м. Вінниця
13 лютого 2024 р. Справа № 120/15578/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій органу Пенсійного фонду щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням всіх складових його грошового забезпечення. Вказує на безпідставність доводів відповідача про відсутність підстав для перерахунку пенсії, у зв'язку з неприйняттям нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсії, після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18 (05.03.2019 року). Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року у зразковій справі № 160/8324/19, згідно якої суд дійшов висновку, що з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсії з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідач скористався своїм правом на надання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що рішенням суду у справі № 826/3858/18 було скасовано форму довідки, відповідно до якої здійснювався перерахунок, проте сам механізм перерахунку, який врегульовано п. 2 Постанови № 45 - залишився незмінним. Окрім того, акцентує увагу на пропущенні позивачкою строку звернення до суду.
Дослідивши наявні матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Позивачці призначеної пенсію у зв'язку з втратою годувальника як вдові ОСОБА_1 відповідно до Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 року прийнято постанову № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103, п. 1 та 2 якої вирішено перерахувати з 01.01.2018 року пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови № 704.
На виконання постанови КМУ № 103 відповідачем у квітні 2018 року здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року.
05.03.2019 в законну силу вступило рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовив довідку про розмір грошового забезпечення померлого ОСОБА_2 від 10.07.2023 року № ХЛ66416.
У подальшому позивачка звернулася до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка.
Листом від 13.09.2023 року відповідач, повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії, у зв'язку із тим, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсії, в тому числі і у зв'язку з уточненням грошового забезпечення, не приймалось.
Вказана відмова одночасно є предметом оскарження у даній справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
За приписами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складової права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, а також пенсійного забезпечення членів сімей військовослужбовців, яким призначена пенсія в разі втрати годувальника, є, зокрема, Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Як зазначено у ст. 29 Закону від 09.04.1992 № 2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.
Розміри пенсії в разі втрати годувальника визначені у ст. 36 Закону від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, та визначаються у відсотковому вираженні від розміру грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника.
Відповідно до ч. 18 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (ч. 3 ст. 51 вказаного Закону).
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункт 6 постанови № 704).
При цьому, п.п. 2 п. 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Пунктом 1 Постанови № 103 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відповідно до п. 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Також, пунктом 6 Постанови № 103 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - постанова КМУ № 45), а саме, у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженому постановою КМУ № 45,
- пункт 5 викладено в наступній редакції: "Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням".
- додаток 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Зі змісту вказаного рішення Окружного адміністративного суду м. Києва встановлено, що Постанова № 103 в наведеній частині визнана протиправною та нечинною у зв'язку з тим, що відповідач, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України. Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до частини другої статті 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019.
Таким чином, з набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Аналіз наведених судом вище правових норм свідчить про те, що підставою для перерахунку пенсії є рішення Кабінету Міністрів України, а саме постанова № 704. При цьому, процедура перерахунку пенсії регулюється Порядком № 45, який є чинним.
Водночас, визнання судом протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не зумовлює необхідності повторного повідомлення Пенсійного фонду України, як про виникнення підстав для перерахунку пенсії, так і повторного подання відповідних списків до уповноважених органів. Адже підстава перерахунку пенсії - постанова № 704 з ухваленням рішення суду у справі № 826/3858/18, не змінилася. Відповідно списки осіб, пенсії яких потребують перерахунку, також не змінилися.
Отже, з урахуванням змін (збільшення у зв'язку із прийняттям постанови № 704) грошового забезпечення відповідних категорій посад військовослужбовців та введенням для зазначених категорій осіб нових додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій у розмірах, встановлених законодавством, визнання нечинними пунктів 1, 2 постанови № 103, суд вважає, що позивач на підставі статей 43, 51, 63 Закону № 2262-XII та пункту 5 Порядку № 45 набув право на перерахунок пенсії в частині цих додаткових видів грошового забезпечення з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто із 01.04.2019 року.
Крім того, після втрати чинності з 05.03.2019 року відповідних норм постанови № 103, які обмежували складові грошового забезпечення, що враховуються при перерахунку пенсії, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача згідно постанови № 704 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які первинно не були включенні через встановлені постановою № 103 обмеження.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше в рішенні від 16.12.1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16.09.1996 року "Гайгузус проти Австрії", у якому якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 8.11.2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі". Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії" і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Окрім того, суд вказує щодо строків звернення до суду.
Так, право на здійснення перерахунку виникає в особи з моменту отримання відповідної довідки. Натомість, вказану довідку було отримано позивачкою 10.07.2023 року. Із вказаною довідкою з метою перерахунку позивачка звернулася до відповідача 21.08.2023 року. Так, листом головного управління Пенсійного фонду України від 13.09.2023 року було відмолено у здійсненні перерахунку.
Відповідно до статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, строк звернення до суду не вважається пропущеним та позивачка має право на перерахунок пенсії без обмеження будь-яким строком.
Зважаючи на те, що наявні протиправні дії відповідача стосовно не проведення перерахунку позивачці пенсії на підставі наданої довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 10.07.2023 року № ХЛ66416, полягали саме у відмові викладеній листом, який у свою чергу створює відповідні правові наслідки, ефективним захистом порушених прав позивача є визнання дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року відповідно до довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення є протиправними.
Позовні вимоги зобов'язального характеру підлягають задоволенню у спосіб зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати з 01.04.2019 року позивачу пенсію відповідно до цієї довідки, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII, ст. 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень постанови КМУ № 704 та раніше виплачених сум.
Щодо вимоги здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.04.2019 року, суд зазначає наступне.
Зобов'язання здійснення перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року покладає на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області обов'язок здійснити виплату недоотриманих сум з 01.04.2019 року.
Таким чином, позовні вимоги в частині здійснення виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.04.2019 року є складовою частиною вимог про перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.04.2019 року та дублюють ці вимоги. Відтак вказана вимога не може бути задоволена.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті з 01.04.2019 року пенсії відповідно до довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХЛ66416 від 10.07.2023 року, виданої на ім'я померлого ОСОБА_2 , з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.04.2019 року пенсію відповідно до довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХЛ66416 від 10.07.2023 року, виданої на ім'я померлого ОСОБА_2 , з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович