13 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/1203/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трофимюка П.В. у виконавчому провадженні №73430343 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області штрафу у розмірі 5100 гривень.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірною постановою від 18.12.2023 у виконавчому провадженні №73430343 за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі №140/19044/23 на боржника ГУ ПФУ у Волинській області накладено штраф в розмірі 5100,00 грн.
Позивач вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню з підстав її невідповідності Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі - Закон №1404-VIII). Так, рішення суду після набрання ним законної сили ГУ ПФУ у Волинській області виконало в добровільному порядку та нарахувало ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 03.01.2023 по 31.10.2023 в сумі 53 333,68 грн, про що листом від 05.12.2023 №0300-0306-5/70657 повідомлено державного виконавця.
Крім того, позивач вказує, що при виконанні рішення суду враховано висновок Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 24.06.2020 у зразковій справі №240/4937/18 щодо нарахування та виплати із 17.07.2018 підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, згідно якого у разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинними на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Таким чином, при виконанні рішення суду від 20.09.2023 у справі №140/19044/23 як розрахункову величину для визначення розміру доплати до пенсії застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом станом на 01 січня 2023 року.
З цих підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом; розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін з урахуванням §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Судове засідання призначено на 11:00 год 13.02.2024.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що 27.11.2023 державним виконавцем відділу Трофимюком П.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73430343. За ненадання інформації на вказану вище постанову на ГУ ПФУ у Волинській області накладено штраф постановою від 18.12.2023. Лише 22.01.2024 до відповідача надійшла відповідь ГУ ПФУ у Волинській області щодо виконання рішення суду від 20.09.2023 у справі №140/19044/23 з якої слідувало, що ОСОБА_1 з 03.01.2023 по 31.10.2023 проведено нарахування коштів в сумі 53 333,68 грн, виплата коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Причин, обставин, що заважали надати цю інформацію раніше, не вказано.
Проте, виконуючим рішення суду у цій справі, ГУ ПФУ у Волинській області не вказало державному виконавцю розмір здійснюваного нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний календарний рік такої виплати.
Тому, 23.01.2024 позивачу було надіслано засоби електронної пошти вимога державного виконавця надати таку інформацію, однак доказів вжиття заходів зі сторони боржника для повного і своєчасного виконання рішення суду, державному виконавцю не надано.
А відтак, вважає, що у державного виконавця були підстави для накладення штрафу, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повній мірі.
В судове засідання 13.02.2024 представники сторін не прибули.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 229, частини третьої статті 268 КАС України, у зв'язку із неприбуттям в судове засідання учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи клопотання відповідача у відзиві на позов про розгляд справи за відсутності його представника, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі №140/19044/23 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 03 січня 2023 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
01.11.2023 для виконання вказаного судового рішення в зобов'язальній частині Волинський окружний адміністративний суд видав стягувачу ОСОБА_1 виконавчий лист №20661/2023р.
За заявою стягувача постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Трофимюка П.В. від 27.11.2023 ВП №73430343 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №20661/2023р.
Листом від 05.12.2023 №0300-0306-5/70657, отриманим відповідачем 22.01.2024, ГУ ПФУ у Волинській області повідомило державного виконавця про те, що ОСОБА_1 проведено нарахування підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) за період з 03.01.2023 по 31.10.2023 в сумі 53 333,68 грн. Виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету (а.с.14-15).
18.12.2023 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Трофимюка В.П. у виконавчому провадженні №73430343 на підставі статей 63, 75 Закону №1404-VIII за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі №140/19044/23 на боржника ГУ ПФУ у Волинській області накладено штраф в розмірі 5100,00 грн.
Як зазначено у постанові, виконуючи рішення Волинського окружного адміністративного суду у даному виконавчому проваджені, ГУ ПФУ у Волинській області ненадало інформації про здійснення і виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до статті 39 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі, визначеному виконавчим листом №20661/2023 від 01.11.2023 (а.с.9-10).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин першої - третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як установлено пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За правилами частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За приписами пунктів 1, 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно із частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
Частиною четвертою статті 19 зазначеного Закону на сторону виконавчого провадження покладено обов'язок невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Згідно із частинами п'ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно із частиною 2 статті 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу наведених норм слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено факт невиконання (неналежного виконання) боржником судового рішення без поважних причин.
За обставин цієї справи виконавче провадження з примусового виконання рішення суду від 20.09.2023 у справі №140/19044/23 відкрито 27.11.2023. Боржник, отримавши постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, мав обов'язок повідомити про виконання рішення суду та надати докази такого виконання протягом 10 робочих днів.
ГУ ПФУ у Волинській області інформувало державного виконавця про виконання рішення суду листом від 05.12.2023 №0300-0306-5/70657, який отримано відповідачем із запізненням лише 22.01.2024.
ГУ ПФУ у Волинській області не заперечує, що за період з 03.01.2023 по 31.10.2023 має заборгованість перед стягувачем в сумі 53 333,68 грн, невиплату якої пояснює недостатністю бюджетних призначень з Державного бюджету на цю мету.
Щодо виконання рішення суду, в частині нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, суд зазначає наступне.
01.01.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, та за змістом пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Вирішуючи даний спір, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 24.06.2020 у зразковій справі №240/4937/18 щодо нарахування та виплати із 17.07.2018 підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, згідно якого у разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинними на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Таким чином, при виконанні рішення суду від 20.09.2023 у справі №140/19044/23 як розрахункову величину для визначення розміру доплати до пенсії застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом станом на 1 січня 2023 року.
Відтак, суд вважає правомірним виконання рішення суду від 20.09.2023 у справі №140/19044/23 з 03.01.2023 із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Отже, з наданих доказів слідує, що на момент прийняття постанови про накладення штрафу (05.12.2023) ГУ ПФУ у Волинській області виконало судове рішення.
При цьому позивач надав докази, які б підтверджували відсутність у нього фактичної можливості (у тому числі фінансової) виконати рішення суду у встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.
Також, суд звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові про накладення штрафу підставою для її прийняття зазначено, що ГУ ПФУ у Волинській області, виконуючи рішення Волинського окружного адміністративного суду у даному виконавчому проваджені, не надало інформації про здійснення і виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до статті 39 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі, визначеному виконавчим листом №20661/2023 від 01.11.2023.
Однак, така підстава не узгоджуються з доводами відзиву про те, що штраф застосований у зв'язку із ненаданням інформації щодо виконання рішення суду або про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання рішення суду.
Відтак, суд вважає, що в даному випадку постанова від 18.12.2023 про накладення штрафу з підстав, зазначених у ній, прийнята протиправно та підлягає скасуванню, позаяк розрахунковою величиною при обрахунку підвищення до пенсії стягувачу є прожитковий мінімум для працездатних осіб, як передбачено пунктом 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VIII.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що оскільки ГУ ПФУ у Волинській області вжило залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду, тому з наведених вище підстав та виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трофимюка П.В. від 18.12.2023 у виконавчому провадженні №73430343 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області штрафу у розмірі 5100 грн.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Через відсутність документально підтверджених витрат суб'єкта владних повноважень пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 229, 243-246, 271, 272, 287 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Трофимюка П.В. від 18.12.2023 у виконавчому провадженні №73430343 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області штрафу у розмірі 5100 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, будинок 1).
Суддя Ю.Ю. Сорока