12 лютого 2024 року Справа № 280/10406/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр-т.Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо зменшення пенсії в розмірі з 80 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення ОСОБА_1 - протиправними;
зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області відновити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80 % грошового забезпечення відповідно до довідки від 24.07.2020 №59/4-550нт про грошове забезпечення, яка знаходиться в пенсійній справі, без обмеження її максимального розміру з 01.12.2023 року; оскільки відсоткове значення розміру основної пенсії 80%, яке обчислювалось при її призначенні ОСОБА_1 відповідно до наявної вислуги років, є незмінним, заборонити Головному управлінню Пенсійного Фонду України в Запорізькій області її зменшувати.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду ГУПФУ в Запорізькій області проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 70% від грошового забезпечення, тобто всупереч вимогам законодавства було зменшено основний розмір пенсії позивача з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Посилається на те, що позивачу було призначено пенсію за вислугою років з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення. Вважає, що має право на перерахунок пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач позовну заяву не визнав, у відзиві вх. № 769 від 05.01.2024 вказує, що п. 2 Постанови №168 чітко визначено проведення індексації у межах максимального розміру пенсії, тому відповідачем було обчислено індексацію, обраховано пенсію з урахуванням індексації в розмірі 19464,17 грн. Зазначає, що позивач не відноситься до категорії осіб, яким пенсії, призначені з 12.04.2023, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року розмір пенсії йому було проіндексовано, але виплату обмежено максимальним розміром відповідно до вимог чинного законодавства. Посилається також на порушення позивачем строку звернення до суду. Просить відмовити у позові.
Ухвалою суду від 18.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/10406/23 без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-IV виходячи з 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі №280/6206/23, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, з моменту припинення виплати.
Згідно розрахунку пенсії станом на 01.12.2023, ОСОБА_1 пенсію розраховано з урахуванням індексації базового ОСНП 2022 із застосуванням 0.140, та індексація базового ОСНП 2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення 0,197, доплати 2000 грн., проте у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Підсумок пенсії склав 20308,02 грн.
Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії та з вимогою вчинити певні дії, звернувся до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Суд зазначає, що Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 за №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 за №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. за №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача, та її основний розмір після перерахунку склав 70% від грошового забезпечення, що підтверджується розрахуном станом на 01.12.2023.
Надаючи оцінку посиланням позивача на протиправність дій відповідача, які виразились у зменшенні основного розміру пенсії із 80% грошового забезпечення до 70%, то суд виходив із наступного.
Відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
В подальшому, відповідно до Закону України від 27.03.2014 за №1166-VІІ “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України”, який набрав чинності 01.04.2014, було внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, де число “ 80” замінили на число “ 70” (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення процитованих норм у їх сукупності, суд доходить висновку, що положення статті 13 Закону №2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70 відсотків від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.
Всупереч наведеного, при здійснені перерахунку пенсії позивачу управління пенсійного фонду застосувало норми, які регулюють питання саме призначення пенсії, що є безпідставним.
Так, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення №5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Окремо суд акцентує увагу на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Такий висновок суду відповідає постанові Верховного Суду від 04.02.2019 за наслідками розгляду зразкової справи №240/5401/18-а. Дане рішення оскаржене в апеляційному порядку. За наслідками розгляду Великою палатою Верховного суду 16.10.2019 прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України залишено без задоволення, а рішення Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18-а без змін.
Згідно з вимогами частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Суд зауважує, що позивач просить здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2023.
За приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тож, за сукупністю наведених обставин, суд доходить висновку про протиправність дій управління Пенсійного фонду щодо зменшення відсотку основного розміру пенсії з 80% на 70% при проведені її перерахунку з 01.12.2023, та відповідно, про наявність підстав для проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу, починаючи з 01.12.2023, виходячи з 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
Щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та відповідно до довідки від 24.07.2020 №59/4-550нт про грошове забезпечення, суд зауважує, що розрахунок пенсії станом на 01.12.2023 свідчить про те, що пенсію позивача перераховано з урахуванням усіх основних та додаткових видів грошового забезпечення, та не застосоване обмеження її максимальним розміром.
Таким чином, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд враховує, що зважаючи на предмет позову у цій справі, строк звернення до суду з цим позовом позивачем не пропущений, тому доводи відповідача в цій частині суд відхиляє.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр-т.Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% грошового забезпечення під час проведення перерахунку пенсії з 01.12.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.12.2023 перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 , виходячи з основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення (всіх основних та додаткових видів грошового забезпечення), з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.02.2024.
Суддя Л.Я. Максименко