13 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/32377/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 01.09.2023 №UA205140/2023/000571/1 про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.
Позивача зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару.
Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. Стверджує, що митний орган правомірно прийняв оскаржене рішення. Відповідач посилається на норми частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України (далі - МК України), відповідно до яких митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Вказує, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню, а тому митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
У клопотанні просить розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 13 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.
Як слідує з матеріалів справи, 25.07.2023 року між фірмою Stamont-Metal International, spol. s r.o (Чехія) (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено контракт купівлі-продажу №001/07/2023 від 25.07.2023, відповідно до якого постачальник продає, а покупець купує товар - бісер.
Ціна на товар і умови постачання встановлюються згідно інвойса і попередніх домовленостей. У ціну товару входить: вартість продукції, упаковка, маркеровка, придбання необхідних діючих сертифікатів, митне оформлення, а також доставка товару покупцеві (п. 2.2, 2.3 контракту).
Відповідно до пункту 3.1 цього контракту оплата проводиться «Покупцем» у чеських кронах (CZK) шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок «Продавця» згідно виставленого рахунку, у формі передоплати, або післяплати.
Як визначено пунктом 4.1 даного контракту, доставка товару здійснюється на умовах EXW, FCA, CPT, DAP згідно інвойса та згідно INCOTERMS 2010.
На виконання цього контракту, з метою митного оформлення товару “Намистини скляні: БІСЕР = 1261,34 кг. скляні намистини, поліровані, із наскрізними отворами. Торговельна марка немає даних. Виробник PRESIORA ORNELA. Країна виробництва CZ…” позивач через декларанта подав до Волинської митниці митну декларацію від 01.09.2023 №23UA205140068485U7, а також інші документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.
Для підтвердження дійсної митної вартості товару позивачем у відповідності до ст. 53 МК України було подано: рахунок-фактуру (інвойс) №2102023 від 21.08.2023; автотранспортну накладну №CZ Y від 22.08.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № 0588484 від 22.08.2023; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №23UA205140067603U3 від 25.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №001/07/2023 від 25.07.2023; договір про надання послуг митного брокера №15/11/22 від 15.11.2022; копія митної декларації країни відправлення №23CZ5G000028DY0519 від 22.08.2023.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності.
Числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23CZ5G000028DY0519 від 22.08.2023 - 199693 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 21.08.2023 №2102023 - 216332,42 CZK.
Згідно п.3.1 контракту №001/07/2023 від 25.07.2023 передбачена передплата або післяплата, тобто не вказані чіткі умови оплати за товар, платіжні документи не подані до митного оформлення.
Згідно п.4.1 контракту №001/07/2023 від 25.07.2023 передбачено, що доставка товару здійснюється на умовах EXW, FCA, CPT, DAP, в CMR зазначений перевізник PE KYIANOVSKYI SERHII, транспортні документи не подані до митного оформлення.
Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов, ціни придбання товару та складових митної вартості, зокрема транспортних (інших витрат) витрат, понесених покупцем.
Згідно вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України” та згідно ст. 53 та ст. 54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) платіжні документи; 6) транспортні документи; 7) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Декларант надав додаткові документи: лист ФОП ОСОБА_1 б/н від 01.09.2023 з переліком щодо поданих документів на підтвердження заявленої митної вартості; лист б/н від 01.09.2023 від відправника Stamont-Metal International, spol. s r.o., яким повідомлено про неможливість надання виписки з бухгалтерської документації, з посиланням на комерційну таємницю та неможливість розголошення; прайс-лист товару б/н від 21.08.2023 є пропозицією від відправника Stamont-Metal International, spol. s r.o., тоді як відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути від виробника товару (виробник - PRESIORA ORNELA, CZ), виданий для загального (широкого) кола покупців. Також в даному документі вказані вартості товару відповідно до артикулів, які неможливо ідентифікувати з товаром, поданим до митного оформлення. Платіжна інструкція №2JBKLN8 від 22.08.2023 на суму 216332,42 CZK, де платником є ОСОБА_1 , отримувач BANK OF NEW YORK.
На думку митного органу, декларант не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість, про що повідомив листом б/н від 01.09.2023.
