про повернення позовної заяви
12 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/1444/24
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф. А., вивчивши позовну заяву подану адвокатом Лесиком Сергієм Ігоровичем в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині та зобов'язання винити дії,
Адвокатом Лесиком Сергієм Ігоровичем шляхом формування в системі «Електронний суд» в інтересах ОСОБА_1 подано адміністративний позов до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині та зобов'язання винити дії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За змістом частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 № 41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).
Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з пунктом 11 Положення № 41 ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Позовна заява подана до Волинського окружного адміністративного суду представником позивача - адвокатом Лесиком Сергієм Ігоровичем.
На підтвердження повноважень адвоката до матеріалів позовної заяви надано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АС № 1084171. Вказаний ордер виданий 07.02.2024 на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 01/02 від 01.02.2024.
Підпунктом 12.4 пункту 12 Положення № 41, встановлено, що ордер повинен містити реквізити щодо назви органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Згідно з пунктом 11 Положення передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 807/805/14.
Типова форма ордера на надання правової допомоги, наведена у додатку 1 до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 12.04.2019 № 41, яка діє станом на час звернення з позовом до суду, містить реквізит «назва органу, у якому надається правова допомога».
Отже чинним законодавством закріплено вимогу щодо зазначення конкретної назви органу, зокрема, суду, що повинна бути окремо зазначена в ордері на надання правової допомоги, а саме в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Викладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 826/6166/17, від 30.09.2019 у справі № 420/5275/18, від 20.12.2019 у справі № 280/2426/19 та інших.
Як вбачається з наданого представником позивача адвокатом Лесиком Сергієм Ігоровичем ордера АС № 1084171 від 07.02.2024, останній за своєю формою відповідає типовій формі, що міститься у Положенні про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41.
Разом із тим, у цьому ордері в графі «назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено «у органах судової влади», що не може підтверджувати повноваження адвоката на здійснення представництва прав, свобод та інтересів особи, якій надається правова допомога, у Волинському окружному адміністративному суді.
Отже в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено конкретна назва такого органу, зокрема, суду, за захистом в який звернулася особа.
Суд також виходить із правової позиції, викладеної Верховним Судом за тотожних обставин в ухвалі від 25.05.2018 у справі № 826/4872/16, відповідно до якої звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені ОСОБА_1 , у Волинському окружному адміністративному суді зокрема, не підтверджено у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення судом позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою заявою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі оскарження дій суб'єкта владних повноважень учасником справи особисто або через представника.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 27.04.2021 у справі № 420/1819/21, від 31.05.2021 у справі № 140/16276/20.
З огляду на те, що до позовної заяви не надано належного ордера на підтвердження повноважень представника, а саме всупереч вимогам законодавства до суду подано ордер, у якому не зазначено конкретної назви органу (суду), в якому надається правова допомога, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 55, 59, 169, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Повернути без розгляду подану адвокатом Лесиком Сергієм Ігоровичем в інтересах ОСОБА_1 позовну заяву до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині та зобов'язання винити дії.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Ф. А. Волдінер