12 лютого 2024 року Справа № 280/10305/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035, м.Запоріжжя, пр-т. Маяковського, буд.3, код ЄДРПОУ 37573438)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
11.12.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною діяльність Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради по прийняттю рішення щодо утриманню з позивача 20% соціальної допомоги, яку він отримує з 09 травня 2023 року у відповідності до вимог Закону України № 1727 від 18 травня 2004 року «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» як особа, якій встановлено 2-у групу інвалідності та яка не має право на пенсію;
скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради по утриманню з позивача 20% соціальної допомоги, яку він отримує з 09 травня 2023 року у відповідності до вимог Закону України № 1727 від 18 травня 2004 року «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» як особа, якій встановлено 2-у групу інвалідності та яка не має право на пенсію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виплата соціальної допомоги є єдиним джерелом його існування, а будь-яких зловживань з його сторони під час отримання такої допомоги в період з 01 червня по 31 жовтня 2021 року не встановлено. Позивачем не допущено фальсифікації відомостей, перекручування фактів тощо, які стали підставою для подовження йому виплати соціальної допомоги. Позивач вважає дії щодо утримання з нього 20% з суми грошової допомоги, яка йому надається з 09 травня 2023 року у відповідності до вимог Закону України № 1727 від 18 травня 2004 року «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» незаконними та як таким що підлягають скасуванню.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач мав право на отримання допомоги з 22.03.2016 по 31.05.2021 та з 19.05.2023 по 31.05.2024. Право на отримання допомоги за період з 01.06.2021 по 08.05.2023 позивачем не підтверджено. Отже, кошти за період отримання з 01.06.2021 по 31.10.2021 у розмірі 8845,00 грн, визначені як надміру нараховані і підлягають поверненню.
Ухвалою від 14.12.2023 у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , перебував на обліку в Департаменті соціальної підтримки населення Запорізької міської ради як одержувач державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю з 22.03.2016 по 31.05.2021, відповідно до Закону України від 18.05.2004 № 1727 «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».
На період карантину позивачу виплата допомоги автоматично подовжувалася з 01.06.2021 по 31.10.2021 в сумі 1769,00 грн. на місяць.
В травні 2023 року позивачу на підставі нової довідки МСЕК - 12ААТ №157838 (зазначений період інвалідності з 09.05.2023 по 31.05.2024) призначено допомогу з 09.05.2023 по 31.05.2024.
Враховуючи те, що право на отримання допомоги за період 01.06.2021 по 08.05.2023 позивачем не підтверджено, відповідачем прийнято рішення про утримання надміру виплачених коштів в розмірі 20 відсотків від суми призначення, до повного погашення надміру нарахованих коштів.
Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" громадяни України, які є дітьми померлого годувальника або досягли віку, встановленого статтею 1 цього Закону, і не мають права на пенсію, або є особами з інвалідністю і не мають права на пенсію по інвалідності або державну допомогу у зв'язку з інвалідністю та постійно проживають на території України, мають право на державну соціальну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч.1-3 ст. 10 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд виплачуються щомісячно за поточний місяць. Державна соціальна допомога на догляд, призначена особам, зазначеним у статті 7 цього Закону, виплачується незалежно від одержуваних ними інших видів допомоги, стипендій, аліментів або інших доходів. Особам, які перебувають на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі), виплачується 20 відсотків призначеного розміру державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", державна соціальна допомога згідно із цим Законом призначається особі, яка:
1) є дитиною померлого годувальника або досягла віку, встановленого статтею 1 цього Закону, та не мають права отримувати у зв'язку з цим пенсію відповідно до закону, або визнана особою з інвалідністю у встановленому порядку;
2) не одержує пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування";
3) є малозабезпеченою особою (крім осіб з інвалідністю I групи та дітей померлого годувальника);
4) є особою з інвалідністю I групи.
