Справа № 420/33837/23
12 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій позивач просить суд:
- визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонської області, щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періоди трудової діяльності за записами трудової книжки від 14.08.1979 НОМЕР_1 з 15.11.1988 року по 13.01.1997 року на Бериславському виробничому комерційному державному підприємстві по наданню побутових послуг «Чайка»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонської області зарахувати до страхового стажу для обчислення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періоди трудової діяльності за записами трудової книжки від 14.08.1979 НОМЕР_1 з 15.11.1988 року по 13.01.1997 року на Бериславському виробничому комерційному державному підприємстві по наданню побутових послуг « Чайка»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонської області провести перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії з урахуванням страхового стажу за періоди трудової діяльності за записами трудової книжки від 14.08.1979 НОМЕР_1 з 15.11.1988 року по 13.01.1997 року на Бериславському виробничому комерційному державному підприємстві по наданню побутових послуг «Чайка».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у липні 2023 року позивач звернулась через вебпортал електронних послуг до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про зарахування певного періоду страхового стажу та проведення перерахунку раніше призначеної пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 19.07.2023 року № 5577 -5014/ Т -02/8 -2100/23 позивачу повідомлено, що відповідно до Порядку № 637 зарахування до страхового стажу періоду роботи з 15.11.1988 року по 13.01.1997 року можливо лише на підставі підтверджуючої довідки.
Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 15.11.1988 року по 13.01.1997 року противоправними та такими, що грубо порушують конституційне право позивача на пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 11.12.2023 року відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ст. 262 КАС України); встановлено, що справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
03.01.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що 07 вересня 2022 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 та надала, зокрема, копію трудової книжки серії НОМЕР_2 .
За результатами розгляду заяви від 07.09.2022 року про призначення пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві 13.09.2022 прийнято рішення № 212450010711 про призначення пенсії за віком, правильність прийнятого рішення підтверджено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Вік Позивача - 60 років. Загальний страховий стаж Позивача становить 29 років 7 днів.
До страхового стажу не враховано період трудової діяльності з 15.11.1988 по 13.01.1997, за записами трудової книжки серії НОМЕР_2 , виданої 14.08.1979, у Бериславському виробничому комерційному державному підприємстві по наданню побутових послуг “Чайка”, оскільки в записі на звільнення відсутній підпис і посада відповідальної особи, що суперечить Інструкції № 162.
Позивачеві роз'яснено, що для підтвердження спірного періоду необхідно надати уточнюючу довідку.
Відповідач звертає увагу суду, що ним відносно заяви позивача про призначення пенсії за віком від 07.09.2022 року жодних рішень не приймалося. Рішення № 212450010711 про призначення пенсії за віком від 13.09.2022 року прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві, правильність прийнятого рішення підтверджена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
21 червня 2023 року через веб-портал надійшла заява від Позивача про надання роз'яснення щодо незарахування до її страхового стажу спірних періодів з 15.11.1988 по 13.01.1997.
У відповідь на заяву 19.07.2023 року Управлінням надано відповідь про необхідність надання уточнюючої довідки про підтвердження роботи у вказаний період.
15.01.2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області з 06.09.2022 року та одержує пенсію за віком.
07 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 року.
За результатами розгляду заяви позивача від 07.09.2022 про призначення пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві 13.09.2022 прийнято рішення № 212450010711 про призначення пенсії за віком.
Загальний страховий стаж Позивача становить 29 років 7 днів.
У червні 2023 року позивач звернулась через вебпортал електронних послуг до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про зарахування певного періоду до страхового стажу.
Листом Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 5577 -5014/ Т -02/8 -2100/23 від 19.07.2023 року повідомлено позивача, що при призначенні пенсії до трудового стажу не зараховано трудовий стаж за період роботи за записами трудової книжки від 14.08.1979 НОМЕР_1 з 15.11.1988 року по 13.01.1997 року на Бериславському виробничому комерційному державному підприємстві по наданню побутових послуг «Чайка». Зазначений період роботи не зарахований до страхового стажу, оскільки в записі про звільнення відсутній підпис і посада відповідальної особи, що суперечить Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162.
Крім того, відповідачем повідомлено про необхідність надання уточнюючої довідки про підтвердження роботи у вказаний період.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 15.11.1988 року по 13.01.1997 року на Бериславському виробничому комерційному державному підприємстві по наданню побутових послуг «Чайка» протиправними, звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України №1058-IV.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.
Частиною 3 ст. 4 Закону України №1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Частиною першою ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 1.1 розділу 1, звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення).
Відповідно до абзацу 1 пункту 2.7 розділу II, документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший Порядку №22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Відповідно до п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Частиною 3 ст. 44 Закону № 1058-IV встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Статтею 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ також передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Таким чином, якщо поданих позивачем разом із заявою про призначення пенсії документів було не достатньо, то пенсійний орган був зобов'язаний повідомити позивача про те, які документи необхідно подати додатково. Окрім цього відповідач не був позбавлений права у разі наявності в нього сумнівів в достовірності чи повноті записів в трудовій книжці позивача звертатись із відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій, з метою отримання інформації, в тому числі, документів, які містять відомості про періоди роботи, характер праці, умов атестації робочого місця, провести відповідні зустрічні звірки тощо.
В цьому випадку пенсійний орган не надав суду доказів вчинення таких дій.
Згідно із п. 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Судом встановлено, що відповідач на звернення позивача щодо неврахування до страхового стажу періоду роботи, листом від 19.07.2023 року повідомив позивача про необхідність надання уточнюючої довідки для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 15.11.1988 року по 13.01.1997 року.
Тобто судом встановлено, що відповідачем не розглянута по суті заява позивача.
Суд зазначає, що відповідач рішення про відмову в зарахуванні вказаних періодів роботи до страхового стажу та відмову у здійсненні перерахунку пенсії не приймав, а надав позивачу листи інформаційного характер, чим допустив протиправну бездіяльність.
Такий формалізований підхід щодо розгляду заяви позивача суперечить принципу належного урядування та в цілому верховенства права, однієї з чеснот якого є послідовність та прогнозованість.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що належним способом захисту буде визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Херсонській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 15.11.1988 року по 13.01.1997 року на Бериславському виробничому комерційному державному підприємстві по наданню побутових послуг «Чайка» та проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській області розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу для обчислення пенсії ОСОБА_1 періоду трудової діяльності за записами трудової книжки від 14.08.1979 НОМЕР_1 з 15.11.1988 року по 13.01.1997 року на Бериславському виробничому комерційному державному підприємстві по наданню побутових послуг «Чайка» та проведення перерахунку пенсії з врахуванням вказаного періоду роботи, суд зазначає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними. В даному випадку відсутнє рішення пенсійного органу щодо врахування або неврахування зазначеного періоду роботи позивача до страхового стажу, тому суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що позивача ухвалою від 11.12.2013 року звільнено від сплати судового збору, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036, Код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 15.11.1988 року по 13.01.1997 року на Бериславському виробничому комерційному державному підприємстві по наданню побутових послуг «Чайка» та проведення перерахунку раніше призначеної пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.