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, відповідач прийняв оскаржуване рішення від 01.09.2023 №UA205140/2023/000571/1 про коригування митної вартості товарів.
У графі 33 рішення зазначено, що митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 Митного кодексу України з декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар на рівні - 24,52 дол. США/кг за МД № UA100320/2023/019498 від 06.07.2023.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у митному оформленні (випуску) товару №UA205140/2023/006207.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140070564U9 від 01.09.2023 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за шостим резервним методом декларант разом із МД від 01.09.2023 №23UA205140068485U7 подав такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №2102023 від 21.08.2023; автотранспортну накладну №CZ Y від 22.08.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № 0588484 від 22.08.2023; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) №23UA205140067603U3 від 25.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №001/07/2023 від 25.07.2023; договір про надання послуг митного брокера №15/11/22 від 15.11.2022; копія митної декларації країни відправлення №23CZ5G000028DY0519 від 22.08.2023.
Частиною другою статті 53 МК України передбачено обов'язок декларанта подання на підтвердження заявленого рівня митної вартості такого документа як банківський платіжний документ, інший бухгалтерський документ, що підтверджує оплату за товар, якщо рахунок сплачено.
Тобто банківський платіжний документ, якщо оплата здійснена, є основним документом, що підтверджує ціну товару, що є однією зі складових митної вартості товару.
Відповідно до пункту 3.1 контракту №001/07/2023 від 25.07.2023 оплата проводиться «Покупцем» у чеських кронах (CZK) шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок «Продавця» згідно виставленого рахунку, у формі передоплати, або післяплати.
В оскаржуваному рішенні митний орган вірно звернув увагу на те, що контрактом №001/07/2023 від 25.07.2023 передбачено передоплату або післяплату за придбаний товар, тобто контрактом не вказані чіткі умови оплати за товар, а платіжні документи не подані до митного оформлення. Це підтверджується відсутністю вказаного платіжного документа у графі 44 МД від 01.09.2023 №23UA205140068485U7.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у відповідача підстав для витребовування платіжних документів.
Разом з тим, суд зазначає, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах (інвойсах). Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД від 01.09.2023 №23UA205140068485U7 (графа 22) фактурна вартість оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №2102023 від 21.08.2023. Крім того, на вимогу митниці позивач надав платіжну інструкцію №2JBKLN8 від 22.08.2023 на суму 216332,42 CZK (чеських крон), що відповідає фактурній вартості. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили. Разом з тим, у платіжній інструкції №2JBKLN8 від 22.08.2023 отримувачем коштів зазначено BANK OF NEW YORK, тобто банківську установу, а не продавця товару. Однак такий недолік платіжного документа не змінює призначення платежу, який зазначений в платіжній інструкції №2JBKLN8 від 22.08.2023, а саме: For 1/STAMONT-METAL International, spol1/. s r.o.2/Jirinkova 542, Osnice3/CZ/252 42 JeseniceCZ1906000000000188262511 for PRPMNT FOR beads ACC CNTR N 001/07/2023 DD 25.07.2023, POL:CZ, POD:UA. /ACC/59/2/ice. Тобто, у платіжній інструкції №2JBKLN8 від 22.08.2023 у графі «Призначення платежу» зазначений отримувач коштів фірма Stamont-Metal International, spol. s r.o, яка є продавцем вищезазначеного товару відповідно до контракту №001/07/2023 від 25.07.2023. Відтак, даний платіжний документ містить у графі «Призначення платежу» інформацію про отримувача коштів та про контракт, на виконання якого здійснюється оплата, а тому додатково підтверджує фактурну вартість товару. Крім того, продавець товару фірма Stamont-Metal International, spol. s r.o. листом від 01.09.2023 підтверджує отримання оплати за товар згідно інвойсу №2102023 від 21.08.2023 у сумі 216332,42 CZK (чеських крон).
Щодо розбіжностей, де числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23CZ5G000028DY0519 від 22.08.2023 - 199693 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 21.08.2023 №2102023 - 216332,42 CZK, суд звертає увагу на те, що лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною 1 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість. Натомість, митна декларація країни відправлення відповідно до частини 3 статті 53 МК України є документом, який митний орган вправі додатково витребувати з метою усунення розбіжностей, підробки чи неточності виявлених у документах, які підтверджують митну вартість та вказані у частині 1 статті 53 МК України. Митна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджує митну вартість товару, тому митний орган не міг посилатися на виявлені у ній розбіжності.
Копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни. Невідповідність статистичної вартості, зазначеної в декларації країни відправлення, фактурній не може бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів.
Відтак, на думку суду, відповідач необґрунтовано посилався на числові розбіжності, зазначені в декларації країни відправлення та у рахунку-фактурі (інвойсі).
Відносно зауважень митного органу про те, що згідно п.4.1 контракту №001/07/2023 від 25.07.2023 передбачено, що доставка товару здійснюється на умовах EXW, FCA, CPT, DAP, а в CMR зазначений перевізник PE KYIANOVSKYI SERHII, однак транспортні документи не подані до митного оформлення, слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Тобто, з наведеного положення митного законодавства слідує, що транспортні (перевізні) документи підтверджують митну вартість у випадку невключення вартості перевезення до вартості товару.
Разом з тим, у спірному випадку відповідно до пункту 2.3 контракту №001/07/2023 від 25.07.2023 у ціну товару входить: вартість продукції, упаковка, маркеровка, придбання необхідних діючих сертифікатів, митне оформлення, а також доставка товару покупцеві. Тобто, доставка (вартість перевезення) товару покупцеві включена у вартість товару, зазначену в інвойсі, а тому митний орган безпідставно вказав на необхідність подання до митного оформлення транспортних документів, оскільки останні не впливають на визначення митної вартості.
Умови поставки товару визначені в інвойсі №2102023 від 21.08.2023, а саме DAP Луцьк, тобто продавець товару зобов'язаний поставити товар покупцеві до м. Луцьк.
Умови поставки DAP Інкотермс-2010 (Delivered at Place - постачання в місці призначення) означають, що продавець виконав своє зобов'язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.
Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов'язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.
Однак зі змісту контракту купівлі-продажу від №001/07/2023 від 25.07.2023, а також з рахунка-фактури (інвойсу) від №2102023 від 21.08.2023 не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов'язання (тобто, що він мав нести також інші витрати) у зв'язку із продажем йому товару компанією Stamont-Metal International, spol. s r.o.
Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, в тому числі додатково наданою платіжною інструкцією №2JBKLN8 від 22.08.2023, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Щодо витребування інших додаткових документів, які відповідач просив надати декларанта для підтвердження митної вартості суд зазначає наступне.
Стосовно договору із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, - такі договори і рахунки у позивача були відсутні, оскільки договори з третіми особами при поставці відповідного товару не укладалися, тобто їх не існувало. Зазначене також стосується і рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця.
Стосовно надання виписки з бухгалтерської документації, то листом б/н від 01.09.2023 відправник (продавець) товару компанія Stamont-Metal International, spol.s r.o. повідомила про неможливість надання виписки з бухгалтерської документації, з посиланням на комерційну таємницю та неможливість її розголошення. Також, витребувавши такі документи, митний орган не зазначив, які саме відомості вони мають підтвердити, у зв'язку із якими недоліками у документах вимагаються та яким чином можуть усунути виниклі сумніви. Слід зауважити, що запитувані документи за своєю суттю не мають жодного стосунку до вищезгаданих сумнівів митного органу у правильності визначення декларантом митної вартості товару. Таким чином, вимога про надання виписки з бухгалтерської документації є необґрунтованою.
Відносно надання каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, то суд зазначає, що договірні відносини позивача укладено з продавцем, а не з виробником товару, а тому вимога надання таких документів є безпідставною.
Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є рахунок-фактура (інвойс).
Таким чином, позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару.
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеного у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (№UA100320/2023/019498 від 06.07.2023), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 01.09.2023 №UA205140/2023/000571/1 є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу.
Оскільки позов задоволено повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 2684,00 грн, що сплачений відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №13960482 (платіж №73241631) від 20.10.2023.
Доказів понесення інших судових витрат на час прийняття рішення позивач суду не надав.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 01 вересня 2023 року №UA205140/2023/000571/1 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Д. Ковальчук