Призначення і виплата державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1,2 ст.5 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд призначаються з дня звернення за допомогою. Якщо звернення за допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення віку, встановленого статтею 1 цього Закону або встановлення інвалідності, допомога призначається з дня досягнення віку, встановленого статтею 1 цього Закону або визнання осіб особами з інвалідністю органами медико-соціальної експертизи. Допомога дитині померлого годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду допомоги надійшло не пізніше 12 місяців з дня смерті годувальника.
Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державна соціальна допомога на догляд призначаються: особам, які досягли віку, встановленого статтею 1 цього Закону, - довічно; особам з інвалідністю - на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи; дитині померлого годувальника - до досягнення 18 років.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", одержувачі державної соціальної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають державну соціальну допомогу, про обставини, що можуть вплинути на умови призначення державної соціальної допомоги та її виплату.
У разі невиконання цього обов'язку та одержання у зв'язку з цим зайвих сум державної соціальної допомоги одержувачі повинні відшкодувати органам, що призначають державну соціальну допомогу, надміру виплачені суми.
Судом встановлено, що позивач, перебував на обліку в Департаменті соціальної підтримки населення Запорізької міської ради як одержувач державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю з 22.03.2016 по 31.05.2021, відповідно до Закону України від 18.05.2004 № 1727 «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року №264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» (далі - Постанова №264) на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин): строк виплати державної соціальної допомоги, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення.
На період карантину позивачу виплата допомоги автоматично подовжувалася з 01.06.2021 по 31.10.2021.
В травні 2023 року позивачу на підставі нової довідки МСЕК -12ААТ №157838 (зазначений період інвалідності з 09.05.2023 по 31.05.2024) призначено допомогу з 09.05.2023 по 31.05.2024.
Право на отримання допомоги за період 01.06.2021 по 08.05.2023 наявними документами не підтверджено.
Таким чином позивач мав право на отримання допомоги з 22.03.2016 по 31.05.2021 та з 19.05.2023 по 31.05.2024.
Суд зазначає, що позивач усвідомлюючи, що в період дії карантину групу інвалідності йому підтверджено не було, продовжував отримувати допомогу з 01.06.2021 по 31.10.2021 і вчасно не повідомив відповідача про наявність обставин для припинення виплати.
Відповідно до ч.1,2 ст.15 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", стягнення сум державної соціальної допомоги, надміру виплачених одержувачу державної соціальної допомоги внаслідок зловживань з його боку
Суми державної соціальної допомоги, надміру виплачені одержувачу державної соціальної допомоги внаслідок зловживань з його боку (подання документів з неправдивими даними, неподання відомостей про зміну у складі сім'ї, про працевлаштування), стягуються на підставі рішень органів, що призначають державну соціальну допомогу.
Відрахування на підставі таких рішень провадиться в розмірі не більш як 20 відсотків розміру державної соціальної допомоги понад відрахування з інших підстав.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Постанови №264, коли не підтверджується право на отримання допомоги або її розмір буде меншим від виплаченої під час карантину допомоги, органи соціального захисту населення:
- визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
- повідомляють отримувачу допомоги про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.
Отже, кошти за період отримання позивачем з 01.06.2021 по 31.10.2021 у розмірі 8845,00 грн, правомірно визначені відповідачем як надміру нараховані і підлягають поверненню, оскільки позивачем не підтверджено право на допомогу за вказаний період.
Згідно абзацу 9 пункту 2 Постанови №264, кошти повертаються: отримувачем допомоги самостійно; за згодою отримувача допомоги у повному обсязі за рахунок наступних виплат допомоги; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат допомоги в розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.
Таким чином, відповідачем правомірно прийнято рішення про утримання надміру виплачених коштів в розмірі 20 відсотків від суми призначення, до повного погашення надміру нарахованих коштів, у зв'язку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (69035, м.Запоріжжя, пр-т. Маяковського, буд.3, код ЄДРПОУ 37573438)-відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 12.02.2024.
Суддя О.В. Конишева