13 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 760/5435/14
провадження № 61-1707ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Терещенко Людмили Вячеславівни, на заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року, постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Терещенко Л. В., на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року, постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року.
Також, відповідно до частини другої статті 406 ЦПК України, касаційна скарга містить заперечення на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 19 грудня 2016 року про роз'єднання позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Універсал Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про визнання недійсними пункту кредитного договору, зазначений зустрічний позову виділено в самостійне провадження.
Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки відправлена до Верховного Суду через систему «Електронний суд» 01 лютого 2024 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду від 15 листопада 2023 року отримано 15 січня 2024 року, відомості про що містяться в матеріалах справи.
Проте, клопотання не містить аргументів, підтверджених доказами, про неможливість отримання постанови апеляційного суду від 15 листопада 2023 року раніше - до 15 січня 2024 року, тобто ураховуючи тривалий час, який сплив з дня ухвалення постанови апеляційного суду (15 листопада 2023 року), до дня подання касаційної скарги (01 лютого 2024 року) - понад два місяці, вказане клопотання має обґрунтовуватися перешкодами неможливості отримання судового рішення у межах розумного строку з дня його ухвалення, наприклад, діями суду, який не направив учаснику справи копії судового рішення, або іншими об'єктивними обставинами, підтвердженими доказами.
З огляду на відсутність доказів про наявність перешкод отримання ОСОБА_1 копії постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року раніше 15 січня 2024 року, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження відсутні.
Щодо оскарження постанови Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року заявниці необхідно навести винятки, визначені частиною третьою статті 394 ЦПК України, а саме: подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуск строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Лише за наявності вказаних виключних випадків (обставин), належно обґрунтованих та підтверджених доказами, суд може розглянути клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, касаційна скарга на яке подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Таким чином, заявниці потрібно надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року та навести обґрунтовані виключні випадки, підтверджені доказами щодо оскарження постанови Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року.
Відповідно до пункту п'ятого частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Ураховуючи оскарження ОСОБА_1 різних за змістом постанов Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року та від 15 листопада 2023 року, заявниці необхідно подати уточнену касаційну скаргу, в якій навести підстави касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України кожного судового рішення окремо.
Також, Верховний Суд зауважує, що постанова Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року залишена в силі, в частині відповідача ОСОБА_2 , в іншій частині вказане судове рішення скасовано постановою Верховного Суду від 13 травня 2021 року.
Тому, ОСОБА_1 , в уточненій касаційній скарзі, необхідно навести підстави касаційного оскарження судових рішень, навести належні обґрунтування, в чому полягає порушення норм процесуального права та/або неправильне застосування норм матеріального права, а також, оскаржуючи постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року, вказати в чому полягає порушення прав заявниці зазначеним судовим рішенням. До уточненої касаційної скарги додати її копії відповідно до кількості учасників справи, або докази надсилання скарги іншим учасникам справи, з описом вкладення.
Також, відповідно до частини першої статті 409 ЦПК України, в уточненій касаційній скарзі необхідно вказати результат перегляду оскаржуваних судових рішень, оскільки в касаційній скарзі неповно викладена прохальна частина скарги, ОСОБА_1 зазначено лише про скасування постанов Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року та від 15 листопада 2023 року.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
Визнати наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Терещенко Людмилою Вячеславівною, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - адвоката Терещенко Людмили Вячеславівни, на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року, постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2023 року, та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 08 березня 2024 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин та виключних випадків для пропуску цього строку та надання доказів на їх підтвердження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара