про повернення позовної заяви
12 лютого 2024 р. № 400/636/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши матеріали
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
третя особа -Головний державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Шевченко Тетяна Георгіївна, вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54006,
провизнання протиправною та скасування вимоги від 18.02.2022 № Ф-71454-17У,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 18.02.2022 № Ф-71454-17У.
Ухвалою від 24.01.2024 суд залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення її недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З метою усунення недоліків позовної заяви позивачу належало подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Суд попередив позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу (пункт 3 резолютивної частини ухвали від 24.01.2024).
06.02.2024 від позивача до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Коренко Тетяни Володимирівни про поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду.
На обгрунтування заяви зазначено, що поважною причиною пропуску строку на звернення до адміністративного суду є те, що позивач намагалася врегулювати спір із відповідачем наданням йому своїх пояснень, документів, веденням активного листування, а також позивач вважала, що звернення до суду є передчасним до вичерпання всіх досудових шляхів вирішення проблеми. Позивач була впевнена, що недоїмка є помилково нарахованою через відсутність у відповідача відповідних даних, і розраховувала, що після подання нею відповідних документів відповідач скасує недоїмку в добровільному порядку, але листом відповідача області № 18436/б/14-29-13-02-04 від 07.08.2023 позивачу було остаточно відмовлено в скасуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-71454-17У від 18.02.2022. Лист про відмову в скасуванні вимоги позивач отримала 01.09.2023, і з цієї дати, на переконання позивача, починається шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, який спливає 01.02.2024, тоді як до суду, вказує позивач, вона звернулася 24.01.2024.
Вбачається, що позивач наведені в заяві обставини кваліфікує і як поважні причини пропуску строку звернення до суду, і як такі, що свідчать про непропущення нею строку звернення до адміністративного суду.
Розглядаючи клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд ураховує таке.
Частина четверта статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає можливість досудового врегулювання спору, зокрема адміністративну процедуру оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Ані до позовної заяви, ані до клопотання про поновлення строку звернення до суду не додані докази подання позивачем скарги на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня.
Натомість додатки до позовної заяви свідчать, що позивач листувалася з питань правомірності спірної вимоги виключно з відповідачем, що не може визнаватися вжиттям заходів досудового врегулювання спору в розумінні статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Суд не має підстав вважати листування позивача з відповідачем і її наміри урегулювати спір у позасудовий спосіб поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки такі обставини не відповідають критеріям непереборності, об'єктивності їх існування та незалежності від позивача.
Додатково суд вказує, що навіть у разі визнання зазначеного вище листування досудовим врегулюванням спору в розумінні закону, строк звернення до суду так само є пропущеним. Зокрема, за умови досудового врегулювання такий строк становить 3 місяці. Позивач повідомляє в клопотанні, що лист відповідача про відмову в скасуванні вимоги позивач отримала 01.09.2023. У разі застосування 3-місячного строку звернення до адміністративного суду такий строк закінчився 04.12.2023, тоді як позивач звернулася до суду 24.01.2024.
Позивач не повідомила суду та не підтвердила доказами існування обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від її волевиявлення та були пов'язаними з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини п'ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На підставі вищезазначеного, керуючись статтею 123, пунктом дев'ятим частини четвертої статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
2. Позовну заяву повернути.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до П'ятого апеляцйного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна