зазначає свою адресу як поштову адресу позивача без надання відповідних належних та допустимих доказів вказаних обставин, оскільки згідно копії доданої до позову довіреності адреса проживання повіреного є іншою.
Розглянувши заявлене клопотання про залишення позову без руху, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Статтею 169 КАС України визначено підстави для залишення позовної заяви без руху: позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу.
При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд
Як зазначає представник відповідача, вказані у позовній заяві електронні адреси позивача та його представника є тотожними. Крім того, зазначені поштові адреси позивача та його представника є однаковими.
Дійсно, у позовній заяві електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначена як і адреса позивача, так і адреса його представника.
Поряд з цим, суд зазначає, що позовна заява надійшла до Одеського окружного адміністративного суду через електронний кабінет представника позивача Дяченко О.В. у підсистемі «Електронний суд» 23.01.2024 року.
У сформованому представником позивача, у підсистемі «Електронний суд», документі під назвою «Позовна заява» представник зазначив, що адміністративний позов з додатками підписаний ЕЦП додається до цього документу.
Так, відповідно наявного в додатках адміністративного позову, окрім поштової адреси позивача, що співпадає з поштовою адресою його представника, вказана адреса місця реєстрації (перебування) позивача, що відрізняється від поштової. Крім того, у адміністративному позові зазначений номер телефону позивача та його РНОКПП. Отже, наведені дані про особу позивача суд вважає достатніми для ідентифікації особи.
З підстав викладеного суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо необхідності залишення позову без руху.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Статтями ж 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 року по справі №160/2551/19.
Відтак, враховуючи доводи клопотання про залишення позову без руху та наявні в матеріалах справи докази, задля забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду та уникнення надмірного формалізму, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позовної заяви без руху - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук