12 лютого 2024 року Справа № 280/9975/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії від 23.11.2023 № 046350014136.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1997 по 27.06.2002 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також період роботи з 19.09.2023 по 17.11.2023 до загального та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.11.2023 та провести відповідні виплати.
Позовну заяву подано та підписано представником позивача адвокатом Чумаком Р.В., на підтвердження повноважень наданий ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1144438 від 29.11.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, таким що не відповідає чинному законодавству з огляду на наступне. Відповідач 2 протиправно не зарахував до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період навчання у професійно-технічному навчальному закладі з 01.09.1997 по 27.06.2002, після закінчення навчання у професійно-технічному закладі 27.06.2002, позивач працевлаштувався 30.09.2002 на посаду електрослюсаря підземного на шахті імені ОСОБА_2 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Згідно рішення від 23.11.2023 № 046350014136 та протоколу розрахунку страхового стажу період роботи з 19.09.2023 по 17.11.2023 не зараховано до загального та пільгового стажу. Трудова книжка позивача не містить запису про звільнення позивача з роботи, а тому стаж позивача повинен бути врахований по день подачі заяви про призначення пенсії, а саме по 17.11.2023 включно. З 19.09.2023 по 17.11.2023 позивач працював на тій же посаді, що і з 13.03.2018 по 18.09.2023, згідно з трудовою книжкою та поданою довідкою позивач працював на посадах, що відносяться до списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних гірничих роботах, відповідач 2 протиправно не зарахував до загального та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 19.09.2023 по 17.11.2023. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 04 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем усунуті недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Ухвалою суду від 13 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
03.01.2024 відповідач 1 надав відзив на позовну заяву, у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не погоджується з поданою позовною заявою і просить суд звернути увагу на наступні обставини, які мають істотне значення для вирішення спору по суті. Оскільки, ОСОБА_1 навчався у вищому навчальному закладі, а можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів (ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР), тому відсутні законні підстави для зарахування до пільгового стажу Позивача періоду його навчання у Павлоградський технікум Національного гірничого університету з 01.09.1997 по 27.06.2002, за виключенням періоду роботи під час проходження виробничої практики з 28.05.2001 по 28.06.2001 та з 18.02.2002 по 03.03.2002. На момент подання заяви про призначення пенсії за віком (17.11.2023) в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Довідка ОК-5) відсутні відомості про нарахований дохід та сплачені внески за жовтень - листопад 2023 року. Довідка ВСП “Шахтоуправління Дніпровське” ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 19.09.2023 №613 підтверджує пільговий характер робіт позивача по 19.09.2023. Відсутні законні підстави для зарахування до загального та пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 19.09.2023 по 17.11.2023. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
03.01.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача 2. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області проти вимог зазначених в позовній заяві, заперечує в повному обсязі. Відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки ним здобута освіта за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання і автоматичних пристроїв» у Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України, який є вищім навчальним закладом, а також оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією перевищує три місяці, тому немає підстав для зарахування період навчання з 01.09.1997 по 27.06.2002 до пільгового стажу, як час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти. Стосовно не зарахування до загального та пільгового стажу періоду роботи з 19.09.2023 по 17.11.2023 (по дату звернення), то до страхового та пільгового стажу зараховується період до дати що міститься в Реєстрі застрахованих осіб, а також згідно довідки про пільговий стаж. Оскільки позивачем, на час звернення за призначенням пенсії, не набуто стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію у нього відсутнє. В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відповідач 2 просить відмовити в повному обсязі.
08.01.2024 представником позивача подані до суду відповіді на відзив, у яких сторона позивача не погоджується із аргументами відповідачів зважаючи на наступне. Відповідно до додатку до диплому позивач прийнятий на навчання на базі базової загальної середньої освіти. Відповідно до цього ж документу позивач проходив курс на безпосереднє отримання робітничої професії та отримав робітничу професію гірничий технік-електромеханік. На професійне навчання позивача в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України поширюються положення ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту». Для зарахування періоду навчання у технікумі до пільгового стажу, особа, після завершення навчання, має працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, і при цьому не встановлюються обмеження щодо часу працевлаштування особи або конкретної професії. У період з 19.09.2023 по 17.11.2023 позивач працював та продовжує працювати на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті, що дає право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних гірничих роботах, пов'язаних з видобутком вугілля, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994. Визначальним фактом є те, що трудова книжка позивача не містить запису про звільнення позивача з роботи, а тому стаж позивача повинен був бути врахований по день подачі заяви про призначення пенсії, а саме по 17.11.2023 включно. Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
17.11.2023 позивач звернувся з заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.11.2023 № 046350014136 відмовлено у призначенні пенсії за відсутності необхідного пільгового стажу роботи.
У рішенні зазначено, що страховий стаж позивача складає 43 роки 8 місяців 6 днів. Пільговий стаж на підземних роботах згідно Постанови № 202 - 20 років 9 місяців 15 днів.
Згідно розрахунку страхового стажу, до пільгового стажу не зарахований період навчання з 01.09.1997 по 27.06.2002, а також до загального та пільгового стажу - період роботи з 19.09.2023 по 17.11.2023.
Не погоджуючись рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
Як встановлено судом, рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії прийняте відповідачем 2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Необхідно зауважити, що оспорюване рішення не містить інформації про неврахування до пільгового стажу періодів навчання та роботи позивача, в тексті оспорюваного рішення зазначено, що за доданими документами до пільгового стажу зараховані всі періоди.
Крім того, суд звертає також увагу на те, що спірне рішення не містить вказівки на відсутність будь-яких первинних документів, зокрема довідок, уточнюючих пільговий характер роботи, і про не підтвердження наявного згідно з записами трудових книжок страхового стажу позивача під час роботи у спірних періодах.
Аргументи стосовно незарахування певних періодів викладені відповідачами вже у відзивах на позовну заяву.
Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд враховує, що в основу оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії не були покладені доводи відповідачів, однак суд оцінює всі аргументи сторін в межах розгляду цієї справи.
Щодо правомірності дій пенсійного органу щодо не зарахування до стажу роботи позивача на пільгових умовах періоду навчання позивача у Павлоградському технікумі Національної гірничої академії з 01.09.1997 по 27.06.2002, суд зазначає наступне.
Законом Української РСР «Про народну освіту» від 28.06.1974 року технікуми (училища) віднесені до середніх спеціальних навчальних закладів, головним завданням яких була підготовка кваліфікованих фахівців із середньою спеціальною та загальною середньою освітою, які мають необхідні теоретичні знання і практичні навички за спеціальністю.
Згідно із пунктом 3 Постанови Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про освіту» від 04.06.1991 № 1144-ХІІ із змінами і доповненнями, внесеними постановою Верховної Ради України від 18.12.1991 № 1992-ХІІ, встановлено, що Закон Української РСР «Про освіту» застосовується до правовідносин в галузі освіти, що виникли після введення в дію Закону.
Пунктом д частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За положенням ст.3 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до ст. 5 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.
За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Отже, на професійне навчання в технікумах поширюються положення ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту».
Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №367/945/17.
Конституційний суд України в своєму рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року зазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Таким чином, суд звертає увагу, що до спірних правовідносин має застосовуватись законодавство, чинне на момент їх виникнення.
Так, відповідно до п.п. "з" п. 109 розд. VIII Постанови Ради Міністрів СРСР "Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій" від 03 серпня 1972 року № 590 крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також: навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, з підвищення кваліфікації і з перекваліфікації.
Приписами частини 3 п. 109 розділу VIII постанови Ради міністрів СРСР № 590 від 03 серпня 1972 року передбачено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (Підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "до" і "л", прирівнюються за вибору яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
З аналізу вищезазначених норм встановлено, що для зарахування даного періоду навчання до пільгового стажу, встановлено, що особа після завершення навчання має працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, при цьому не встановлюючи обмежень щодо часу працевлаштування особи або конкретної професії.
Отже, з огляду на період навчання позивача в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії з 01.09.1997 по 27.06.2002 та відповідно до записів трудової книжки позивача про період роботи позивача під час проходження виробничої практики на шахті ім. М.І. Сташкова на посаді учня електрослюсаря підземного з 28.05.2001 по 28.06.2001 та з 18.02.2002 по 03.03.2002, який зараховано до пільгового стажу за Списком №1 (підземні роботи, пост.202) на підставі довідки від 19.09.2023 №613, виданої ВСП “Шахтоуправління Дніпровське” ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”, суд зазначає, що позивач вже під час навчання був зарахований на роботу.
Таким чином, період навчання позивача в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії з 01.09.1997 по 27.06.2002 підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо не зарахування до загального та пільгового стажу періоду роботи з 19.09.2023 по 17.11.2023 на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті (Відокремлений структурний підрозділ «Шахтоуправління Дніпровське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»), суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Приписами частин першої-третьої статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Як зазначено у частині четвертій статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.
Спірний період роботи позивача підтверджується відповідними записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 записи 10-20 у період з 05.07.2004 (початок роботи на підприємстві) по 17.11.2023 (дата звернення до пенсійного органу) позивач працює на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті (Відокремлений структурний підрозділ «Шахтоуправління Дніпровське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»), записи в трудовій книжці позивача ніким не оспорювались та в судовому порядку недійсними не визнавались.
Крім цього, додатково періоди роботи у шахті позивача відображені у довідці від 19.09.2023 №613, виданої Відокремленим структурним підрозділом «Шахтоуправління Дніпровське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля».
Також відповідачем 2 у оскаржуваному рішенні вказано, що позивач на дату звернення - працює.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача є належним та достатнім доказом для підтвердження роботи позивача у спірних періодах.
Доказів протилежного відповідачем не надано.
Щодо тверджень відповідачів, про відсутність підстав для зарахування такого стажу, оскільки на момент подання заяви про призначення пенсії за віком (17.11.2023) в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Довідка ОК-5) відсутні відомості про нарахований дохід та сплачені внески за жовтень - листопад 2023 року, суд враховує, за змістом ст. 20 Закону № 1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 106 Закону № 1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
При цьому, суд повторно звертає увагу, що спору щодо роботи позивача станом на 17.11.2023 (дата звернення до пенсійного органу) на посаді гірничого майстра підземного з повним робочим днем у шахті (Відокремлений структурний підрозділ «Шахтоуправління Дніпровське» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля») немає.
Суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для не зарахування періодів роботи, через несплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
За умови підтвердження пільгового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 справа №423/757/17 та у постанові від 31.03.2021 справа № 242/5696/16-а.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В силу положень статті 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсійні виплати.
В той же час пункт 43 Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Крім того, відповідно до приписів статті 64 Закону № 1058-IV відповідачі наділені правом, зокрема, проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями.
Однак, відповідачем не надано доказів здійснення законодавчо визначених дій для встановлення періоду роботи, який підлягає зарахуванню до загального та пільгового стажу позивача.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не проведено всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів, тому оскаржуване рішення визнається судом протиправним.
Оскільки суд задовольнив основну позовну вимогу в цій частині, похідна вимога про зобов'язання здійснити зарахування позивачу періоду роботи до загального та пільгового страхового стажу, також підлягає задоволенню.
Частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 (далі - Список №202).
В розділі І "Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт" вищезазначеного Списку №202 передбачено, що до робіт і професій, що надають право на пільгову пенсію належать усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Суд вважає, що аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 зумовлює такі висновки:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Отже, з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 у спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву позивача про призначення пенсії та прийняв оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії необхідно зобов'язати зарахувати ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1997 по 27.06.2002 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також період роботи з 19.09.2023 по 17.11.2023 до загального та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є органом, що призначає пенсію, (тобто територіальним органом Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії, тому саме це управління необхідно зобов'язати призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.11.2023 та провести відповідні виплати.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений судовий збір у сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яким прийняте оскаржуване рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 23.11.2023 № 046350014136.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1997 по 27.06.2002 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також період роботи з 19.09.2023 по 17.11.2023 до загального та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.11.2023 та провести відповідні виплати.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні шістдесят коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427),
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012).
Повне судове рішення складено 12.02.2024.
Суддя Б.В. Богатинський